Екстрений візит: навіщо в Росію терміново приїхала помічник держсекретаря США

Українське питання і ядерний шантаж Москви

Офіційна мета візиту помічника держсекретаря США з європейських та євразійських справ Вікторії Нуланд – обговорити ситуацію на Донбасі, а також виконання Мінських угод. За повідомленням російських ЗМІ, Нуланд зустрінеться з помічником президента РФ Владиславом Сурковим – автором і ідеологом агресії проти України. Також американська чиновниця зустрінеться з представниками російського МЗС.

Нуланд вважають куратором України

Водночас, деякі експерти вважають, що Вікторія Нуланд їде в Москву, щоб залагодити питання з відмовою Росії від утилізації американського плутонію. Як відомо, Путін вніс на розгляд Держдуми законопроект, в якому пропонує відмовитися від утилізації плутонію. Але, що важливо, цей законопроект містить положення, що стосуються України. Зокрема, Росія відновить утилізацію плутонію після того, як США скоротять чисельність військового угруповання біля російських кордонів, скасує всі антиросійські санкції, "закон Магнітського" і закон "Про підтримку свободи України".

Іншими словами, Москва не тільки в односторонньому порядку розриває угоди з США, але й висуває Вашингтону ультиматум. Путін в черговий раз, що називається, підіймає ставки, відверто шантажуючи США, цього разу – ядерною загрозою. Мова йде про плутоній для виготовлення ядерних бомб.

Путін відверто погрожує ядерною війною

Мета цього закону проста – Кремль вимагає від Білого дому повної відмови від підтримки України і її повернення в геополітичну орбіту Росії. Держдума – це орган, так би мовити, "для галочки". До того ж, після виборів 18 вересня, більшість у ній отримала путінська "Єдина Росія", тому немає жодних сумнівів, що закон ухвалять, як тільки президент дасть відмашку. Але навряд чи Путін стане поспішати з командою про голосування. Законопроект внесений, перш за все, щоб торгуватися з США. Причому як з нинішнім президентом Бараком Обамою, термін повноважень якого фактично закінчився, так і з його наступником.

Останнє китайське попередження?

Екс-міністр закордонних справ України Володимир Огризко вважає, що візит Вікторії Нуланд в Москву – попередження для російської влади. За його словами, ситуація стає дійсно загрозливою.

США зрозуміли, що з Росією грати в піддавки собі дорожче. І зараз ми бачимо заяви по Сирії про те, що в результаті буде взятий курс на посилення санкцій. Про те, що Росія не виконує взяті на себе зобов'язання і тому подібне. Мені здається, що в цьому плані візит Нуланд буде також такого характеру,
– сказав Огризко.

Справді ситуація для Росії стає все більш несприятливою. По-перше, нещодавно міжнародна слідча група щодо розслідування причин загибелі рейсу МН-17, що був збитий 17 липня 2014 року біля Донецька, офіційно оголосила, що літак збили з російського "Буку" з окупованої проросійськими терористами території. І, хоча слідчі відмовилися говорити прямо, що до трагедії безпосередньо причетна російська влада, це і так очевидно. Тому ці висновки вже говорять про те, що санкції проти Росії не тільки не пом’якшать, а й можуть підсилити.

По-друге, США припинили співпрацю з РФ в питанні врегулювання сирійського конфлікту. В Держдепі заявили, що військові США більше не обмінюватимуться інформацією з Росією по Сирії. Причина – Росія не змогла виконати свої зобов'язання.

В тому числі зобов'язання по міжнародному гуманітарному праву і резолюції Радбезу ООН 2254, а також (Росія, — "24") не бажає або не в змозі забезпечити дотримання сирійського режиму з домовленостями, на який Москва погодилася,
– зазначили у Держдепі.

Таке рішення Вашингтон прийняв через бомбардування Росією мирного населення в місті Алеппо, в результаті чого загинуло багато людей. Хоча такі бомбардування – це військовий злочин. І США повинні були не тільки розірвати домовленості, але й висунути Росії звинувачення у масових вбивствах.

Через бомбардування Росією Сирії загинули сотні людей

Все більш очевидним стає факт, що Кремль вторгся в Сирію для підтримки режиму Башара Асада, а не для боротьби з "Ісламською державою". По суті, Путін хотів переломити ситуацію на свою користь, щоб вимагати зняття санкцій і вирішення українського питання на умовах Кремля. Однак у США не піддалися на, по суті, російську провокацію. Крім того, тепер Вашингтон, схоже, дійсно хоче більш жорстко вести діалог із Росією, адже Москва знову продемонструвала, що не виконує жодних домовленостей. Навіть так званий "друг" Кремля кандидат у президенти США Дональд Трамп обурився тим, що Москва не виконала своїх зобов’язань по Сирії.

