Експорт з України в умовах війни: виклики та перспективи

Як свідчить практика, Україна спромоглася поступово адаптуватися до економічної діяльності в умовах воєнного часу, відкриваючи нові перспективні напрямки для переорієнтації та розвитку торговельних можливостей.

Читайте також США одним махом провчили Ердогана й допомогли Україні

Навіть в умовах війни деякі сфери залишаються прибутковими

За підсумками 2023 року експорт товарів з України становив 36 мільярда доларів або 80,64% порівняно з 2022 роком. Про це свідчать дані Державної митної служби України.

Скорочення спостерігалось за всіма основними галузями. Винятком стали продовольчі товари та сільськогосподарська продукція. У цих сферах навпаки відбулось зростання. Про це свідчать дані Національного інституту стратегічних досліджень.

Основу сільськогосподарського експорту становили зернові культури, жири й олії та насіння і плоди олійних рослин.

Ці групи товарів змогли зберегти свої позиції завдяки низці заходів, серед яких реалізація Чорноморської зернової ініціативи. Ця домовленість між ООН та Туреччиною з Україною, а також з Росією про створення морських коридорів перервала блокаду українських портів, що тривала 5 місяців після початку повномасштабного вторгнення. Саме це рішення також дозволило уникнути продовольчої катастрофи у найбідніших країнах світу через брак зернової продукції та різке зростання цін на неї.

Ще один важливий аспект, який допоміг втримати обсяги сільськогосподарського експорту до ЄС на рівні довоєнних, – це рішення ЄС щодо скасування мит, квот та зборів для українських товарів на європейський ринок, дію якого продовжили до червня 2024 року. Ця ініціатива сприяє нарощуванню експорту української сільськогосподарської продукції до країн ЄС, насамперед зернових культур.

Не менш важливим кроком для підтримки експорту, зовнішніх інвестицій та активізації ділової активності по країні в цілому стало рішення Нацбанку щодо запровадження режиму керованої гнучкості обмінного курсу.

Загалом експорт зернових був і залишається важливим джерелом бюджетних надходжень, що набуває особливого значення на тлі військової агресії Росії.

Зауважте Україна грає у гру в імітацію для Орбана

На другому місці серед товарів, які складають основу експорту України, за результатами 2023 року – метали та вироби з них. У цій сфері через агресію Росії відбулась зупинка та окупація заводів, металургія відчула дефіцит електроенергії та оборотних коштів, а ще падіння попиту й ускладнення логістики.

За даними "Укрметалургпром", у металургійній галузі скоротились основні показники зовнішньоторговельної діяльності України. Якщо у довоєнні роки експорт металопродукції сягав декількох десятків мільйонів тонн, то після початку російського вторгнення він впав утричі. Але попри усі складнощі, металурги у першому кварталі експортували близько 80% продукції власного виробництва.

Перспективи для розвитку експорту у різних сферах бізнесу

Чим вища додана вартість продукції, тим більше перспектив її виходу на міжнародні ринки. Як приклад, продукти органічного виробництва. Продукція з цієї галузі, що передбачає глибшу переробку (пластівці, кукурудзяні палички, питні йогурти, сметана тощо), менше страждає від здорожчання вартості логістики. Втім, вища додана вартість цих видів продукції майже завжди зумовлена серйозними інвестиціями та додатковими витратами на перероблювання.

Водночас групи товарів з невисокою ціною, доданою вартістю та, відповідно, маржею, болісно переживають підвищення вартості логістики.

З іншого боку є галузі, які менше залежать від вартості транспортування, наприклад інформаційні чи комп'ютерні послуги, які й надалі залишаються перспективними та прибутковими.

Додаткові виклики для українського експортного бізнесу в умовах війни

Воєнний стан та наслідки військової агресії Росії внесли свої корективи у роботу українського бізнесу та спровокували нові виклики, з якими стикаються компанії-виробники.

Наприклад, дефіцит кадрів чи перебої зі зв'язком та постачанням послуг електроенергії. Навіть у сфері IT, яка зберігає стабільність у нових реаліях, замовники переймаються через здатність українських виробників виконати домовленості у повному обсязі й у визначені терміни.

Майже для всіх секторів економіки залишається актуальним питання робочої сили та забезпечення кадрами. Через російську агресію Україна відчула відтік трудового потенціалу. Частина спеціалістів виїхала за кордон, частина несе службу в ЗСУ. Відтак, багато компаній стикаються з кадровим голодом.

У багатьох галузях для виготовлення продукції та подальшого експорту необхідна сировина, яку виробники купують за кордоном. А в умовах війни процес ускладнився, вартість транспортування стала дорожчою та складнішою через порушення ланцюжка поставок.

Окрім нових викликів, традиційно залишається питання сертифікації, бо досі не всі компанії-виробники мають відповідні сертифікати на продукцію та обладнання.

Як змінилась структура торгівлі з іншими країнами під час війни

У 2023 році Україна змогла стабілізувати свою зовнішньоекономічну діяльність, налагодити ринки збуту та знайти нові торговельні можливості. Провідними ринками збуту товарів з України в першому кварталі 2023 року були:

• Польща – експортовано на 4,7 мільярда доларів,
• Румунія – 3,7 мільярда доларів,
• Китай – 2,4 мільярда доларів

До повномасштабного вторгнення лідером серед торговельних партнерів України був Китай, до якого 85% експорту складала залізна руда, кукурудза, металургійна продукція, ячмінь та соняшникова олія.

З початком війни Китай втратив ці позиції через проблеми з логістикою агрокультур і значні втрати металургійного сектору України, а в лідери вийшли країни ЄС – Польща та Румунія.

Пріоритетом на найближчу перспективу має стати диверсифікація логістичних маршрутів завдяки розширенню сухопутних транспортних коридорів до ЄС з метою зменшення залежності від морського експорту.

При цьому завдяки санкціям проти Росії та Білорусі, українські виробники можуть отримати нові ніші для експорту власних товарів.

Складні часи передбачають втрати й ризики для економіки, але разом з тим створюють нові можливості, необхідність адаптовуватися до нових реалій та перелаштовувати діяльність для виходу на нові ринки та обходу перешкод.