"Наші аграрії більш конкурентоздатні": чому Європа бойкотує українське зерно
Нещодавно ряд країн заборонив експорт українського зерна через свою територію, однак з 22 квітня транзит знову буде курсувати через Польщу. 24 Канал дізнався, як довготривала заборона позначилась би на економіці України й хто є головними споживачами та конкурентами нашої агропродукції.
Заборона імпорту
Три країни ЄС заборонили імпорт українського зерна та іншої сільгосппродукції через свою територію. Першою з таких країн стала Польща, однак згодом український та польський уряд досяг згоди й заборону скасують вже найближчим часом.
Читайте також Польща заборонила ввезення зерна з України: три основні причини рішення
За результатами переговорів вирішено, що транзит українських сільськогосподарських товарів через територію Польщі буде розблоковано у ніч з четверга 21 квітня на п'ятницю 22 квітня поточного (2023 – 24 Канал) року.
Аргументуючи заборону щодо імпорту українського зерна, очільник польської партії "Право та справедливість" Ярослав Качинський підкреслив, що країна залишається другом України, однак повинна ставити в пріоритет інтереси своїх громадян та захистити аграріїв, передає RMF24.
Цікаво! За даними статистики Польщі, у 2022 році експорт зернових і продуктів їхньої переробки збільшився на 40%, до 6,6 мільярда євро.Хто ще заборонив український імпорт
Міністр сільського господарства Угорщини повідомив, що уряд до 30 червня заборонить імпорт зернових та олійних культур з України, а також деяких інших сільгосппродуктів до країни, як це зробила Польща. Він також додав, що українське сільське господарство працює з виробничими практиками, що більше не дозволені в ЄС, передає 24.hu.
З надзвичайно низькою собівартістю виробництва українське сільське господарство, маючи повні можливості безмитної та вільної торгівлі, почало експортувати на європейський ринок, крім зерна та олійних культур, велику кількість птиці, яєць і меду, що вплинуло на можливості вітчизняних і центральноєвропейських фермерів.
Зі слів Надя, через приплив українського зерна ціни на:
- споживчу пшеницю в країні впали на 27% порівняно з попереднім роком,
- фуражну пшеницю – на 37%,
- фуражну кукурудзу – на 23%.
Однак варто зауважити, що Угорщина не забороняє переміщення цих продуктів на своїй території, тобто транзитні перевезення все ще дозволені, але відповідні органи будуть перевіряти їх на кордоні, за ними стежитимуть за допомогою електронних пристроїв і патрулів.
Рішення щодо заборони ввів й уряд Словаччини. Щоправда, там причиною стало виявлення у партії пшениці з України вагою 1 500 тонн, що відправлялась на молотіння, наявність пестициду, який не дозволений в ЄС і має негативний вплив на здоров'я людини, повідомили у Міністерстві сільського господарства і сільського розвитку Словаччини.
Також заборону на експорт українського зерна, аби захистити місцевий аграрний сектор ввів й уряд Болгарії, за винятком транзитних товарів.
Основна причина полягає в тому, що минулого року, всупереч концепції так званих коридорів солідарності, значні обсяги продовольства залишилися в країні і порушили основні виробничі та торговельні ланцюжки. Якщо ця тенденція збережеться і навіть посилиться, що цілком реально після аналогічних заборон, запроваджених іншими країнами, це може закінчитися вкрай важкими наслідками для болгарського бізнесу.
Він зазначив, що розраховує на те, що "Брюссель вислухає і зрозуміє позиції" Болгарії, Польщі, Угорщини та Словаччини й переосмислить свою позицію.
Скільки втратить Україна через заборону
Після початку повномасштабної війни в Україні та блокування українських портів значну частку сільськогосподарської продукції спрямували на експорт через західні кордони: Польщу, Словаччину, Угорщину та Румунію.
Економіст Олег Гетман у коментарі 24 Каналу зауважив, через те, що в України дуже обмежений зерновий коридор, транзит через Польщу, який потім виходить в усю Європу та й принципі в усі інші країни світу, – вкрай важливий.
Адже саме так проходить левова частка транзиту, яка потім іде в десятки країн і відповідно це, разом з морським цим коридором, головні валютні надходження України. Цей транзит Польща знов дозволила і з п'ятниці всі наші товари поїдуть.
Перший заступник міністра аграрної політики та продовольства Висоцький під час телемарафону підкреслив, що більшість товарів з України їхала транзитом через вище згадані країни, оскільки вони не є найбільшим споживачем нашої агропродукції, передає 24 Канал.
