Як оцінювати навчальні досягнення учнів з інтелектуальними порушеннями: пояснення

Пояснення, як оцінювати навчальні досягнення учнів з ООП описані у новому Порядку організації інклюзивного навчання у школах, каже директорка "Бердичівського інклюзивно-ресурсного центру" Людмила Верещак.

Цікаво Як зміниться інклюзивне навчання у 2022 році: роз’яснення ДСЯО

Вчителям важливо розглядати інтелектуальні порушення, що трактуються як порушення функціонування різного ступеня прояву:

• передумови інтелекту (пам’яті, уваги, мислення, мовлення, вольових процесів, мотивації тощо);
• власне інтелекту (здатності до узагальнення, абстрагування, міркування, продукування думки, судження, здатності робити висновки тощо);
• інвентарю інтелекту (набутих знань, умінь, навичок).

Які ознаки ступенів порушення інтелектуального розвитку

Легкий ступінь:

• Має труднощі в концентрації уваги. Дитина часто відволікається, довго розглядає картинки.
• Переважає фразове мовлення.
• Дитина самостійна, необхідний частковий супровід дорослого.
• Потребує додаткового часу, індивідуальних інструкцій, вказівок або нагадувань. Наприклад, “Зараз урок математики, тобі треба подивитися на дошку й послухати вчителя”.
• Пасивний словник переважає над активним. Тобто дитина запам’ятовує багато слів, але здебільшого не може відтворити.
• Уповільнений розвиток відчуттів.
• Низька мотивація через те, що знижена пізнавальна діяльність.
• Мислення конкретне та обмежене досвідом, низька здатність узагальнювати та абстрагувати. Тому абстрактні слова дитина не розуміє, дратується;
• У підлітковому віці ці діти розуміють свою несхожість, тому часто мають депресивні та тривожні стани.

Помірний ступінь:

• Має достатній рівень комунікації на елементарному рівні;
• Потребує супроводу та додаткових опор: картинки або предмети, які візуалізують сказане. Дитина не може довго слухати пояснення вчителя;
• Важко даються соціальні сигнали від інших;
• Опановує більшість навичок самообслуговування;
• Потребує розширених інструкцій. Наприклад, має бути прописаний алгоритм, аби допомогти дитині не розгубитися;
• Робота із соціально-емоційною сферою. Часто не зчитує емоції, тому про них треба говорити;
• Фрагментовані думки, фразове мовлення. Вчителю треба просити таку дитину: “Скажи, будь ласка, повним реченням” або починати речення замість дитини.

Тяжкий ступінь:

• Мовлення та комунікація – на мінімальному рівні, використовує короткі слова або невербальні форми комунікації (картки, жести);
• Труднощі з моторними навичками, дитина фізично слабка. Наприклад, треба багато спроб і вправ, аби дитина тримала ручку;
• Потребує щоденної регулярної допомоги, супроводу та самообслуговування;
• Важливо наглядати за безпекою дитини. Часто не розуміє, що безпечно, а що – ні;
• Відволікається, має розсіяну увагу;
• Після тривалих та систематичних занять може сформувати елементарні соціально-побутові навички.

Глибокий ступінь:

• Мовлення не розвинене, видає звуки або крики;
• Уникає контакту з іншими;
• Потребує постійного розвитку та реабілітації;
• Немає пізнавальної діяльності;
• Малорухлива, має значні моторні порушення;
• Має порушення смаку та нюху, тому часто їсть усе, що трапляється під руку.

Освітня траєкторія учня з ІП

• Індивідуальний навчальний план.
• Адаптація/модифікація змісту навчальних програм.
• Оцінювання за загальними критеріями (при адаптації) або оцінювання на основі індивідуальних завдань.
• Адаптовані стратегії та технології оцінювання.

