"Згине зло і правда переможе!": лучшие цитаты Лины Костенко о языке, Украине, жизни, любви
19 марта свой день рождения празднует поэтесса-шестидесятница, писательница, диссидентка, лауреат Шевченковской премии – Лина Костенко. Ей исполнилось 94 года.
Отдельные цитаты из ее стихов и произведений стали едва ли не пророческими. И по случаю дня рождения одной из лучших писательниц современности Образование 24 предлагает вам ознакомиться с ее мудрыми цитатами.
Смотрите также Колорит языка Кобзаря: какие интересные и необычные слова есть в поэзии Тараса Шевченко
Лучшие цитаты из произведений Лины Костенко
Украинцам полюбились не только цитаты поэтессы о любви, верности, но и о языке, жизни, Украине, свободе, борьбе. Они уже стали более мощными и символическими. Так, ее стихи становятся песнями, а цитаты приобретают бессмертный смысл.
Поэтому предлагаем самые популярные цитаты из произведений Лины Костенко:
О жизни, любви, ценности
І все на світі треба пережити,
І кожен фініш — це по суті старт.
І наперед не треба ворожити,
І за минулим плакати не варт…
- Єдиний, хто не втомлюється, – час. А ми – живі, нам треба поспішати.
Чужа душа – то, кажуть, темний ліс.
А я кажу: не кожна, ой не кожна!
Чужа душа – то тихе море сліз.
Плювати в неї – гріх тяжкий, не можна.
- Хай буде все небачене побачено, Хай буде все пробачене пробачено.
Віддай людині крихітку себе. За це душа наповнюється світлом.
- Так багато на світі горя, люди, будьте взаємно красивими!.
Не час минає, а минаєм ми.
- Огидна річ – наша терплячість. Наша звичка відмовляти собі у всьому. Так все може відмовитися від нас.
Важко любити розумну жінку. Завжди боїшся впасти в її очах. Жінка втрачає на інтелекті, лише коли закохана. Так що бажано стабільно підтримувати в ній цей стан.
- Людям не те що позакладало вуха – людям позакладало душі.
А секунди летять. Отак можна вмерти й нічого не встигнути. Встигаєш тільки втомитися.
- Єдиний, хто не втомлюється, – час. А ми – живі, нам треба поспішати.
У кожного своя пустеля і свої міражі.
- Страшні слова, коли вони мовчать.
Манія величі – це хвороба. Комплекс меншовартості – теж хвороба. Тільки ще гірша.
Смотрите также Какими замечательными неологизмами обогатила украинский язык Леся Украинка
Об Украине, языке, войне
- Ми унікальна нація. У нас хліборобів морили голодом.
А ви думали, що Україна так просто. Україна – це супер. Україна – це ексклюзив. По ній пройшли всі катки історії. На ній відпрацьовані всі види випробувань. Вона загартована найвищим гартом. В умовах сучасного світу їй немає ціни.
- Ми воїни. Не ледарі. Не лежні.
І наше діло праведне й святе.
Бо хто за що, а ми за незалежність.
Отож нам так і важко через те.
Нації вмирають не від інфаркту – спочатку їм віднімає мову.
- Мова солов'їна, а тьохкають чортзна-що.
Слова росли із грунту, мов жита. Добірним зерном колосилась мова. Вона як хліб. Вона свята. І кров'ю предків тяжко пурпурова.
- «Вічна парадигма історії: за свободу борються одні, а до влади приходять інші. І тоді настає лукава, найпідступніша форма несвободи, одягнута в національну символіку, зацитькала національним пафосом, вдекорована атрибутами демократії».
У кожної нації свої хвороби. У Росії – невиліковна.
- Україна пручається, як Лаокоон, обплутаний зміями. Вона німо кричить, але світ не чує. Або не хоче почути.
І хто б там що кому не говорив, а згине зло і правда переможе!
- Історії ж бо пишуть на столі. Ми ж пишем кров'ю на своїй землі.