Чому не слід користуватися "утюгом": як правильно назвати прилад українською
Продовжуємо очищувати українську мову від суржику, який на побутовому рівні тримається найдовше. А ще дізнаватися про цікаві українські відповідники слів та їх походження.
Пропонуємо у рубриці "Антисуржик. Говоримо правильно українською!" дослідити слово "утюг". Освіта 24 вивчила думки експертів-мовознавців та радить українцям, як замінити це слово.
Дивіться також Пилосос, пилосмок чи порохотяг: яка правильна назва цього пристрою
Чим замінити "утюг"
Слово "утюг" в українській мові є суржиком, а ми прагнемо очищувати свою українську від мовного сміття, тому з'ясуємо який відповідник у слова.
Це слово має тюркське походження. В "Етимологічному словнику тюркських мов" за редакцією Севортяна (1974 рік) знаходимо такі дані: слово "γтγ" похідне, утворене від дієслова "γт" – "обпалювати". Паралельна форма "γтγк" може бути утворенням як від того ж дієслова "γт", так і від дієслова "γти" "гладити". Отже, "утюг", дослівно, – залізне знаряддя, яким обпалюють ворсинки тканини, щоб її розгладити.
З таким значенням це слово і було запозичене в нашу мову і зустрічається у літературі Лівобережної України.
Цікаво! Слово "утюг" ще використовується для позначення спеціальних пристроїв для вирівнювання ґрунтових доріг, полів.
Словник української мови в 11 томах, зрівнює ці слова за значенням, але врахуємо, що він писався у 1970-х роках.
Але Анти-Суржик Словник стверджує, що це слово має однозначний переклад – праска, яким маємо послуговуватися для позначення приладу для вирівнювання складок на одязі.
Що таке праска
Це пристрій, що відомий здавна та пройшов значну еволюцію і модернізацію. Найпоширенішими у XVIII-XIX століттях були залізні нагрівальні праски – вони ставилися в піч або на вогонь і розігрівалися. Чи такі, у які в середину насипалося вугілля. Електрична праска була запатентована у 1883 році.В українській мові воно запозичене з польської, а те, своєю чергою, чи з німецької, чи з латинської – pressare "давити, тиснути". Тому процес користування праскою називається – прасування. Хоча можемо почути невірні похідні – "утюжити" чи "гладити". Але гладити – проводити рукою, вирівнюючи, розправляючи що-небудь чи ніжно торкатися чогось.
Чи є регіональні назви у праски
Можемо зустріти діалектичні позначення праски – "прас", "залізко", певно, позначає матеріал, з якого колись виготовляли праски. Інші регіональні назви, такі як закарпатські "біглясь", "тиглазів", "вошолів", ймовірно, походять з угорської мови, що вказує на культурні зв’язки Закарпаття з Угорщиною.
Варто знати! Велика колекція прасок (понад 150) зберігається в історико-культурному комплексі "Замок Радомисль" (Україна). Свої зібрання прасок мають численні краєзнавчі й історичні музеї України, розповідаючи про побут населення кінця ХІХ — ХХ століть.