Що означає слово "клепка", та звідки воно походить, розповідаємо з посиланням на пояснення отця Юліана Тимчука.
Дивіться також "Піст" чи "пост": що означають ці слова українською та як правильно їх використовувати
Що таке клепка? І чому вона може "не варити" або "бракувати"?
В українській мові є слова, які ніби прийшли до нас просто з майстерні ремісника. Одне з них – клепка. Сьогодні можемо почути вислів: "У нього не всі клепки на місці" або "Клепки не вистачає". Але що ж таке клепка насправді? Бо переносне значення чули, а основне – уже забули.
Клепка – це вузька опукла дерев'яна дощечка, з яких складали бочки, діжки, барила чи цебра. Щоб посудина була міцною й не протікала, усі клепки мали щільно прилягати одна до одної.
Саме слово "клепка" походить від давнього слов'янського кореня, пов'язаного з дієсловом "клепати" – бити, скріплювати, з'єднувати. Споріднені слова є в багатьох слов'янських мовах. Первісно клепкою називали саме деталь, яку з'єднували з іншими частинами виробу.
І тут народна мудрість провела дотепну аналогію: якщо в бочці бракує хоча б однієї клепки, вона вже не буде справною. Так само й людині, якій "бракує клепки", нібито не вистачає здорового глузду чи розважливості.
Що таке "клепка": дивіться відео
Звідси й виникли численні фразеологізми та мовні звороти:
- Не всі клепки в голові – про не надто розумну або дивакувату людину.
- Клепка вискочила – жартівливо про того, хто поводиться нерозважно.
- Клепку вставляти (вставити) – повчати, на розум наставляти.
- Мати добрі клепки в голові – бути кмітливим і тямущим.
- У нього клепки добре тримаються.
- Без однієї клепки й бочка не встоїть. (образний народний вислів).
- Клепки розсохлись / клепку загубив / немає клепки / не вистачає клепки, /бракує клепки [у голові]) — дурнуватий, несповна розуму, не вистачає розсудливості.
- Орати клепкою – йти наперекір.
Бондарство – ремесло виготовлення бочок і діжок – було в Україні надзвичайно поширеним. Без бочок не обходилося жодне господарство: у них зберігали мед, квас, капусту, огірки та зерно. А тому слово "клепка" було добре знайоме кожному, інша назва цієї деталі – доґа.
Сьогодні його теж не забули. Навіть у сучасних піснях можна почути:
"В цьому вальсі з тінню ти ведеш
Нам бракує клепки для людей
Які бачать світло й тінь в 2D
А ніч триває котрий день" (Jerry Heil - Dark Disco)
Приємно, що сучасні українські виконавці популяризують давні українські слова. Нещодавно ми писали, як з подачі виконавиці FIЇNKA поширення набуло слово "набуток" – те, що набувають працею, або майно, здобуте законним шляхом.
Отже, "клепка" – це не лише частина дерев'яної бочки, а й яскравий мовний образ людського розуму. І хоча сьогодні бондарів поменшало, їхня "клепка" досі міцно тримається в українській мові.