Росія порушила угоду, зараз вони стріляють, вони бомблять, і т. п. Це має бути припинено, і припинено швидко,
– сказав Трамп.

Тому, не виключено, що Вікторія Нуланд обговорюватиме в Росії три питання: українське і сирійське, які певним чином пов’язані між собою. А також питання подальшого виконання Москвою своїх зобов’язань не тільки по врегулюванню ситуації на Донбасі, а, звичайно, і про утилізацію плутонію. Як написав на своїй сторінці у Facebook президент Фонду національних стратегій Тарас Березовець, питання плутонію для Штатів досить чутливе.

Чутливе воно тому, що мова йде про ядерний шантаж. Як зазначив директор Центру суспільних відносин Євген Магда, Росія відмовляється від знищення ресурсу для створення нових ядерних ракет. Тому виклик серйозний. Також не треба забувати, що все це відбувається на фініші президентства Обами, і, можливо, він хоче наприкінці своїх повноважень здобути якусь перемогу на зовнішній арені. Зокрема, у стосунках з РФ.

США продовжать підтримувати Україну

Які б не були результати візиту Вікторії Нуланд, США, і про це заявив Держсекретар США Джон Керрі, й надалі підтримуватимуть Україну і наполягають на дипломатичному вирішення конфлікту на Донбасі і ситуації з анексією Криму.

У Москви не має бути жодних сумнівів з цього приводу – ми залишаємося вірними своїм принципам. Агресія – це не те, що будь-хто з нас готовий прийняти. У Європі це розуміють краще, ніж будь-де у світі,
– заявив він.

На думку Тараса Березовця, Путін у переговорах з Вашингтоном дістав свій гібридний козир.

У чому не відмовиш російському президенту, так це в глибинному знанні психології західних лідерів. Виставляючи заздалегідь нездійсненні вимоги (скорочення військ НАТО, компенсація втрат від санкцій), Путін готовий задовільнитися малим – скасуванням санкцій і поверненням в G8. Але ключова проблема для Кремля полягає в тому, що ядерний шантаж – це з області останніх аргументів. Нічого більшого і страшнішого в арсеналі Росії вже не залишиться. Путін таким чином змітає з дошки інші країни і посилає Вашингтону сигнал, що готовий домовлятися тільки з ним, без посередників,
– пише Березовець.

При цьому, підкреслює він, – це сигнал не Обамі, а його наступнику чи наступниці. На його думку, це серйозний виклик для Штатів. Але проблема для Путіна в тому, що Америка все одно знайде відповідь на цей виклик, що для Путіна обернеться серйозною стратегічною поразкою.

Справді, питання плутонію розраховане на наступного американського президента. Путін сподівається, що схилить на свій бік Трампа в питанні України і зняття санкцій, якщо той виграє. У випадку з Гілларі Клінтон домовитися буде складніше, тому Путін фактично підкидає їй величезну проблему, від вирішення якої залежатиме відношення американців до нового президента. Адже загроза ядерної війни, чим Путін обов’язково продовжить шантажувати США і світ, може суттєво вплинути на громадську думку американців і їхнє ставлення до нового президента. Тим більше, що для простих американців Україна – щось далеке і невідоме, тому вони готові відмовитися від підтримки нашої держави заради власної безпеки.

Білий дім запевняє Україну в підтримці, але не треба розслаблятися

Підстави для хвилювання дійсно є. Хоча Росії в світі практично вже ніхто не довіряє, але з нею продовжують рахуватися. Путін вичікує, коли в США, а також у Німеччині і Франції відбудуться вибори, і зміниться влада. Тоді все почнеться по новому колу. Внесений ним законопроект – в певному сенсі гра ва-банк і на випередження. Зрозуміло, що приїзд Нуланд ніяк не вплине на долю цього законопроекту. Це свого роду бомба уповільненої дії. Так само, як і на врегулювання конфлікту на Донбасі. Москва не змінить своєї позиції щодо проведення виборів в ОРДЛО на її умовах.

З іншого боку, західні лідери, незважаючи на їхню інколи страусину поведінку, розуміють, що з Путіним не можна домовлятися ні про що. Причому, чим більше США і Європа намагаються знайти консенсус із РФ, тим частіше Кремль показує, що розмовляти буде тільки з позиції сили. Це ще один аргумент на користь того, що санкції проти Росії не тільки не можна скасовувати, а необхідно посилювати. Україна на дипломатичному рівні повинна переконувати в цьому західних партнерів. Крім того, можливо, вже час задуматися над "асиметричною відповіддю" – наприклад, питанням відключення Росії від системи міжнародної системи міжбанківських телекомунікацій SWIFT.

Читайте також: Звіт по збитому Boeing: "зрада" чи перемога України?