Початок нового шкільного року в умовах пандемії: 6 "незручних" міфів

Тим часом неправдива інформація шириться через Viber-групи та спалахує "сенсаційними" постами-жахалками в соцмережах. Портал "Освіторія" розвіює чутки та розповідає, як насправді навчатимуться діти з осені 2020 року.

Дізнайтеся Як працюватимуть школи у Києві з 1 вересня

Міф 1 Учні не підуть до шкіл 1 вересня: буде тільки дистанційне навчання

Скоріше ні, ніж так: усе залежатиме від епідеміологічної ситуації. Україну освітянську поділять на 4 зони: зелену, жовту, помаранчеву та червону. Навчати дітей у школах заборонять лише в червоній зоні – там навчання проводитиметься винятково дистанційно.

Для середнього рівня захворюваності (жовта та помаранчева зона) обиратимуть змішану форму навчання: і дистанційно, і в закладах освіти з жорсткими заходами безпеки. У зелених зонах діти зможуть відвідувати заняття в звичайному режимі.

Найімовірнішим сценарієм головний санітарний лікар Віктор Ляшко і виконувач обов'язків міністра освіти Сергій Шкарлет вважають середній рівень захворюваності та необхідність запроваджувати з осені змішану форму навчання в більшості шкіл України.

Міф 2 Якщо вчителі навчатимуть у школах, їм щотижня робитимуть тест на COVID

Ні, це не так. Навіть якщо школи з осені запровадять змішану форму навчання, тестувати педагогів на коронавірусну інфекцію не будуть. Натомість треба буде дотримуватися спеціальних заходів безпеки. Ось найголовніші:

• Температурний скринінг.
• Дотримання дистанції 1,5 метра в приміщеннях школи та використання масок під час пересування закладом.
• Якщо дозволятиме погода, частину уроків проводитимуть на свіжому повітрі.
• Педагогічні ради проводитимуть виключно дистанційно.
• Шкільних заходів та екскурсій для дітей не буде.
• Дітям із групи ризику за станом здоров’я рекомендують навчатися дистанційно

Попередня заява Влада до початку серпня вирішить, який формат навчання буде з 1 вересня, – Степанов

Міф 3 Вчителі працюватимуть у кілька змін понаднормово

Ні, понаднормової праці від педагогів не вимагатимуть. "Ноги" цього міфу ростуть із заяви Сергія Шкарлета про те, що в МОН підготували три варіанти початку навчального року: дистанційне навчання, змішана форма або навчання в кілька змін. Відразу почали ширитися повідомлення у вчительських Viber-групах – мовляв, раз навчання в кілька змін, то і працюватимемо теж по кілька змін поспіль – "можливо, навіть у три".

Якщо навчання по змінах і запровадять, то буде лише дві зміни: про це говорив очільник МОЗ Максим Степанов. Графік роботи вчителів та медичного персоналу сформує адміністрація кожної окремої школи.

До прикладу, якщо в класі 30 учнів, то їх можна поділити на групи до 10 чи 15 осіб та сформувати гнучкий графік, за яким ці групи навчатимуться протягом тижня позмінно, у різні дні. Діти, які залишатимуться вдома, навчатимуться дистанційно за тими ж темами. Групи дітей змінюватимуть одна одну в дистанційному та очному навчанні.

У школах можна розробити зручний графік навчання за паралелями. Учнівство школи ділиться на наймолодших, середніх і старших. Потім грамотно будується шлях учнів до кабінетів, щоб діти не контактували зі школярами з інших класів.

Міф 4 Температурний скринінг учням проводитимуть тільки при вході до школи

Ні, все складніше. Ось алгоритм температурного скринінгу школярів, які навчатимуться в школах:

1. Для кожного класу створюється онлайн-документ. Доступ до нього матимуть батьки учнів конкретного класу, класний керівник та шкільна адміністрація.
2. Щоранку класний керівник збирає від батьків дані про температуру дитини. Дані батьки вносять онлайн (це найзручніше) чи в спеціальному роздрукованому документі.
3. При вході до класу кожен учень пройде температурний скринінг, який робитиме класний керівник. Дані будуть вписані в обліковий журнал поряд із записами батьків. І так відбуватиметься щодня.

Ця процедура температурного скринінгу описана в Регламенті роботи закладів освіти після відновлення освітнього процесу. Зауважуємо, що даний регламент дійсний для шкіл міста Києва.

Цікаво Чи підуть діти 1 вересня до школи: відомі нові деталі

Міф 5 Національна освітня онлайн-платформа запрацює восени

Хоча запуск Єдиної електронної освітньої платформи з початку осені-2020 анонсувала ще попередниця Сергія Шкарлета Любомира Мандзій в інтерв’ю з "Освіторією", над її створенням і досі працюють.

"Якби це було просто, ми б її вже запустили. Але платформа складна, на неї потрібен час", – розповів днями в бесіді з ТСН Володимир Божинський, керівник експертної групи Директорату шкільної освіти.

Створення платформи триває вже два роки. Її запуск починали ще у 2018 році, заклавши на реалізацію проєкту в бюджеті 54 млн грн. Платформа мала містити інтерактивні навчальні матеріали для педагогів – від відеоуроків та методичних рекомендацій до тестів, а також рекомендації для батьків з питань комунікації з навчальним закладом. Зрештою запуск платформи не відбувся. Її арештували через корупційний скандал та озвучили висновок: використовувати платформу не можна.

Міф 6 Українські школи скоро отримають доступ до інтернету 3G

На жаль, це не так. Покращувати ситуацію з доступом до якісного інтернету влада взялася в Закарпатській та Івано-Франківській областях. Зараз цей процес триває, а інші регіони чекають своє черги. Президент Володимир Зеленський підтвердив в одному з нещодавніх інтерв’ю: "Країна поки не готова до прогресивного навчання на відстані, адже не всюди є якісне 3G- та 4G-покриття. Школа онлайн у нас проводилася по телевізору — і це була виключно наша ідея, пов’язана саме з тим, що гарного інтернету в усіх куточках України немає".