Як сказати українською "баришня": добираємо влучні відповідники
У звертаннях до людей особливо помітно, наскільки природно ми послуговуємося українською. Деякі запозичені слова вже настільки звичні, що їхню недоречність не відразу помічаємо. Саме тому варто розібратися з одним таким звертанням і пригадати українські відповідники.
Звідки походить слово, кого називають "баришня" та яким відповідником його замінити, розповідаємо з посиланням на "Горох".
Як сказати українською "баришня"?
В українському мовленні досі трапляються слова, запозичені з російської, і зустріти їх можна будь-де: у крамниці, спортивному залі, кав'ярні. І дуже прикро, коли вони стосуються звертань.
Одне з таких слів пов'язане з уявленням про привілейоване походження, а саме російське – "баришня". Його сьогодні можна почути як звертання до молодих дівчат.
На такому звертанні зауважив філолог Олександр Авраменко, зазначивши, що воно дуже ріже слух, адже українці ним не послуговувалися.
Скриншот із допису соцмережі / Facebook
Але українською до дівчини та молодої жінки завжди зверталися по-іншому:
-
панна – незаміжня дівчина або жінка;
-
панянка – молода дівчина, часто з відтінком витонченості;
-
панночка – пестлива назва молодої дівчини;
-
дівчина – універсальний нейтральний відповідник;
-
молода пані – ввічлива назва молодої жінки.
Цікаво! Слово "панянка" має давню історію в українській мові. Його фіксує ще словник Бориса Грінченка, укладений наприкінці XIX – на початку XX століття. У ньому воно подане як відповідник до слова "барышня".
В українській мові слово "баришня" також зафіксоване в словниках як розмовне й застаріле. Наприклад, воно трапляється у творчості Івана Карпенка-Карого. Проте в сучасному мовленні може звучати як іронічне або жартівливе звертання.
Українські звертання "пані" та "панна" мають свої особливості. А як правильно вживати ці слова у звертаннях, поєднувати їх з іменами та прізвищами, читайте в матеріалі "Хто панна, а хто пані: як звернутися ввічливо, щоб не помилитися".
Звідки походить та що означало слово?
Слово "барышня" прийшло з російської мови. Його історія пов'язана зі словом "боярышня" – так спочатку називали доньку боярина. Згодом значення розширилося: так почали називати дівчат із дворянських і заможних родин, а пізніше – просто молодих незаміжніх жінок.
Якого відтінку набуло слово сьогодні?
Сьогодні "баришнею" іноді називають дівчину, яка поводиться манірно, вередує, надто дбає про свій комфорт або звикла до особливого ставлення. У такому вживанні відчувається легка насмішка: мовляв, надто вже ніжна й вибаглива панночка.
Кого називали "кисейною баришнею"?
Із цим словом пов'язаний відомий вислів "кисейна баришня". Кисейка (кисея) – тонка, легка, майже прозора тканина, з якої шили жіночі сукні. У XIX столітті такий одяг асоціювався з витонченістю й панським побутом. Дуже часто на портретах цього періоду дівчата та жінки зображені в сукнях із такої тканини. Але тканина була геть непрактичною та не підходила до суворого російського клімату, тому швидко вийшла з моди. Втім, не всі могли так швидко встигати за модою, і хтось продовжував носити сукні з кисеї, що викликало насмішку та іронію.
Згодом вислів набув іронічного значення. Так почали називати надмірно ніжну, манірну, розпещену дівчину, яка не звикла до труднощів і не дуже пристосована до самостійного життя.
З часом характеристику почали застосовувати й до чоловіків. Сьогодні так можуть жартома назвати людину, яка боїться найменших незручностей і потребує особливого догляду.
Цікаво, що ця тканина не набула поширення серед українок того часу, тому і вислів не був популярним. Про нього дізналися згодом.
Вивчайте значення й обирайте українські відповідники за змістом.