Симпозіум із зовсім іншим змістом: що відбувалося на таких зустрічах у Давній Греції
Слова іноді мають таку біографію, що сучасне їхнє значення здається зовсім не пов'язаним із походженням. Наприклад, назва поважного наукового зібрання колись стосувалася зовсім іншої події.
Про походження слова "симпозіум" та що воно спочатку називало, повідомляємо з посиланням на розповідь сомельє Валерії Мучлер.
Що означає слово "симпозіум" сьогодні?
Сьогодні слово "симпозіум" асоціюється з науковцями, доповідями, дискусіями та серйозними професійними розмовами. На такі зустрічі приїжджають дослідники з різних країн, щоб представити свої роботи, обговорити відкриття й обмінятися досвідом.
Найчастіше так називають заходи, присвячені медицині, науці, освіті, мистецтву та іншим галузям.
Симпозіум зазвичай має визначену тематику, програму виступів і коло учасників. Від конференції він може відрізнятися вужчою спеціалізацією та зосередженістю на обговоренні конкретної проблеми.
Здавалося б, звичайне слово з наукового лексикону. Проте його історія значно цікавіша, ніж можна подумати.
Але колись симпозіум мав зовсім інший вигляд. Щоправда, розмов і дискусій там теж не бракувало. А от замість конференц-зали були бенкетні кімнати, замість мікрофонів – келихи вина, а замість президії – господар застілля.
Цікаво! Ще одне слово прийшло до нас із Давньої Греції – "філантроп". Колись воно мало дещо інший зміст. Як змінювалося його значення та кого сьогодні так називають, читайте в матеріалі Освіта 24.
Що спочатку називали цим словом?
Слово "симпозіум" походить від давньогрецького συμπόσιον (symposion), утвореного від дієслова συμπίνω – "пити разом". Тобто спочатку воно буквально означало спільне пиття.
У Давній Греції симпосіон був особливим зібранням, яке влаштовували після вечері. Заможні чоловіки збиралися в гостях, розташовувалися на спеціальних ложах, прикрашали голови вінками й проводили вечір за вином, музикою та розмовами. Обговорювали політику, філософію, мистецтво, кохання, розповідали історії, декламували вірші й співали.
Вино, до речі, пили не так, як сьогодні. Греки змішували його з водою у великій посудині – кратері. Пропорції визначав спеціально обраний розпорядник бенкету – симпосіарх. Він стежив за порядком, регулював міцність напою та керував перебігом вечора. Вважалося, що помірне вживання вина допомагає підтримувати жваву бесіду, а не перетворює зустріч на звичайне пияцтво.
Були й розваги. Наприклад, гості грали в коттаб – своєрідну гру на влучність. Учасники намагалися залишками вина з келиха влучити в певну ціль. Також слухали музикантів, співали й розважалися.
Сцена гри в коттаб на симпосії. Стінопис / Вікіпедія
Щоправда, такі зібрання були переважно чоловічою традицією заможних верств суспільства. Жінки з поважних родин у них не брали участі, хоча на бенкетах могли бути присутні музикантки та гетери.
Особливу роль симпосіон відігравав у культурному житті греків. Саме застілля ставало місцем для філософських роздумів і суперечок.
Один із найвідоміших прикладів описів заходу – твір Платона "Бенкет", який також називають "Симпозіон". У ньому розповідається, як друзі збираються за столом і виголошують промови про любов. Серед учасників – філософ Сократ.
Саме завдяки таким традиціям слово поступово набуло нового змісту. Назва давньогрецького застілля закріпилася за твором Платона, а згодом почала асоціюватися з інтелектуальними бесідами та обговореннями. Через латинську й європейські мови воно поширилося в інших культурах і зрештою стало позначати наукові зустрічі та фахові дискусії.
Що спочатку робили на симпозіумах: дивіться відео
Тепер, коли ми говоримо "міжнародний симпозіум", маємо на увазі науковий захід. А давнє значення слова нагадує, що традиція збиратися разом, обмінюватися думками й дискутувати має дуже поважний вік.