Чи визнають українські дипломи за кордоном: важливі нюанси

Легалізація дипломів – це перевірка освітнього документу відповідно до чинного законодавства іноземної країни, а також засвідчення його дійсності. 24 Канал підготував деталі щодо визнання дипломів за кордоном.

До теми Як вступити до іноземного вишу: важливі поради та корисні посилання

Які країни визнають українські дипломи

Протягом своєї незалежності Україна стала членкинею найважливіших конвенцій про рівнозначність документів, які підтверджують кваліфікацію та вчені звання – це Гаазької конвенції та Лісабонської конвенції.

Лісабонську конвенцію разом з Україною підписали 44 країни Європи. Згодом до неї долучилися Австралія, Ізраїль, Казахстан, Канада та США (але останні дві поки не ратифікували конвенцію).

Країни-учасниці Лісабонської конвенції мають визнавати документи про освіту громадян інших країн. Згідно з конвенцією, утворилася Європейська мережа центрів з академічного визнання (ENIC – NARIC Network), яка працює у 55 країнах, адже поширюється і на ті, що належать до регіону ЮНЕСКО.

Які країни визнають Лісабонську конвенцію / Фото "Слово і Діло"

Вона допомагає пришвидшувати процедуру визнання дипломів (кваліфікації). В Україні філія ENIC-NARIC розташована за адресою вул. В. Чорновола, 25, м. Київ. До центру можна звернутися за допомогою у детальних роз’ясненнях.

Інша важлива міжнародна угода – Гаазька конвенція – нині успішно впроваджена у 124 країнах. Завдяки їй, наша країна отримала простіший спосіб засвідчувати офіційні документи (зокрема, дипломи).

Єдиною формальною вимогою став апостиль, який проставляють компетентні органи (в Україні це: Міносвіти, Мін’юст або МЗС).

Довідка! Апостиль – це міжнародний штамп, який підтверджує справжність та законність певного паперу. Проставляється він безпосередньо на документі або оформляється як додаток, його чинність така ж як у самого документу.

Для українського диплому про освіту, на оригіналі якого проставлений апостиль, не потрібно додаткових оформлень чи засвідчень. Його можна використовувати в будь-якій країні-учасниці Гаазької конвенції.

Зразок українського та німецького апостилів / Фото kosht.media

Але зазначимо, що деякі країни вимагають подвійного апостилю, тобто, звичайний апостиль на оригіналі документу та ще один на нотаріально засвідченому перекладі. Хоч він має назву "подвійний", насправді – це два різних підписи від МОН та Мін’юсту.

Нині апостиля вимагають 89 країн. Повний список таких держав – читайте за посиланням. Водночас є деякі європейські країни, в яких українцям він не потрібен:

• Болгарія,
• Естонія,
• Литва,
• Латвія,
• Македонія,
• Молдова,
• Польща,
• Румунія,
• Сербія,
• Угорщина,
• Чехія.

Також, його не вимагають у державах, з якими є договори про правову допомогу. Серед них: Польща, Азербайджан, Болгарія, Вірменія, Грузія, Естонія, Казахстан тощо. З ними Україна має договори, що скасовують обов’язкову легалізацію документів (з урахуванням освітніх).

Що робити, якщо треба додаткова легалізація диплому

У разі необхідності підтвердити диплом для країни, яка не є учасницею Гаазької конвенції, необхідно пройти процедуру консульської легалізації.

Для цього потрібно звернутися до відділу апостилю, легалізації та витребування документів до Департаменту консульської служби МЗС України. Деякі держави вимагають переклад освітніх документів, засвідчених нотаріусом, з апостилем Міносвіти України.

Час процедури перевірки та визнання дипломів у кожної країни різний: це може тривати кілька тижнів або кілька місяців. До прикладу, у Польщі механізм перевірки займе близько 3 місяців, у Німеччині до 6 – 8 місяців тощо.

У разі виникнення уточнювальних запитань щодо процедури легалізації українських освітніх документів за кордоном можна звернутися до:

• Національного інформаційного центру академічної мобільності – 044 484 64 25 / 050 957 45 75;
• Департаменту консульської служби МЗС України – 044 279 79 61.

Необхідні документи для підтвердження українських дипломів у кожної країни різняться (це залежить здебільшого від професії та законодавчих вимог), втім, є кілька загальнообов’язкових. Зокрема це:

• паспорт та дозвіл на проживання;
• мовний диплом певного рівня;
• заява з проханням визнати український диплом;
• український диплом і додаток;
• апостиль диплому та додатку, перекладений на державну мову країни та нотаріально засвідчений.

Збір відповідних документів часто залежить і від того, чи є бажаний фах регульованим в іноземній країні. Найперше до переліку таких професій належать юристи, адвокати, лікарі, архітектори, психологи тощо. Для представників таких фахів варто буде надати додаткові довідки та посвідчення.

Цікаво Чи можуть українські студенти вчитися у двох вишах одночасно – українському та закордонному

Водночас для біженців, які втратили документи про освітній ступінь, Рада Європи створила можливість отримати Європейський паспорт кваліфікацій для біженців (EQPR). Це спеціальний міжнародний інструмент, який допоможе оцінити кваліфікацію, у разі відсутності документів про освіту або браку деяких документів.

EQPR не є офіційним актом про визнання документів про освіту, але він надає достовірну інформацію, яка може бути корисною для працевлаштування, вступу на навчання, кваліфікаційних курсів чи стажування. Його можна використовувати в усіх країнах-учасницях проєкту EQPR (Польщі, Італії, Франції, Греції, Німеччині, Великобританії, Нідерландах тощо). Для його отримання варто зареєструватися на IT-платформі EQPR.