Якими є адаптовані стратегії оцінювання учнів з ІП:

• Письмові завдання у формі індивідуальних тестів; додатковий час; зменшена кількість завдань.
• Допомога вчителя/асистента вчителя у розумінні завдання та алгоритмах дій.
• Нестандартний виклад – презентація, картинки, ілюстрації, проєкти, демонстрація результатів у мікрогрупі або особисто.
• Середовище, місце проведення оцінювання.
• Спеціальне обладнання.

Оцінювання навчальних досягнень учня з ІП

Відповідно до орієнтовних вимог оцінювання навчальних досягнень школярів, учнів початкової школи оцінюють вербально, учнів 3 – 4 класів – рівнево, а учнів 5 – 9 класів – бально.

За словами експертки, у початковій школі оцінювання ґрунтується на врахуванні рівня досягнень учня. Для цього можна використовувати свідоцтво досягнень та портфоліо. Це є стимулюючою системою оцінювання.

Оцінювання здійснюється за чотирма рівнями та відповідними їм балами для всіх учнів, проте розроблені й диференційовані критерії, які враховують рівень інтелектуальних можливостей учнів з ООП.

Читайте також Що учням у селах заважає вчитися та якою вони бачать ідеальну школу: цікаве дослідження

Вимоги до оцінювання є різними, відповідно до категорії ООП/освітніх труднощів, та ґрунтуються на основі індивідуальних завдань.

Наприклад, навчальні досягнення за типовою програмою можуть бути такими:

• учень рахує у межах 100;
• здійснює обчислення у межах 1000;
• використовує математичні формули для обчислення периметру і площі геометричних фігур.

В такому випадку навчальні досягнення за модифікованою програмою для учнів з інтелектуальними порушеннями будуть такими:

• учень рахує у межах 10;
• учень здійснює обчислення у межах 10;
• розрізняє геометричні фігури.

Новий порядок організації інклюзивного навчання передбачає:

• створення індивідуального навчального плану;
• модифікацію змісту навчальних програм – які конкретно знання, вміння і навички, компетентності ми формуємо;
• модифіковані вимоги до навчальних досягнень – що конкретно має знати, уміти та робити учень, чим повинен володіти;
• модифіковані критерії оцінювання – які конкретно критерії ми будемо зазначати;
• переведення у бали відповідно до загальних критеріїв оцінювання;
• особи з ООП звільняються від ДПА.

Взаємодія вчителя з батьками учня з ІП

Експерти кажуть, що коли в інклюзивний клас приходить дитина з інтелектуальним порушенням, вчителеві треба будувати роботу, спираючись на сильні сторони дитини. Не треба звертати увагу на тому, що дитина не вміє робити.

Коли дитина з ІП приходить до класу, і вчитель не знає про неї нічого, можна дати батькам опитувальник. Це – перший крок до успішної співпраці з батьками, бо вони опишуть досягнення й навички, які дитина вже має.

При взаємодії з батьками учня з ІП вчителі мають:

• М’яко й тактовно давати оцінку ситуації, яку батьки не хочуть приймати. Об’єктивно описувати стан дитини й давати прості рекомендації.
• Не руйнувати надії батьків. Треба наголошувати: "Разом ми зможемо більше".
• Розповідати, що дитині вдавалося добре протягом дня за формулою бутерброда: чергувати, що вдалося й що не вдалося.
• Бути поруч із батьками, встановити довірливі взаємини.
• Долучати батьків до команди супроводу. Наприклад, можна створити онлайн-зустрічі.
• Розподіляти відповідальність із батьками. Батьки разом зі спеціалістами мають навчати та виховувати дитину.

Також необхідно залучати батьків до роботи психолого-педагогічного супроводу та працювати над:

• постановкою конкретних і досяжних цілей;
• оцінюванням навчальних та особистісних досягнень;
• наданням розуміння стратегії інклюзивної освіти;
• баченням перспективи для учня з ІП у набутті робітничої професії.

До слова, МОН пояснило, як вчителям нараховують доплати за роботу в інклюзивних класах. Наприклад, якщо учень з ООП деякий час не відвідував заняття через хворобу чи з іншої причини, то це не впливає на розмір виплати педагогам. Деталі – читайте у статті.