Збільшення зарплат вчителів, дистанційка та нове харчування: головні підсумки 2021 року в освіті

Більшість головних подій року в освіті є наслідком пандемії COVID-19. Проте цього року сталося і багато приємних сюрпризів – підняття зарплат вчителям, оновлення харчування у школах та премія Global Teacher Prize для вчителів.

Важливо Коли регіони відправлять учнів на зимові канікули: перелік та дати

10 найголовніших подій 2021 року в українській освіті

Підвищення зарплат вчителів

Перший етап збільшення зарплат вчителів на 20% відбувся 1 січня поточного року. Другий етап – з 1 грудня 2021 року посадові оклади педагогів зросли на 8,4 %. За даними МОН, зарплати освітян у школах зросли на 900 – 1300 гривень. Відповідно зарплата стартує від 10 тисяч гривень.

Як збільшилася зарплата вчителів з 1 грудня:

• зарплата молодого вчителя без категорії та стажу роботи збільшилася з 9 015 до 9 768 гривень;
• зарплата вчителя ІІ категорії збільшилася з 11 124 до 12 053 гривень;
• зарплата вчителя І категорії збільшилася з 11 912 до 12 906 гривень;
• зарплата вчителя вищої категорії збільшилася з 12 698 до 13 759 гривень;
• зарплата директора школи збільшилася з 15 742 до 17 057 гривень;
• зарплата асистента вчителя збільшилася з 10 338 до 11 200 гривень;
• зарплата керівника гуртка збільшилася з 11 124 до 12 053 гривень;
• зарплата педагога-організатора І категорії збільшилася з 10 445 до 11 317 гривень.

Збільшення зарплат вчителів / Інфографіка МОН

Скасування ДПА-2021 у школах

Верховна Рада 13 квітня підтримала законопроєкт, який скасував проходження у 2021 році обов'язкової державної підсумкової атестації для учнів. Тож, учні не були зобов'язані, але за власним бажанням могли скласти ДПА.

Ті особи, які проходили ЗНО, самостійно вирішували, чи отримувати оцінку за ДПА у формі ЗНО. Проте зауважимо, що новий закон не скасував ЗНО-2021 для вступників до вишів.

Навчання учнів влітку

Через тривалу дистанційку весною школи у кількох містах України вирішили продовжити термін навчального року для школярів. Тож для дітей уроки проходили в червні.

Навчання влітку тривало у таких містах:

• у Сумах – до 11 червня;
• у Черкасах – до 8 червня;
• у Хмельницькому – до 11 червня;
• у Тернополі – до 8 червня;
• у Полтаві – до 9 червня;
• у Харкові – до 5 червня;
• пoчаткoві шкoли Кропивницького – дo 7 абo навіть 14 чеpвня;
• деякі школи Дніпра – до 28 травня, до 11 червня та навіть до кінця червня;
• у Херсоні – до 10 червня;
• на Волині – до 30 травня, до 4 та 16 червня;
• у Чернігові – до 4 червня (але учні 9 класів отримають атестати 9 червня, випускники 11 класів – 30 червня та 1 липня).

Водночас останні дзвоники та випускні вечори в Україні відбулися, але їх проводили з дотриманням карантинних правил.

Проведення ЗНО під час карантину

У 2021 році, як і минулого року, ЗНО відбувалося у встановлений графік – з 21 травня по 15 червня, але з дотриманням всіх протиемідемічних заходів:

• на вході усі учасники проходили температурний скринінг,
• під час складання тестування всі були в масках,
• під час тестування в аудиторіях перебувало максимум по 15 учасників і по два інструктори задля дистанціювання,
• приміщення провітрювали та дезінфікувати до і після тестувань.

Якщо ж випускник з поважних причин, зокрема через захворювання на COVID-19, не міг взяти участь в основній сесії ЗНО, то він міг зареєструватися на додаткову сесію ЗНО.

Але тут були і мінуси: учні та вчителі, які були залучені до організації ЗНО, скаржились на спеку в класах і складні умови проведення тестування, мовляв, влітку перебувати в приміщенні у захисній масці – неможливо.

Та все ж, ЗНО випускники шкіл склали. Цікаво, що понад 500 учасників цього року отримали найвищий результат – склали ЗНО на 200 балів, ще 27 учасників – отримали 200 балів з двох іспитів, а один учасник – 200 балів з трьох іспитів. Ним виявився випускник київського фізико-математичного ліцею Денис Кінзерський.