Гетман додав, що Польща, Словаччина, Угорщина самі багато виробляють зерна та інших культур, тож не лише можуть практично повністю задовольнити свій внутрішній ринок самостійно, але й експортують агропродукцію в інші країни.
В абсолютній більшості логістика цих країн використана для транзиту сільгосппродукції в інші країни, як до ЄС, так і в треті країни через їхні порти. Абсолютна частка безпосередньо цих країн у споживанні української агропродукції не є значною, не становить сумарно більш як 8 – 10%. В основному вони використовувалися для транзиту на інші ринки.
- Частка Польщі у загальному аграрному експорті України становила 10%, з яких половина транзит, половина імпорт.
- Частка Словаччини – 1,5%.
- Угорщини – від 5 до 6%.
- На Румунію припадало "десятки відсотків", з яких транзит складав понад 90%, повідомив міністр.
Міністр Мінагрополітики Микола Сольський зазначив, що наразі важко порахувати скільки Україна втратить через заборону українського імпорту, однак сума може сягати сотні мільйонів доларів.
Якби Польща не скасувала заборону на транзит
Олег Гетман нагадує, що кордон з Польщею не єдиний, тож у такому випадку катастрофи не сталось би, хоча й були б певні неприємні наслідки. А от якби транзит заборонили всі країни з якими Україна межує на західному кордоні – це була б катастрофа.
Тоді б залишився єдиний морський зерновий коридор, який залежить від Туреччини та безумного агресора (Росії – 24 Канал). Це була вкрай критична ситуація з негативними наслідками. Але про це вже немає сенсу говорити, бо всі країни дозволили транзит,
– додає економіст.
Також він пояснює, що заборона щодо імпорту не довго б діяла, адже країни ЄС не можуть вирішувати такі питання самостійно, так само як і заборону на внутрішньому ринку, хоча тут правила ЄС більш гнучкі. "Це викликало незадоволення Єврокомісії й про це вони будуть спілкуватися з Польщею та іншими трьома країнами. Про їх внутрішні заборони буде серйозна дискусія на рівні ЄС", – додає Гетман.
Як українське зерно вплинуло на міжнародні ринки
На думку Олега Гетмана, ситуація, яка відбулась продемонструвала життєздатність української аграрної моделі, в якої майже немає ніяких субсидій, дотацій. Водночас є спрощена система яка допомагає нашим аграріям бути дуже конкурентоздатними у світі.
Ця історія, ця ситуація показала набагато вищу конкурентоздатність нашої моделі аграрного виробництва, ніж країн Європи, які постійно на дотаціях, але все одно програють нашому аграрному виробництву. Тож в майбутньому, коли ми будемо в ЄС, це скоріш за все стане значною перевагою, коли наші аграрії будуть набагато конкурентоздатнішими, ніж більшість країн Європи,
– додає він.
Єврокомісія готує грошову допомогу фермерам
Відомо що наразі Європейська комісія готує грошову допомогу для підтримки фермерів після заяв Польщі, Угорщини та Словаччини заборонити імпорт сільськогосподарських товарів з України. Однак вона буде спрямована не на українських фермерів, а європейських, які постраждали через наплив нашої продукції на ринку, передає Euractiv.
Ми зараз працюємо над другим пакетом заходів, у межах якого продовжуватимемо підтримувати ці країни, які постраждали від постачання з України,
– заявив представник Єврокомісії.
Хто найчастіше купує українське зерно
В Інституті аграрної економіки порахували, що у 2022 році на закордонні ринки було вивезено 38,5 мільйонів тонн вітчизняного збіжжя. Це на 42% перевищує показник 2012 року, хоча й на 32% менше, ніж у рекордному 2019 році, передає 24 Канал.
У 2022 році в десятці найбільших покупців зерна в Україні відбулись зміни: Румунія, Польща, Італія, Угорщина та Південна Корея витіснили з десятки найбільших імпортерів Індонезію, Іран, Пакистан, Лівію та Туніс. Отже, до списку основних імпортерів вітчизняних зернових також увійшли:
- Польща – 7%,
- Єгипет – 5,9%,
- Італія – 4,4%,
- Угорщина – 4,4%,
- Нідерланди – 3,7%,
- Південна Корея – 2,1%.
Сукупно ці 10 держав сформували близько 74% вартісного обсягу усіх закупівель зернопродукції в Україні.