"Це сильна біль у поясниці": як правильно говорити українською про м'язи і частини тіла

17 березня 2023, 13:00
Читать новость на русском
Автор: Марія Волошин

Активний та здоровий спосіб життя вже давно став трендом. Аби мати спортивне тіло, необов'язково ходити у зал. Ви можете займатися вдома, дивлячись відео різноманітних тренерів у мережі.

Однак під час занять варто бути уважним не лише до свого тіла, аби не отримати травму, а й до мовлення тренера. Усе тому, що він може травмувати вас … суржиком. Тож 24 Канал допоможе вам цього уникнути.

Читайте "Хватить оправдуватися – не портьте мову": які суржикові слова треба негайно забути

Як сфера медицини зазнала русифікації

На сьогодні, зазначають науковці, функціонування та вдосконалення української медичної термінології є однією із важливих проблем розвитку української медицини. Як і наявність у цій сфері суржику.

До слова, кампанію русифікації України радянська влада розпочала ще у 1950-х роках. На російську мову поступово перейшла більшість наукових видань. У вишах, зокрема медичних, також почали викладати російською. Відповідно протягом наступних десятиліть практично усі наукові праці створювали цією мовою. Відтак, русифікувалася і медицина. Навіть у час Незалежності Україна це добре відчула.

Як правильно говорити українською

Тож не дивно, що на сьогодні суржик часто можна почути не лише у медичних закладах, а й з уст фітнес-тренерів. Тому якщо ви вже взялися за удосконалення свого тіла, не забувайте і про мову.

У дев'ятнадцятій добірці розкажемо вам, як правильно називати м'язи та частини тіла людини. Ці слова ви можете активно повторювати навіть під час тренувань.

  • лишня вага – зайва вага;

  • худати – худнути;

  • мишца – м'яз;

Якщо ви вже вирішили удосконалити своєс тіло або ж вважаєте, що у вас є "лишня" вага, перед тренуванням можете ознайомитись із назвами різних "мищц". Але спочатку не забувайте: вага не "лишня", а "зайва" і ми говоримо не про "мишци", а про "м'язи". Також ви "худнете", а не "худаєте".

Тож вивчіть назви м'язів правильно:

  • ягодична – сідничний;

  • портняжна – кравцевий;

  • тріцепс – трицепс;

Пам'ятайте: тут спрацьовує "правило дев'ятки": у запозичених загальних назвах після 9-ти приголосних – д, т, з, с, ц, ж, ш, ч, р – перед наступною літерою, що позначає приголосний звук (крім "й") пишемо літеру "и".

  • дельтовидна, трапецієвидна, камбаловидна – дельтоподібний, трапецієподібний, камбалоподібний;

Зверніть увагу! У процесі "наближення української мови до російської, стирання специфіки української мови в українську медичну термінологію потрапив терміноелемент "-видний". Тож майте на увазі: "-подібний" відповідає системі української мови, а "-видний" є відвертим русизмом, наголошують мовознавці.

  • полусухожильна – напівсухожильний;

  • приводяща – привідний;

  • ікроножна – литковий;

  • широчайша – найширший;

До теми "Начали бомбіть в 4 утра": як правильно говорити українською про повномасштабне вторгнення

Також не завадило б при нагоді запам'ятати, як правильно називати частини людського тіла. Так:

  • ягодиці – сідниці;

  • позвоночник – хребет;

  • позвонки – хребці;

  • поясниця – поперек;

  • сустави – суглоби;

Також майте на увазі: українською правильно казати "біль" (чоловічий рід). А мазь у разі пошкодження застосовують, а не "приміняють".

  • невиносима біль – нестерпний біль;

  • приміняйте – застосовуйте цю мазь;

Тож тренуйте тіло і мовлення, аби не було болю у попереку (а не болі у поясниці), суглоби замість суставів не боліли – як і язик від суржику.