Результати учасників ЗНО по регіонах / Інфографіка 24 каналу

Важливо! У 2021 році Верховна Рада заснувала іменні премії у розмірі 100 тисяч гривень для учасників ЗНО з найвищими результатами. Премію даватимуть школярам, які склали тести з 4 і більше навчальних предметів і отримали не менше ніж 790 балів, у тому числі 200 балів з будь-якого предмету.

Результати вступної кампанії

Вступна кампанія в Україні офіційно стартувала 1 липня. З цього дня всі абітурієнти почали реєструвати е-кабінет вступника, за допомогою якого подавали документи до вишів.

Так, цього року до українських вишів на бюджет зарахували понад 93 тисячі вступників. З них майже 60 тисяч вступили на бакалаврат і понад 33 тисячі – на магістратуру.

До рейтингу університетів, куди вступило найбільше абітурієнтів на бюджет, увійшли:

• Київський політехнічний інститут ім. Ігоря Сікорського – вступило понад 4 тисячі абітурієнтів;
• Київський національний університет ім. Тараса Шевченка – 3 257 вступників;
• НУ "Львівська політехніка" – 2 448 вступників;
• Львівський національний університет ім.і Івана Франка – 2 259 вступників;
• Харківський національний університет імені В.Н. Каразіна – 1 245 вступників;
• Чернівецький національний університет імені Юрія Федьковича – 1 030 рекомендацій.

Рейтинг спеціальностей за кількістю зарахованих на бюджет очолює спеціальність "Середня освіта" – 6 286 осіб. Хоча під час вступної кампанії найбільше заяв було подано на правові, управлінські, гуманітарні та ІТ-спеціальності.

Важливо! МОН оновило умови вступу до вишів для абітурієнтів на 2022 рік. Так, основний етап вступної кампанії проведуть у липні наступного року. Що зміниться для абітурієнтів у 2022 році – читайте у статті.

Дистанційка та відсторонення вчителів

Ще минулої весни школи у разі встановлення червоної зони могли продовжувати роботу садочків та спеціальні заклади освіти, а також – очне навчання для учнів 1 – 4 класів. Всі інші школярі переходили на онлайн-навчання.

Вже з поширенням вакцинації в Україні з жовтня у червоній зоні могли працювати лише ті школи, де отримали дві дози щеплення 100% працівників. Через це багато шкіл закрилися на дистанційку та продовжили осінні канікули.

Згодом вчителів, які відмовлялися вакцинуватися, почали відсторонювати. Так, за перші кілька днів від роботи відсторонили майже 10 тисяч працівників закладів освіти. Наразі станом на кінець грудня майже всі школи працюють очно.

Запровадили мовний іспит для чиновників

Верховна рада раніше ухвалила закон "Про забезпечення функціонування української мови як державної". Згідно з ним чиновники, які хотіли працювати на державних посадах мали скласти іспит на рівень володіння українською мовою. Кому потрібно складати цей іспит – читайте далі у статті.

Перший іспит для державних службовців стартував 19 липня. За результатами успішного проходження іспиту видається державний сертифікат про рівень володіння мовою першого або другого ступеня, який діє безстроково.

Яким є мовний іспит для чиновників? Він передбачає чотири частини:

• "Культура мови" (24 тестових завдання)
• "Читання" (20 тестових завдань)
• "Письмо" (одне завдання відкритого типу)
• "Мова" (два завдання відкритого типу)

Додамо, що за перші 2 місяці проведення іспитів частка провалів серед потенційних чиновників становила 15%. Станом на 16 вересня Нацкомісія зі стандартів державної мови видала 22 265 сертифікатів. Частка тих, хто провалив іспит, становила 15%.

Що буде з тими чиновниками, які не склали іспит? Такі особи можуть протягом 4 місяців перескласти іспит. За цей час людина зможе підтягнути свої знання і отримати кращий результат.

Зміни у шкільному харчуванні

У 2021 році завершився перший етап реформування шкільної освіти. Майже половина шкіл перейшла на оновлене харчування, а з 1 січня 2022 року всі заклади освіти мають харчувати учнів за новими рецептами.

Шеф-кухар Євген Клопотенко розробив для шкіл 160 нових страв, в яких обмежено кількість солі та цукру, а натомість збільшено кількість споживання молока, м’яса, риби, свіжих овочів і фруктів.

