Звідки взялась "шарашкіна контора": до чого тут шахраї, репресії та ракети Корольова

Вислів колоритний, але звідки він узявся і як передати його зміст українською по-іншому, розповідаємо з посиланням на "Ми – Україна".

Хто такі "шарашкіни" і до чого тут контора?

У мові є вислови, які звучать дивно, а їхнє значення не завжди можна зрозуміти з першого разу. Звідки беруться такі незвичні назви й що ховається за ними? Один із прикладів – "шарашкіна контора". Сьогодні так зневажливо називають сумнівну організацію, де панують безлад, непрофесійність або безвідповідальність. 

Наприклад, людина замовила ремонт, заплатила гроші, а майстри зникли й перестали відповідати на дзвінки. У такій ситуації вона може обурено сказати: "Та це не фірма, а якась шарашкіна контора!"

Але чому саме "шарашкіна" і до чого тут шахраї та радянські конструкторські бюро? Спробуймо розібратися.

• "Шарашкіна контора" – розмовний фразеологізм російського походження, яким сьогодні зневажливо називають сумнівну організацію, де панують безлад, непрофесійність або безвідповідальність. 

Та звідки взявся цей вислів і чому в ньому з’явилося незвичне слово "шарашкіна"?

За одним із поширених етимологічних пояснень, слово пов’язане з діалектними назвами на кшталт "шараш" або "шарань", якими могли називати шахраїв, голоту, підозрілих або непевних людей. Відповідно, "шарашкіна контора" могла первісно означати щось на зразок "контори шахраїв" – установи, якій не варто довіряти. Водночас це лише одне з пояснень походження вислову, а не остаточно доведена етимологія.

Із цим словом пов’язана й інша історична асоціація – радянські "шарашки". Так називали закриті науково-дослідні установи та конструкторські бюро, де працювали ув’язнені інженери, науковці й технічні фахівці, зокрема люди, репресовані радянською владою. Вони розробляли нові технології, авіаційну техніку та інші важливі, подекуди секретні проєкти, зокрема для військової промисловості.

Це були не звичайні наукові установи. Фахівці працювали в умовах несвободи, під наглядом органів державної безпеки, а їхня праця використовувалася в інтересах радянської держави. Обмежений доступ до інформації та охорона були пов’язані, зокрема, із секретністю розробок, над якими вони працювали.

Саме через цей історичний факт іноді припускають, що вислів "шарашкіна контора" виник на позначення таких бюро.

У таких бюро опинилися й відомі конструктори. Наприклад, авіаконструктор Андрій Туполєв зазнав репресій і працював в умовах ув’язнення в спеціальному конструкторському бюро. Сергій Корольов, майбутній один із ключових діячів радянської ракетно-космічної програми, також був репресований і перебував в ув’язненні. Їхні долі стали частиною історії радянських "шарашок" – установ, де технічні розробки створювали люди, позбавлені свободи.

Цікаво! Це не єдиний відомий вислів, який виник в радянський час і зберігся досі. Раніше ми писали про походження та значення фраз: "кіно і німці", "миру мир" та "пішітє пісьма мєлкім почєрком".

Через цю історичну паралель іноді припускають, що саме такі бюро дали початок вислову "шарашкіна контора". Однак стверджувати це як беззаперечний факт не варто: прямий зв’язок між назвою радянських установ і походженням фразеологізму остаточно не встановлений.

Що таке "шарашкіна контора": дивіться відео від "Ми – Україна"

Як сказати українською по-іншому?

Замість "шарашкіна контора" можна вибрати точніший вислів – залежно від того, що саме хочемо підкреслити:

• шахрайська контора – якщо людей обманюють;

• сумнівна організація – якщо вона не викликає довіри;

• недолуге підприємство – якщо роботу організовано вкрай погано;

• горе-фірма – якщо хочемо висловитися іронічно;

• фірма-одноденка – якщо компанію створили ненадовго, часто для сумнівних операцій.

Українською можна сказати гостро, влучно й без запозичених фразеологізмів. Якщо перед нами організація, яка обманює людей, назвімо її шахрайською. Якщо в ній панує безлад – недолугою. А якщо вона викликає сумніви – просто сумнівною. Головне, щоб слова точно передавали те, що ми хочемо сказати.