У Росії звільнили вчительку, яка читала учням вірші репресованих поетів: подробиці скандалу

Серафима Саприкіна працювала у гімназії №168 на посаді педагога-організатора. У грудні жінку викликали до директора, гнівно відчитали та змусили написати заяву про звільнення.

До теми Письменник із Закарпаття написав звернення до Шкарлета через проросійські підручники: деталі

Директорці Світлані Лебедєвій не сподобалося, що Саприкіна розповіла школярам про творчість Введенського та Хармса, яких директорка назвала "ворогами народу" та "пособниками фашистів".

За словами Саприкіної, директорка стверджувала, що поети були "заслужено схоплені НКВС та змучені за свої злочини", а їхні вірші слід обговорювати лише "на ваших богемних кухнях".

"Я намагалася щось говорити про реабілітацію, на що присутній там завідувач музеєм, полковник сказав мені, що в ті роки реабілітували всіх підряд", – додала Саприкіна.

Вчительці заявили, що якщо вона не піде зі школи за власним бажанням, то її звільнять із формулюванням "у зв'язку із втратою довіри", оскільки вона нібито "цілком непідконтрольна" і їй не можна довіряти дітей.

Серафима Саприкіна наголосила, що ніколи нічого не робила у школі без попиту. Урок, присвячений Введенському та Хармсу, вона обговорювала із заступницею директора, яка «була від ідеї у захваті». Однак у кабінеті директора її заступниця не підтримала і змовчала.

Новий 37-й рік, ось він, на крок ближче до нас та наших дітей. Я мала написати цей пост ще місяць тому. Але я була малодушна, чого від себе не очікувала, адже я тільки й роблю, що хизуюсь своєю сміливістю та чесністю. Я злякалася, як і тоді, на той час люди лякалися і мовчали,
– написала Серафима Саприкіна.

Довідка! За даними Вікіпедії, Олександра Введенського 1941 року заарештували органи НКВС за статтею 54-10 за звинуваченням в антирадянській агітації. За свідченнями попутників, поет загинув під час етапування до Казані. Точна дата смерті невідома. В реабілітаційному документі вказана дата – 20 листопада 1941 року.

А Данила Хармса, як пише Вікіпедія, заарештували у серпні 1941 року за "поразницькі висловлювання". Він пройшов камеру тортур. А щоб уникнути розстрілу, симулював божевілля. Помер Данило Хармс 2 лютого 1942, під час блокади Ленінграда, від голоду, у відділенні психіатрії тюремної лікарні. У 1956 році реабілітований.

 

До слова, в українських підручниках часто можна помітити спотворену чи проросійську інформацію. Наприклад, у шкільних підручниках з історії України для 9 та 10 класів помітили спотворену карту України – вона була без окупованого півострова Крим.

Текст публікації Серафими Саприкіної:

Наприкінці грудня 2021 року директор гімназії №168 Центрального району Санкт-Петербурга Лебедєва Світлана (вік за 80 років, директорує вже 30 років, і йти зовсім не має наміру) викликала мене, Саприкіну Серафиму, яка працює на посаді педагога-організатора, і з лякаюче перекрученим гнівом обличчям наказала мені звільнитися, бо я читала десятикласникам вірші "ворогів народу" та "пособників фашистів" Введенського Олександра Івановича та Хармса Данила Івановича.

Ці люди, за словами директора, були заслужено схоплені НКВС і змучені за свої "злочини", і їхні вірші можна обговорювати лише "на ваших богемних кухнях". Я намагалася щось лепетати про реабілітацію, на що присутній там завідувач музеєм, полковник (80 років, постійно тягає до школи військових для зміцнення патріотизму) сказав мені, що в ті роки реабілітували всіх поспіль.

Якщо я не звільню сама, то мене "звільнять за статтею втрата довіри", так як мені не можна довіряти дітей, я абсолютно непідконтрольна і т.д. Я ніколи нічого не робила у школі без попиту. Цей урок я обговорювала із завучем і вона була від ідеї у захваті. Вона теж там була, адже це була "термінова нарада у зв'язку з ЧП", але очі в стіл і мовчанка.

Я звільнилась. Але зараз я говорю не гаряче і не від образи за себе. Я жива і можу за себе постояти… Новий 37-й ось він, на крок ближче до нас і наших дітей. Я мала написати цю посаду ще місяць тому. Але я злякалася, як і тоді, тоді люди лякалися і мовчали...