Чим заборонено годувати дітей у школах:

• м'ясні і рибні продукти промислового і кулінарного виробництва; гриби;
• непастеризоване молоко і молочні продукти, виготовлені з непастеризованого молока;
• непастеризовані соки, газовані напої та кава.
• рибні, м'ясні, плодоовочеві та інші консерви промислового виробництва, крім пастеризованих соків без додавання цукру і підсолоджувачів;
• продукти (особливо чипси, сухарики) з вмістом солі більше 0,12 грам на 100 грам готового продукту або з вмістом цукрів більше 10 грам на 100 грам готового продукту;
• також заборонено продавати кондитерські вироби та солодкі продукти, вироби з кремом, морозиво, харчові концентрати.

Наразі у школах триває перехідний період з переобладнання їдалень, оновлення системи закупівель та освоєння нових технологічних карт.

Як виглядає нове шкільне меню / Фото з соцмереж

Чи зміниться вартість шкільного харчування? Клопотенко каже, що вартість його меню лише на 2 – 3 гривні перевищує суму, що виділяють на харчування одного школяра. Якщо раніше на харчування однієї дитини виділялося 13 гривень, то тепер – 17 гривень. На місцях бюджети будуть збільшуватися.

Рейтинг найкращих вчителів 2021 року

В Україні провели національну премію Global Teacher Prize Ukraine 2021 та визначили найкращого вчителя року. Переможцем став вчитель української мови та літератури з Києва Артур Пройдаков.

Вчитель року – Артур Пройдаков / Фото "Ліга.нет"

Переможці в інших номінаціях:

• "Прифронтовий вчитель" – Тамара Уманська з міста Кремінна Луганської області.
• "Здійснення мрії" – Тетяна Мендусь з Гайсина Вінницької області.
• "Вчитель-новатор 2021" – Наталія Власова із Дніпра.
• "Вибір серцем" – Тетяна Вакулюк з Дніпра та Уляна Буцяк зі Стрия, що на Львівщині.
• "Найкращий вчитель-ровесник Незалежності" – Катерина Бігар зі Сваляви Закарпатської оболасті.
• Найкращий вчитель за народним голосуванням – Павло Віктор з Одеси.
• Найкраща вчителька громадянської освіти – Ганна Бут з Мелітополя.
• Найкраща вчителька фізкультури – Оксана Юрків з селища Козова, що на Тернопільщині.
• Найкращий вчитель хімії – Сергій Джавахішвілі з Кременчука.

Рейтинг кращих університетів-2021

Фахівці склали рейтинг 200 найкращих вишів України. У цьогорічному рейтингу перше місце посів Київський національний університет ім. Т. Шевченка (хоча минулого року він мав другу позицію).

На другій сходинці – Київський політехнічний інститут ім. І. Сікорського. Саме він у 2020 році займав перше місце. Також з шостого на третє місце піднявся Харківський національний університет ім. В.Каразіна.

15 найкращих вишів у цьому році:

1. Київський національний університет ім. Шевченка
2. Київський політехнічний інститут ім. Сікорського
3. Харківський національний університет ім. Каразіна
4. Національний університет "Львівська політехніка"
5. Сумський державний університет
6. Львівський національний університет ім. Франка
7. Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут"
8. Національний університет біоресурсів і природокористування України
9. Національний авіаційний університет
10. Чернівецький національний університет ім. Федьковича
11. Національний університет "Києво-Могилянська академія"
12. Харківський національний університет радіоелектроніки
13. Ужгородський національний університет
14. Одеський національний університет ім. Мечникова
15. Національний технічний університет "Дніпровська політехніка"

Десятка найкращих вишів в Україні 2021 / Інфографіка 24 каналу

Додамо, що днями масштабний дослідницький центр QS Quacquarelli Symonds оприлюднив щорічний рейтинг найкращих університетів Європейських та Середньоазіатських країн, що розвиваються, на 2022 рік. До списку потрапив 41 виш з України.

Зокрема, до 10 найкращих потрапили:

• Київський національний університет імені Тараса Шевченка – 35 місце;
• Національний технічний університет України Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського – 63 місце;
• Харківський національний університет імені В. Н. Каразіна – 69 місце;
• Національний технічний університет Харківський політехнічний інститут – 105 місце;
• Національний університет Львівська політехніка – 106 місце;
• Сумський державний університет – 122 місце;
• Національний університет Києво-Могилянська академія – 131 місце;
• Одеський національний університет імені І. І. Мечникова – 166 місце;
• Національний університет біоресурсів і природокористування України – 183 місце;
• Львівський національний університет імені Івана Франка – 191 місце.