Не "души не чаять": який український вислів передає цей прояв любові

А тепер маленька загадка: яке слово тут потрібно змінити, щоб вислів зазвучав природною українською? Розповідаємо з посиланням на "Горох".

Як українською сказати "души не чаять"?

Здається, що "душі не чаять" – це просто красивий вислів про любов. Але варто копнути глибше: українська має майже такий самий образ, тільки замість "чаїти" використовує зовсім інше дієслово.

 Виявляється, наша мова не "чає", а "не чує" душі.

Наприклад: "Мати душі не чує у своїй дитині". Тобто дуже любить, не може нею натішитися.

А звідки взялося "душі не чаять"?

Вислів "души не чаять" прийшов в українське мовлення як запозичена фразеологічна конструкція. Дослівно перекладати її не варто, адже українська має власний спосіб передати цю думку.

Чому саме "душі не чути"? Цей фразеологізм не означає буквально, що людина не може почути власну душу. Це образний вислів: настільки сильно любити когось, що душа ніби повністю віддана цій людині.

Тож коли хочемо сказати про особливу любов, батьківську, українською можемо сказати: "Він душі не чує у своїй доньці".

Цікаво! В українській мові є окреме цікаве слово для позначення батьківської любові – леліяти.

Як українською "души не чаять": дивіться відео

А якщо потрібен простіший варіант, то можна сказати:

•  "дуже любити",
• "не натішитися кимось",
• "любити без тями".

І звучить це не лише правильно, а й дуже по-українськи.

"Бабуся не натішиться онуками".

"Бабуся дуже любить онуків".

"Бабуся без тями від онуків".

Теперішня ситуація в Україні змушує шукати альтернативні способи навчання. Такі як дистанційна ліцензована школа "Оптіма", яка забезпечує якісний і безперервний навчальний процес навіть за форс-мажорних обставин.

Замість калькованого "души не чаять" варто згадати український вислів: "душі не чути в комусь".

Бо українська мова має чимало власних способів говорити про любов – треба лише їх почути.