"Не засвоєння, а виживання": чому українські школярі перевантаженіші домашками, ніж в Європі
- У Європі, на відміну від України, законодавчо обмежують час на виконання домашніх завдань, щоб уникнути перевантаження дітей.
- В Україні школярі витрачають на домашні завдання до чотирьох годин щодня, що негативно впливає на навчальний процес та може призводити до втрати мотивації.
У деяких європейських країнах час на виконання домашніх завдань обмежують на законодавчому рівні, щоб уникнути перевантаження дітей. В Україні ж школярі нерідко витрачають на навчання після уроків кілька годин щодня.
Домашні завдання залишаються важливою частиною навчального процесу, однак дедалі більше освітян і батьків ставлять питання про їхній обсяг та ефективність. Голова громадської організації "Батьки SOS" Альона Парфьонова у колонці для медіа "Нова українська школа" зазначає, що у Європі дедалі частіше говорять не про кількість завдань, а про їхню якість та користь для дитини.
Дивіться також Українські школярі розгромили суперників на першій Європейській математичній олімпіаді
Як у Європі обмежують домашні завдання?
У Бельгія для учнів початкової школи діють законодавчо визначені обмеження щодо часу на виконання домашньої роботи. Так, школярі 1 – 2 класів мають витрачати на неї до 15 хвилин на день, у 3 – 4 класах – не більше 20 хвилин, а у 5 – 6 класах – до 30 хвилин.
Незалежно від формату, навчання може бути цікавим та ефективним. Це щодня доводить перша дистанційна школа в Україні "Оптіма", якій довіряють 13 000 родин. Отримайте демодоступ, аби і ваші діти випробували освіту майбутнього вже сьогодні.
Такі правила запровадили, щоб зменшити перевантаження дітей та змінити підхід до навчання – від принципу "більше завдань" до "краще засвоєння матеріалу".
Для порівняння, підлітки у Велика Британія у середньому витрачають на домашню роботу близько 4,9 години на тиждень. Водночас українські школярі часто мають значно більше навантаження.
Чому в Україні говорять про перевантаження?
За словами Парфьонової, в Україні на виконання завдань із кількох предметів може йти до чотирьох годин щодня. На її думку, коли дитина отримує багато величезних за обсягом завдань, це вже негативно впливає на сам процес навчання.
Коли дитина має завдання з п'яти предметів по 30 – 40 хвилин кожне, йдеться вже не про засвоєння матеріалу, а про виживання,
– наголошує Парфьонова.
Вона також звертає увагу на явище, яке називає "педагогічним шовінізмом". Йдеться про ситуацію, коли кожен учитель задає великий обсяг роботи, не враховуючи загального навантаження школяра.
Як домашні завдання впливають на дітей?
За словами Альони Парфьонової, надмірна кількість домашньої роботи може ставати однією з причин списування та втрати мотивації до навчання.
Опитування ГО "Батьки SOS", проведене у квітні 2026 року серед 708 респондентів, показало, що 71,6% батьків пов'язують великі домашні завдання з нечесною поведінкою учнів.
Дослідження Eurydice також свідчать: ефективність домашньої роботи визначається не її обсягом, а якістю та відповідністю віку дитини. Короткі завдання, які безпосередньо пов'язані з уроком, працюють краще, ніж надмірне навантаження, що викликає стрес і поступово знижує інтерес до навчання.
"А це треба було вчити?": вчитель розповів "приколи" роботи з сучасним поколінням учнів
Втім, попри проблеми з перевантаженням школярів домашніми завданнями, діти нового покоління – самі собі господарі і часто самі себе "розвантажують", виконуючи інші завдання, або взагалі не виконуючи їх.
Вчитель англійської Віктор Демко розповів про виклики роботи з учнями, які часто уточнюють навіть очевидні завдання.
Користувачі мережі відзначили, що такі ситуації вже траплялися раніше, але тепер це супроводжується постійною комунікацією і уточненнями через чати.