Укр Рус
5 січня, 10:47
3

Не плутайте празник з "празніком": мовознавиця пояснила, чому це слово – не суржик

Основні тези
  • Слово "празник" є автентичним українським терміном, що походить від праслов’янського кореня prazdъnikъ, і означає "день вільний від роботи".
  • Це слово збереглося в багатьох слов’янських мовах і використовується в українській мові як розмовний варіант слова "свято" та в церковній лексиці для позначення храмового свята.

Через спільне праслов'янське походження, деякі слова можуть видаватися суржиком. Але це зовсім не так.

Чи є в українській мові слово "празник" та що воно означає, розповідає 24 Канал, посилаючись на пояснення мовознавиці Марії Словолюб.

Дивіться також Ніколи не кажіть Сочельник: як називати святу вечерю українською 

Чому "празник" – автентичне українське слово?

Під час різдвяно-новорічних свят можна почути слово "празник". І дехто вважає його суржиком чи калькуванням від російського слова "праздник".

Слово "празник" – це не суржик і не росіянізм, а питомий український лексичний скарб, засвідчений у словниках та підтверджений мовознавцями. 

"Празник" походить від праслов’янського кореня prazdъnikъ, що означає – "порожній". У словосполученні – "празний день" воно означає – день вільний від роботи, вихідний чи свято.

Словник української мови подає "празник" як розмовний варіант слова "свято". Головне не кажіть його на російський штиб – "празнік".

А ще  – це термін з церковної лексики і так позначають храмове свято – відзначуваний звичаєм або церквою день на честь якої-небудь події чи святого.

Скажімо у вас є церква Різдва Пресвятої Богородиці, тому 8 вересня ви святкуватимете храмове свято. Тобто якраз оцей – празник. 
– пояснила Марія Словолюб.

Це слово збереглося в багатьох слов’янських мовах – сербській, хорватській, болгарській.

Що таке "празник": дивіться відео

У класичній літературі XIX – XX століття слово "празник" вживали Марко Кропивницький, Павло Тичина, Григорій Косинка, Панас Мирний та інші письменники. 

  • А іноді то й у празник робив, хай Господь милосердний простить… (Марко Кропивницький).
  • Який то для неї празник був" (Панас Мирний).

Крім того, саме слово празник фігурує у народних колядках: "Бо прийдуть до тебе, три празники в гості, Радуйся!".

Ці приклади свідчать: слово органічно існувало в українському мовному просторі й не є запозиченням із російської. 

В українській мові є і похідні слова:

  • празникувати – те саме, що святкувати;
  • празна людина – лінива людина;
  • попразент – другий день після свята.

Сьогодні я їду на празник, а завтра ще залишуся на попразент, саме так можна вживати ці слова, 
– зазначила мовознавиця.

Хоч ці слова і звучать як анахронізми, але старше покоління їх пам'ятає і використовує. Оскільки вони є в українській мові, то використовуйте їх частіше.

Слово "празник" –  це живий відбиток української мовної традиції, який зберігає зв’язок із праслов’янською спадщиною. Воно не є суржиком, а радше стилістичним варіантом слова "свято". Використання "празник" додає тексту народної теплоти й автентичності.