Знають далеко не всі: що означає "+" у повідомленнях і спілкуванні

Що означає знак "+" у сучасній переписці та як його використовують військові, розповідаємо з посиланням на armytv.life.

Чому саме плюс?

Сьогодні "плюс" – це не тільки знак додавання. Ми говоримо: "Це великий плюс", "Плюс до всього, буде тепло", "Він прийде плюс один". Тобто слово поступово вийшло за межі математики й стало частиною повсякденної мови.

Сам знак "+" з’явився в європейській математичній традиції наприкінці XV століття. Одне з найдавніших відомих його використань пов'язують із німецьким математиком Йоганнесом Відманном: у 1489 році він використав "+" і "−" у праці про арифметику. Спочатку ці знаки могли позначати додавання та віднімання в торговельних розрахунках.

А виник плюс від латинської літери "t", яка означала "et", тобто "і" – так виник маленький хрестик.

А саме слово "плюс" походить від латинського plus – "більше". З латини воно поширилося європейськими мовами й зрештою закріпилося й в українській.

Звідси зрозуміле й сучасне переносне значення: якщо щось "плюс", то це додаткова перевага, вигода, позитивна риса.

Звідки взявся "+" у війську та переписці?

У військових чатах та інших коротких робочих переписках все частіше можна побачити незвичні, на перший погляд, відповіді: "+" або "++".

Знак стає самостійним повідомленням для українців, особливо, якщо серед ваших друзів чи родичів є військові. Його значення залежить від ситуації: це може бути "так", "згоден", "прийняв", "побачив", "я на зв’язку", "зрозумів", "почув". Якщо людина має підтвердити, що вона жива і може вийти на зв’язок, "+" також може виконувати роль такого підтвердження.

Але у війську цей знак почали використовувати раніше – за часів Першої світової війни. У той час повідомлення передавали за допомогою азбуки Морзе: послідовності та комбінації крапок та тире – "…---…" (SOS).

Тоді ж і почали використовувати "+". Азбукою Морзе він зображався як ".-.-." і він став одним з найважливіших сигналі та отримав позначення AR (Alfa Romeo). І спочатку цей ключ відстукували в кінці повідомлення, що означало – "доповідь завершено". Тобто історично, кожне радіоповідомлення закінчувалося знаком "+"

За часів Другої світової війни, коли радіозв'язок став кращим, від слова не відмовилися. Оскільки його чітко було чути навіть крізь шум чи і перешкоди. Крім того, його значення означає схвалення, наприклад, про те що "зрозумів" чи "успішно виконав завдання" без розлогих пояснень. А ще – воно універсальне у багатьох мовах.

Цікаво! Коли ж ми зачепили тему армії, то буде цікаво дізнатися, що в українській військовій формі немає такого предмета, як фуражка. А про походження слова та як називається головний убір в українських військових, читайте у нашій публікації.

Тому й українська армія не відмовилася від цього символу, як мови комунікації.

Звідки взявся "+" в армії: дивіться відео від @armytv.life

Можна сказати, що тут спрацювало його найдавніше й найочевидніше значення – додавання, наявність, позитивна відповідь. "Плюс" ніби додає до повідомлення коротке: "так", "є", "підтверджую", і головне для українців – "я живий".

Це приклад того, як знак перетворюється на мовну одиницю. У чатах ми взагалі дедалі частіше використовуємо символи замість слів: "+" може замінити цілу фразу, а "?" – запитання чи прохання уточнити.

Але важливий нюанс: "+" не має одного універсального значення. У конкретній переписці воно визначається домовленістю між людьми та контекстом. Десь це просто "згоден", а десь – коротке підтвердження, що людина на зв’язку.

Тож один маленький математичний знак у сучасному спілкуванні отримав нове життя – став короткою відповіддю без жодного слова.