Однією з причин того, що Ердоган блокує розширення НАТО, є небажання засмучувати Путіна, — CNN

Офіційно президент Туреччини Реджеп Таїп Ердоган виступає проти членства Швеції та Фінляндії до Альянсу через, як він стверджує, міркування безпеки. Проте аналітики вважають, що все значно складніше.

Дивіться також Обсяги постачання нафти з Росії до Туреччини досягли чергового максимуму, – Reuters

Довідка. І Фінляндія, і Швеція хочуть приєднатися до НАТО і їх чекають в Альянсі. Вступ цих країн до НАТО повинні розглянути на саміті 11 липня. Однак цей крок блокують 2 країни-члени: Туреччина та Угорщина. 

Чому Туреччина відмовляє країнам 

Туреччина стверджує, що обидві країни, особливо Швеція, переховують членів Робітничої партії Курдистану, яка в Туреччині визнана терористичною групою. Ердоган хоче екстрадиції всіх членів партії, однак Швеція дала зрозуміти, що цього не станеться.

Натомість в НАТО вважають, що зміна позиції Туреччини багато в чому залежить від цьогорічних виборів.

Створений ним імідж сильної людини, який досягає результатів для турецького народу, був зруйнований. Зараз у Туреччині багато антизахідних і антикурдських настроїв. Це хороша тема для нього, щоб постукати в барабан, і драматичний розворот лише зробить його вигляд слабшим,
 – пояснив Гонул Тол з турецької програми Інституту Близького Сходу.

Водночас він зауважив, що протистояння Туреччини має й іншу причину — Ердоган не хоче засмучувати президента Росії Владіміра Путіна. Адже саме Кремль став "рятівним колом" для економіки Туреччини після запровадження санкцій за діяльність країни у Сирії та військову співпрацю з країною-агресором. І після руйнівних землетрусів Росія все ще залишається привабливим економічним партнером для Ердогана.

Члени НАТО сподіваються, що Туреччина піде на компроміс

Оптимістично налаштовані члени та кандидати в НАТО вважають, що після виборів Туреччина, яка отримує величезну користь від членства в НАТО, зрештою прийме нових членів.

Зокрема офіційні особи готуються до того, щоб Туреччина висунула більш реалістичні вимоги, ніж екстрадиція осіб, яких вона вважає терористами, наприклад скасування санкцій або дозвіл від США купувати винищувачі.

Однак значно більша група чиновників є песимістами та вважають, що шанси на зміну позиції Ердогана до 11 липня дорівнюють нулю.