"Крик про допомогу": які скарги отримує мовний омбудсмен та чи карає порушників
- Українці часто скаржаться мовному омбудсмену на порушення мовних прав у сфері послуг і освіти.
- Мовне законодавство спрямоване на просвіту та виправлення ситуацій, а не на покарання, хоча передбачені штрафи за порушення, каже мовний омбудсмен.
Найчастіше українці звертаються до мовного омбудсмена зі скаргами щодо порушення мовних прав у сфері послуг і освіти. Влітку було чимало звернень щодо туристичних агенцій – і в Україні, і за її межами.
Про це заявила Уповноважена із захисту державної мови Олена Івановська РБК-Україна, інформує 24 Канал. Вона уточнила, що мандат Уповноваженого поширюється лише на територію України, але він має право здійснювати роз'яснювальну роботу.
Дивіться також Мовний омбудсмен розповіла, чи посилиться після перемоги роль української
Які скарги отримує омбудсмен?
Івановська зауважила: якщо українським туристам у країнах ЄС чи інших країнах пропонують екскурсії російською мовою, це викликає закономірне обурення.
Для нас російська сьогодні – тригер, це мова держави-агресора, яка веде проти нас війну. Тому ми звертаємося до таких турагенцій з офіційними листами та просимо організовувати україномовний супровід для наших громадян,
– розповіла мовний омбудсмен.
Щодо внутрішніх компаній, за її словами, здійснюють державний контроль: з'ясовують, на якій підставі надають послуги недержавною мовою, і вимагають усунення порушень.
Яка ситуація у сфері освіти?
Вона також додала, що восени зросла кількість скарг на порушення у сфері освіти.
Тут ситуація особливо чутлива, адже мовне середовище формує дитину на все життя. У таких випадках ми також проводимо державний контроль,
– уточнила Уповноважена.
Вона також розповіла, що погодилася з освітньою омбудсменкою Надією Лещик щодо того, що надзвичайно важливо посилити роль керівника закладу.
Зараз сертифікація керівників дошкільних і шкільних закладів на знання державної мови є необов'язковою, але вона вже дає переваги: це і підтвердження мовної компетентності, і можливість кар'єрного зростання,
– переконує Івановська.
На її думку, треба вживати методи заохочення й мотивації – щоби знання української ставало безальтернативною нормою, а не формальністю.
Останніми днями надійшла скарга від учительки української мови, яку цькують батьки тих учнів, котрим вона робить зауваження за використання недержавної мови на уроках. Її лист навіть не відповідає жанру "скарга", радше – це крик про допомогу і сором за ситуацію, яку важко осягнути логічно,
– розповіла омбудсмен.
Дивіться також Заохочувати чи цькувати: як мовний омбудсмен ставиться до суржику
Чи карають за мовні порушення?
Івановська розповіла, що наше мовне законодавство зорієнтоване передусім не на покарання, а на просвіту та виправлення ситуації. Мета – не зібрати штрафи, а зробити так, щоб україномовне середовище стало нормою.
Якщо надходить скарга, ми проводимо перевірку, з'ясовуємо обставини і звертаємося до компанії. Дуже часто порушники ще до завершення розгляду справи самостійно усувають недоліки – тоді ми обмежуємося попередженням. Для нас важливо, щоб бізнес почув суспільний запит і зробив крок назустріч громадянам,
– уточнила вона.
Цікаво! Івановська також розповіла, що частина українців поступово повертається до спілкування російською мовою.
За її словами, закон передбачає адміністративну відповідальність.
На сьогодні штрафи становлять 3 400 гривень за перше порушення і 8 500 – за повторне. Але для великої компанії це не ті суми, які кардинально змінюють поведінку. Натомість репутаційні втрати від того, що про порушення стане відомо публічно, часто значно вагоміші. Сучасний споживач уважно стежить за тим, хто дотримується мовного закону, а хто – ігнорує,
– каже Уповноважена.
Зараз санкції застосовують до фізичних осіб, а не до юридичних. Проте очікують на ухвалення нового Кодексу про адміністративні проступки. Він дозволить встановити адекватніші штрафи для компаній як юридичних осіб, і тоді відповідальність стане співмірною масштабу порушення, резюмувала вона.