Законопроєкт №1210 – пряма загроза економіці України

25 вересня 2019, 14:49
Читать новость на русском

Верховна Рада України розглядає зараз кілька важливих законопроєктів, що мають визначення як невідкладні.

Серед них один із найпроблемніших – №1210 "Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві". На думку експертів, якщо документ буде прийнято в його нинішньому варіанті, це боляче вдарить по українській економіці та порушить баланс інтересів держави і бізнесу.

Чим небезпечний №1210?

Які норми законопроєкту №1210 є особливо небезпечними? Це, зокрема, збільшення прав контролюючих органів, розширення бази оподаткування і збільшення ставок оподаткування, розширення сфери відповідальності платників тощо. Якщо ж говорити про окремі конкретні положення, то велике занепокоєння бізнесу викликають зміни до Податкового кодексу, які стосуються порядку сплати рентної плати в гірничо-видобувній галузі – зокрема, ставка для видобування руд заліза має збільшитися з 8 до 10%.

Таке збільшення (разом зі змінами деяких корегуючих коефіцієнтів у видобуванні) призведе, за оцінками Державної регуляторної служби України (ДРСУ), до збільшення податкового навантаження лише на металургійну галузь у 3-4 рази! А податкове навантаження на гірничо-видобувні підприємства стане одним з найвищих у світі, що призведе до відтоку щонайменше 435 мільйонів доларів інвестицій та втрати близько 40 тисяч робочих місць.

Саме тому ДРСУ заявила, що "прийняттю законопроєкту №1210 повинно передувати широке громадське обговорення із залученням представників бізнес-спільноти, профільних асоціацій та інших зацікавлених сторін, з метою уникнення ситуації, коли наміри стабілізувати ринкове середовище матимуть повністю зворотні наслідки".

Аналогічні висновки зробили й експерти Федерації роботодавців України (ФРУ), які вважають, що "законопроєкт №1210 несе ризики погіршення умов діяльності для суб'єктів господарювання та для економіки країни в цілому". ФРУ закликала голову парламентського комітету Верховної Ради з питань податкової та митної політики Данила Гетманцева (він, до речі, є ініціатором законопроєкту) відкликати і доопрацювати документ. "В законопроєкті №1210 присутня ціла низка питань, які потребують здійснення розрахунків та обговорень с профільними фахівцями окремих секторів економіки", – йдеться у повідомленні на сайті ФРУ.

Звернення щодо необхідності доопрацювати документ адресували Гетманцеву й експерти Європейської бізнес асоціації (ЄБА) та Асоціації правників України (АПУ).

В ЄБА вважають, що "різке збільшення рентної плати за користування корисними копалинами порушує низку принципів, на яких обґрунтовується податкове законодавство України, що в результаті негативно позначиться на бюджетних надходженнях".

А в комітеті АПУ з податкового та митного права, проаналізувавши законопроєкт №1210, зробили висновок, що він не виконує свого головного завдання – спрощення взаємовідносин "платник податків – контролюючий орган". Більше того, "контролюючий орган перетворюється в каральний, збільшує корупційні ризики та покладає на платників податків додаткове навантаження (як податкове, так і щодо оскарження рішень, дій і бездіяльності податкового органу)".

Неправильно і безглуздо

Б’ють на сполох через законопроєкт №1210 і відомі економічні експерти.

"Рішення про підвищення ренти на видобування руди заліза – безглузде і не обґрунтоване, – каже спеціаліст інвестиційної компанії Dragon Capital Сергій Фурса. – Воно з’явилося після інтерв’ю Ігоря Коломойського, повністю повторює його позицію і взагалі неспівставне з тією системою, яка працює у світі. Адже рента стосується того, що видобувається, а не того, що отримується в процесі виробництва. Тобто прив’язуючи до ренти кінцевий продукт, ми дестимулюємо компанії будувати виробництва, створювати додану вартість, бо це їм не вигідно через оподаткування. У підсумку, це може привести до того, що українські компанії стануть неконкурентними на світовому ринку".

Погоджується з Фурсою й інший відомий економічний експерт Всеволод Степанюк. "Збільшувати рентну плату на видобуток руди – неправильно, – каже він. – По-перше, це призведе до здорожчання металу і будівництва в Україні – тобто відповідно здорожчає житло і так далі. Що стосується міжнародних ринків, то ситуація наступна: зараз падають ціни і на руду, і на окатиші, і на метал. Якщо ми ще й ренту підвищимо (вона стане, мабуть, найвищою у світі), то промисловість України виявиться абсолютно неконкурентоздатною".

Слова Степанюка підтверджують дослідження однієї з найбільших аудиторських компаній світу PricewaterhouseCoopers (PWC), яка в листі до об’єднання підприємств "Укрметалургпром" відзначила, що у випадку внесення згаданих вище змін у Податковий кодекс вартість рентної ставки щодо комерційного прибутку в Україні буде вищою, ніж у головних конкурентів на ринку – Росії, Канади, Австралії, Казахстану, Бразилії, Китаю та інших. Зокрема, у порівнянні з РФ рента буде вищою майже в 10 разів!

Як добити економіку України

Сумний прогноз дає і ректор Міжнародного інституту бізнесу Олександр Савченко: "Ухвалення законопроєкту №1210 доб’є українську економіку і залишить бюджет без багатьох податків. З України підуть інвестори і не прийдуть нові. Як це відбувається зараз у тютюновій індустрії…"

Експерт має на увазі ситуацію з тютюновою компанією British American Tobacco, українська "дочка" якої в 2018 році сплатила до нашого бюджету 16 млрд гривень. Тепер компанія переносить регіональний центр з Києва до Бухареста "у зв'язку з тим, що фіскальна та регуляторна політика українського уряду непрогнозована". Бо законопроєктом №1210 заплановано, що ставка акцизу на сигарети може бути прирівняна до європейської (еквівалент 90 євро за 1000 штук) вже у 2020 році, а не в 2024-му – як було домовлено раніше.

Експерти в один голос стверджують, що готували законопроєкт №1210 або некомпетентні, або заангажовані фахівці. Зокрема, Всеволод Степанюк вважає, що збільшення ренти на видобуток руди заліза роблять для того, щоб "здешевити активи металургійного комплексу з метою або закрити підприємства, або скупити їх за безцінь".

"По-іншому пояснити це не можна, – каже Степанюк. – Я розумію, що склад депутатської фракції "Слуга народу" сумнівний з професійної точки зору. Але там є десяток фахівців, які знають до чого може призвести ухвала законопроєкту №1210. Якщо вони закривають на це очі, то, значить, є замовлення на здешевлення активів галузі".