"Строк" чи "срок": яке слово зайве в українській мові
Після багатьох років русифікації ми нерідко замінюємо українські слова тими, що звикли чути в російській мові. Але іноді проблема не лише в русизмі, а й у тому, що ми плутаємо значення цілком нормативних українських слів.
Чому в українській мові немає слова "срок", розповідаємо з посиланням на ресурс "Горох".
Дивіться також Що таке "клепка" і що буде, якщо її бракує в прямому і переносному значенні
Не кажіть "срок" – як правильно?
Є слова, які здаються взаємозамінними, хоча насправді означають різні поняття. Саме так сталося зі словами "термін" і "строк". До того ж у розмовному мовленні часто можна почути ще й "срок". З'ясуймо значення та походження слів і що з них є помилкою.
"У мене ще є срок", "Який срок виконання?", "Срок дії документа закінчується"... Такі вислови можна почути щодня. Насправді "срок" – це русизм, який багато хто помилково вважає українським.
Натомість "термін" і "строк" є літературними українськими словами, але вживаються в різних значеннях.
Строк – це проміжок або межа часу, відведена для виконання певної дії чи настання події:
Строк виконання робіт.
Строк дії договору.
Продовжити строк оренди.
У встановлений строк.
В українській мові збереглося багато слів із коренем -строк-: безстроковий, довгостроковий, короткостроковий, прострочити, відстрочити, строчити і первісно було пов'язане з поняттям визначеного часу або призначеної межі.
А звідки взялося слово – "срок"? Слово "срок" – це російська форма, до слів "строк" і "термін". Саме тому словник "Горох" рекомендує замінювати його словами строк або термін – залежно від контексту.
А що означає "термін"? Слово "термін" має два основні значення:
Перше – точно визначений момент або період часу, кінцеву дату: термін виконання роботи; термін придатності; термін повноважень.
Друге – слово або словосполучення, що позначає наукове чи спеціальне поняття: юридичний термін; медичний термін; мовознавчий термін.
Слово "термін" прийшло до української мови через європейські мови від латинського terminus, що означало "межа", "кордон", "кінець". У давньоримській міфології Термін був навіть богом меж і прикордонних знаків.
Саме тому слова "термін" і "строк" частково перетинаються за значенням, але не завжди можуть замінювати одне одного.
У юридичних текстах нерідко вживають і "строк", і "термін", але не як абсолютні синоніми. Наприклад, Цивільний кодекс України розрізняє ці поняття: строк – це певний період у часі, а термін – конкретний момент, із настанням якого пов'язана певна дія або юридичний наслідок.
Тож запам'ятати нескладно: "срок" – русизм, а "строк" і "термін" – нормативні українські слова. Головне – вживати кожне з них у властивому йому значенні.