Євробонди замість траншу МВФ: чиї кишені час вивертати

29 вересня 2017, 18:00

Щоб не виконувати вимоги МВФ щодо боротьби з корупцією, влада Порошенка вирішила знайти гроші під більш високий відсоток. Тобто за небажання влади проводити реформи заплатять з кишень простих українців.

У вересні Україна розмістила цінні папери на світових ринках. Державі вдалося залучити три мільярда доларів в обмін на євробонди.

Бонд – це не прізвище агента 007, а назва облігації, якою прокредитували Україну міжнародні банки та інвесткомпанії. Виступаючи в Нью-Йорку перед інвесторами, президент Порошенко не приховував радощів.

Та давайте разберемося, що сталося.

Справді, Україна вперше вийшла на ринок запозичень з часів усунення Януковича від влади та початку агресії Росії на сході та в Криму. Але за перемогою криється політичний підтекст. Взявши гроші в світових інвесторів, Україна фактично втратила гостру потребу в грошах Міжнародного валютного фонду. А той давав кредит тільки в разі проведення реформ.

Читайте також: СБУ як ще перемога Порошенка, або "Нафтогаз" як ще одна поразка України

А тепер давайте подивимося на перелік вимог, які висував МВФ до України в обмін на кошти.

Чи не головна з них – це створення незалежного антикорупційного суду з людей, незаплямованих корупцією. Не окремої палати всередині нинішньої токсичної системи, як це пропонує Порошенко з генпрокурором Луценком. Ні, саме окремого суду для розгляду діянь найвищих чиновників. Ця вимога отримала найвищу ступінь від МВФ – Prior Action, тобто обов'язкової умови.

Ще одна вимога МВФ для надання грошей Україні – це закон про корпоративне управління. За ним має призначатися незалежне керівництво державних компаній, які сьогодні обсаджено "смотрящімі", що направляють потоки в правильні кишені.

Закон, ухвалення якого вимагає МВФ, запровадив би механізм визначення менеджерів не за корупційним інтересом, а на конкурсах. Цей експеримент себе виправдав – незалежні керівники "Укрпошти" та "Укргазвидобування" значно наростили прибутки державних компаній за рахунок викорінення корупції. Після чого їх стали атакувати "департамент Кононенко-Грановського" Генпрокуратури та СБУ.

Також серед пакету МВФ – закон про приватизацію, який передбачає залучення інвесторів на державні підприємства, що, відповідно, передбачає наповнення бюджету в результаті продажу майна та усунення корупціонерів.

Читайте також: Як Порошенко та Луценко відкрито дискредитують ідею антикорупційного суду

У переліку вимог МВФ є і пенсійна реформа. Зокрема, запровадження нового механізму вже зараз, а не напередодні виборів, бо влада хоче політизувати це питання та отримати дивіденди в очах виборців.

Проведення всіх цих реформ тепер під загрозою. Бо раніше влада йшла на створення НАБУ чи того ж декларування грошей чиновників, аби отримати гроші МВФ. А на сьогодні, після розміщення євробондів, цієї потреби в грошах немає. Відповідно, зник і стимул до реформ. Причому гроші МВФ набагато дешевші, ніж ті ресурсі, які отримала Україна в результаті розміщення євробондів. Ставка за кредитами МВФ становить 2,6 річних. Тоді як премія, яку Українська держава нараховуватиме власникам цінних паперів – євробондів, розміщенню яких так радів Порошенко, становитиме 7,375 відсотки.

Відчуваєте різницю? 2,6 відсоток коштують гроші в МВФ, але з умовами боротьби з корупцією та реформами – і понад 7 відсотків – на ринку приватних запозичень, які даються “просто так”? Різниця в 6% на сумі в 1 мільярд доларів становить 60 мільйонів доларів. Тобто півтора мільярда гривень – ось ціна питання.

Іншими словами, за небажання проводити реформи заплатять українські громадяни, бо гроші на погашення цієї різниці будуть брати в бюджеті. На побутовому рівні це виглядає так: батьки неблагополучного підлітка суттєво обмежували його у вільних грошах, даючи гроші лише на транспорт та обід в школі; але підлітку це набридло, і він, аби звільнитися від болісної, але потрібної опіки, взяв родинне золото, відніс його в ломбард і отримав "шалені гроші".

Читайте також: Як Порошенко підриває імідж України в світі

Цікаво також, що одночасно з Україною на ринок євробондів вийшли ще дві пострадянських держави. І тут порівняння не на нашу користь. Росії дали 4 мільярда гривень під ставку, нижчою на 3%, ніж Україні. Навіть Таджикістан – ця бідна країна в середній Азії – залучила півмільярда за ставкою, що на 0,25% вигідніше, ніж це зробила Україна.

Ну і ще один момент. Більше половини з цих трьох мільярдів доларів, отриманих від продажу євробондів, підуть не в економіку, а на погашення попередніх боргів України, які ми мали покривати в 2019 році. Тобто, запозичивши зараз, Порошенко зняв для себе ризики на рік виборів. Зробив це, повторюся, коштом нас з вами.