ЄС урізав квоти на українську сталь на 50%: що це означає для заводів та економіки
Європейські партнери ухвалили рішення, яке може кардинально змінити майбутнє однієї з ключових галузей нашої промисловості. Поки вітчизняні підприємства оговтуються від постійних обстрілів, нові правила експорту ставлять під сумнів доцільність їхнього відновлення.
Чому нові правила ЄС стали ударом для металургів
Йдеться про скорочення європейських квот на українську сталь більш ніж на 50%, що сталося в момент найглибшої кризи галузі. Нові правила Євросоюзу набули чинності ще 1 липня, майже вдвічі зменшивши безмитні обсяги, а за перевищення ліміту тепер доведеться платити 50% мита, пише пресслужба "Метінвесту".
Генеральний директор групи "Метінвест" Юрій Риженков наголошує, що такі обмеження змушують бізнес переглядати доцільність будь-яких нових інвестицій. За оцінками експертів, квота на рівні близько 1 мільйона тонн означає падіння експорту на 60% порівняно з минулими роками.
Українські металурги працюють у надскладних умовах: постійні російські атаки, перебої зі світлом, розірвана логістика та гострий дефіцит кадрів. Тільки з "Метінвесту" до лав Сил оборони мобілізували понад 8,5 тисячі працівників.
Якщо ви не дасте нам надії, тоді немає сенсу в існуванні промисловості та її відновленні. Це знищить одну з важливих опор української економіки,
– звернувся Риженков до європейських політиків.
Він додав, що застосовувати до України такі ж вимоги, як до мирних країн, абсолютно некоректно.
Як це вплине на економіку міст та гаманці українців
Зупинка чи скорочення виробництва вдарить не лише по макроекономіці, а й по конкретних регіонах. У Запоріжжі, Кам’янському та Кривому Розі металургійні гіганти є головними роботодавцями, які забезпечують зарплатами сотні тисяч родин.
Якщо зупинити металургійні підприємства, економіка цих міст значною мірою теж зупиниться,
– попередив СЕО "Метінвесту".
Замість того, щоб просити гранти чи кредити, Україні набагато вигідніше дати можливість власній промисловості працювати, заробляти валюту та сплачувати податки на оборону.
Зверніть увагу! Проблеми вітчизняної металургії почалися задовго до липневих квот ЄС. До повномасштабного вторгнення ця сфера генерувала майже 10% ВВП України та приносила близько третини всієї експортної виручки.
Після окупації частини Донбасу та знищення заводів у Маріуполі у 2022 році ці показники різко впали, проте галузь все одно тримала понад 7% ВВП. Наразі компанії сподіваються на повноцінну інтеграцію до європейського ринку, адже без ринків збуту фізична відбудова зруйнованих цехів просто втрачає економічний сенс.
Нещодавно ми писали, що російський терор завдав нищівного удару по одній із найприбутковіших галузей української економіки – металургії. Наслідки цієї зупинки незабаром відчує на собі не лише державний бюджет, а й валютний ринок.