А ви називаєте її білка: у цієї тваринки є ще одна цікава українська назва

Коли з'явилася назва "білка" та як ще можна назвати тваринку, розповідає 24 Канал посилаючись на блог мовознавця Рамі Аль Шаєра.

Дивіться також Як українською назвати "сищика": чи чули ви такі слова 

Як ще можна назвати білку?

Таке звичне наймення для мешканки парки та лісів – білки, ми почали використовувати не так давно. Хоча саме слово давнє і наше.

Слово "білка" походить від праслов’янського "bělъka", утвореного від bělъ – "білий". Первісно воно могло означати "та, що має світле хутро." Цікаво, що в багатьох слов’янських мовах зберігся цей корінь біл-, для позначення кольору – білий.

Цікаво! Тваринка, тулуб довжиною приблизно тридцять сантиметрів, пухнастий двадцятисантиметровий хвостик, темно-рудий окрас. Забарвлення білочки може змінюватися від регіону, погодних умов, віку звіра. Часто у гризунів спостерігаються пучки вовни біля вушок (їх ще називають китицями).

Однак, білка не завжди була білою. У давніх текстах це слово могло позначати не лише тварину, а й хутро, яке використовували для пошиття одягу – особливо світле, цінне. 

Словами "біле" чи "білиця" (білка) називали коштовне хутро тваринок – біле = цінне. І був перелік цінних хутряних тваринок – "білим (цінним)" хутром.

А Етимологічний словник української мови в давньоукраїнських текстах зазначає, що словом "білка" позначали рідкісний і цінний вид білих вивериць ("бѣла вѣверица"). З часом, ймовірно, це слово почало витісняти слово "вивірка" на Наддніпрянщині ще у XIV столітті.

Слово "вивірка" – староукраїнське, архаїчне, сьогодні майже не вживається, лише у певних регіонах. Воно має спільне походження з давньоруським вевѣрь, що, своєю чергою, пов’язане з праіндоєвропейським коренем wer- — "крутитися, вертітися". Тобто вивірка –  "та, що вертиться", "та, що метушиться" – образ руху, грації, неспокою – поведінки верткої тваринки.

Саме за цією ознакою позначають тваринку  і в інших слов'янських мовах: польське – wiewiórka, чеське – veverka, словацька – veverica, але в українській – саме білка, як відлуння кольору.

У "Словнику Беринди" слово вивірка вже згадується як тлумачення білки. А в народних казках і піснях воно звучить як щось чарівне, лісове, майже міфічне.

Значна частина словників української мови – словник Бориса Грінченка 1907 року, Історичний словник під редакцією Тимченка,  Енциклопедія українознавства під редакцією Кубійовича, позначають слова "білка" та "вивірка" як синоніми. А Іван Огієнко у своєму Стилістичному словнику української мови надає терміну "вивірка" перевагу. 

І хоча "вивірка" поступово зникла з активного вжитку, вона залишається в мовлення у деяких регіонах.

Обидва слова – це не просто назви тварини. Це два способи бачити світ: один – крізь призму кольору і хутра, інший – крізь рух і легенду.

Не зважаючи на те, що "вивірка" і позначають як архаїзм, проте саме так цю тваринку позначає енциклопедія "Вікіпедія" – Вивірка звичайна, вид ссавців родини вивіркових, представник надряду гризунів.

Тож білка/вивірка – це слова-синоніми, і це не просто тваринка, а символ легкості, руху, і навіть розкоші.

Це чудово, що для цієї тваринки ми маємо кілька назв. Хоча, в українській мові чимало слів-синонімів для назв тварин і комах, як-от до росіянізму – "кузнєчік".

Білка чи вивірка: дивіться відео

Підтягнути українську чи опанувати іноземну? "Оптіма" відгукнеться на будь-який запит! Провідні вчителі країни, авторський підхід та використання інтерактивних платформ допоможуть прокачати обрану мову в найкоротші терміни.

Цікаві факти про білку

1. Білці потрібно приблизно три тисячі горіхів, щоб харчуватися взимку.
2. Білки бувають з рудим, бурим, червоним, сірим та чорним хутром.
3. Середньостатистична білка за зиму з'їдає третину своїх запасів.
4. Хвіст для білки служить кермом – під час стрибків вона за його допомогою керує своїм польотом.
5. Білки нерідко забувають місця своїх численних схованок із горішками та іншими припасами. І цим поширюють рослини лісом.
6. Білка може без наслідків приземлитися з висоти 20 – 30 метрів, використовуючи свій хвіст на кшталт парашута і сповільнюючи таким чином падіння.
7. У давнину в багатьох народів білячі шкурки були еквівалентом валюти.
8. Білка за тиждень з'їдає кількість їжі, що дорівнює масі її тіла.
9. Крім рослинної їжі, білки охоче харчуються пташиними яйцями і навіть нападають на молодих зайчат.
10. Білки спілкуються одна з одною за допомогою рухів хвоста.
11. Білки дуже довірливі і їх можна привчити до годування з рук. Однак – не можна годувати арахісом – вони його не перетравлюють.

Руда красуня: дивіться відео

Маєте можливість – помилуйтеся білками і знайте – називати їх вивірками не є помилкою!