Валютна паніка: як гібридна війна РФ вплинула на економіку України
На тлі заяв іноземних ЗМІ щодо ймовірного вторгнення Росії економічний стан України значно погіршився. Зокрема, за 2022-й гривня стрімко знецінилася відносно долара США. Зменшилась й кількість золото-валютних резервів. Водночас загроза поширення військової агресії РФ на інші регіони України спричинила продуктову паніку – чимало українців купувати надлишкову кількість товарів про всяк випадок.
Разом з економічним аналітиком Любомиром Шавалюком розбиралися на які галузі економіки найбільше вплинула гібридна війна Російської Федерації, скільки грошей втрачає Держбюджет внаслідок панічних настроїв українців та як стабілізувати економічну ситуацію в країні.
Читайте також Гібридне вторгнення: які фейки та панічні новини грають на руку Кремлю
Валютна паніка та зменшення золото-валютних резервів
За півтора місяця від початку 2022-го гривня знецінилася на 4,4% відносно долара США. За словами експерта, "це – дуже стрімкий темп, особливо з огляду на те, що протягом останніх років гривня зазвичай на початку року має тенденцію зміцнюватися під впливом сезонних чинників".
Шавалюк підкреслює, що наприкінці січня на міжбанківському валютному ринку протягом декількох годин курс тримався на рівні 29 гривень за долар. Це – найвище значення з часів глибокої валютної паніки початку 2015 року, додає аналітик.
Стабілізаційна спроможність Нацбанку може бути поставлена під загрозу, якщо ситуація ускладниться та вийде на інший рівень небезпеки, припускає Любомир Шавалюк / Фото — Pixabay
Цікаво знати Не більше за 30: в Офісі Президента спрогнозували курс долара в Україні
Наслідки стануть відчутними згодом – пришвидшення інфляції через подорожчання імпортної продукції, а також товарів та послуг внутрішнього виробництва (наприклад, зерна чи олії), вартість яких прив’язана до світових цін. Головний наслідок – зниження купівельної спроможності доходів українців. Тобто згодом українці стануть біднішими, відчують валютну паніку на своїх кишенях,
– говорить експерт.
З 1 січня до 11 лютого поточного року для згладжування надмірних коливань валютного курсу Нацбанк продав на міжбанківському валютному ринку 1,56 мільярда доларів – на 22 % більше, ніж загалом за весь 2021-й, звертає увагу Шавалюк.
Він каже, що наразі резервів НБУ достатньо для згладжування валютної паніки. Проте аналітик припускає, що стабілізаційна спроможність Нацбанку може бути поставлена під загрозу, якщо ситуація ускладниться та вийде на інший рівень небезпеки.
Падіння цін на ОВДП та виконання держборгу
На думку експерта, в країні існують проблеми управління державним боргом. Він розповідає, що дохідність до погашення українських єврооблігацій значно зросла внаслідок їхнього розпродажу на глобальному ринку.
Зверніть увагу! Єврооблігації або євробонди – це державні облігації, що розміщуються на закордонних біржах у доларі та євро.Ще три місяці тому суверенні євробонди України з погашенням у 2022 році торгувалися з дохідністю близько 3%, а зараз торгуються із дохідністю до погашення близько 13-15%. Це суттєво ускладнює, а фактично робить неможливим вихід на зовнішні ринки із новими запозиченнями, що створює зайвий ризик виконання бюджету, – пояснює Любомир Шавалюк.
З аукціонів, проведених у 2022-му, сумарний обсяг залучення ледве перевищив 13 мільярдів гривень в еквіваленті, говорить економічний аналітик / Фото – BIK Ratings
За його словами, до 14 лютого іноземці продали облігацій внутрішньої державної позики (ОВДП) України на понад 13,7 мільярда гривень. Внаслідок цього ОВДП впали у ціні. За останні три місяці їхня дохідність до погашення зросла від двох до чотирьох відсоткових пунктів, додає економіст.
Держбюджет має проблеми не тільки зі зовнішніми позичальниками, а й узагалі з розміщенням нових ОВДП, звертає увагу аналітик. 28 грудня 2021-го, на останньому аукціоні з первинного розміщення внутрішніх держоблігацій, залучили майже 15 мільярдів гривень. Водночас з аукціонів, проведених у 2022-му, сумарний обсяг залучення ледве перевищив 13 мільярдів гривень в еквіваленті.
Якщо така ситуація збережеться надовго, то вона створюватиме ризики для виконання державного бюджету,
– наголошує Шавалюк.
Продуктова паніка та зменшення іноземних інвестицій
Економічний аналітик розповідає, що серед іноземних інвесторів існує мовчазна згода не інвестувати в Україну в період гострої воєнної загрози. За його словами, нібито якщо хто з іноземних інвесторів планував якісь капіталовкладення – "поставив їх на паузу".
Хто вже працює тут (йде мова про іноземних інвесторів – 24 канал) – намагається вивести зароблені гроші (наприклад, у формі дивідендів) у безпечне місце. Тут також статистики немає, але з огляду на історичні дані йдеться про суми, кратні ста мільйонам доларів на тиждень,
– говорить він.
Шавалюк припускає, що загроза війни змушує багатьох українців закуповувати надлишкові кількості товарів / Фото Валентини Поліщук, 24 канал
Водночас панічні настрої українців спричинили так звану продуктову паніку. Шавалюк припускає, що загроза війни змушує багатьох українців закуповувати надлишкові кількості товарів про всяк випадок. На його думку, це нібито дозволяє виробникам і продавцям легше підіймати ціни й недобросовісно заробляти на такій паніці.
У підсумку такі дії (виробників та продавців – 24 канал) вдарять по гаманцях українців, але оцінити масштаб цього удару доволі важко,
– підкреслює експерт.
Як стабілізувати економічну ситуацію в країні
На думку аналітика, для стабілізації економічної ситуації потрібно працювати у декількох напрямках. По-перше, українцям слід усвідомити, що Росія – "перманентна цивілізаційна загроза, яка не відступить, поки не отримає у відповідь".
По-друге, в країні варто в посиленому режимі боротися з розкраданням бюджетних коштів, вважає експерт. Він додає, що "за допомогою міжнародних партнерів нам варто заповнити ті прогалини, що виникли в фінансуванні держави, корпорацій, домогосподарств".
По-третє, необхідно знизити тиск держави на бізнес, резюмує Любомир Шавалюк.