Евакуація під тиском: НАТО рятує півтисячні екіпажі затонулих кораблів

Головними темами заходу були операції та місії під егідою НАТО, а також сучасні безпекові виклики, що стоять перед цієї організацією. Військові керівники обмінялися думками та висновками щодо участі у миротворчій місії в Афганістані.

До теми Не повинно непокоїти НАТО: Євросоюз хоче самостійно вирішувати, де розміщувати свої війська

Крім того, учасники Військового Комітету обговорили практичні аспекти в рамках стратегічної програми НАТО – 2030. Міністри оборони зазначили, що геополітична ситуація у світі нестабільна, тому необхідно йти в ногу з технологічним прогресом, який чи не найбільше впливає на ведення війн.

НАТО 70 років отримує виклики безпеці

Невпинний технологічний розвиток створює як нові можливості, так і виклики безпеці. Подекуди вони здатні зупинити роботу державних структур та підірвати системи оборони країн.

Протистояти таким загрозам можливо лише не менш технологічними засобами. Уже понад 70 років НАТО залишається на передовій технологічних інновацій.

Альянс підтримує наукові дослідження та сприяє розробкам, які гарантують безпеку всім союзникам і партнерам: від безпілотників – до підводних роботів, які можна використовувати не лише для військових, а й цивільних потреб.

Чому зброя – останній аргумент

У Великій Британії є полігон Солсбері-Плейн, де військові Об'єднаних сил швидкого реагування НАТО відпрацьовують елементи бойового застосування підрозділів. Умови там максимально наближені до реальних. З вогневих позицій снаряди точно влучають у ціль.

Підрозділи армій союзників регулярно вдосконалюють питання взаємосумісності. Навчання традиційно проводять на звичайному полігоні однієї з країн НАТО.

Читайте також Наскільки зараз українське військо відповідає стандартам НАТО: відповідь Сергія Наєва

Зброя, як інструмент забезпечення миру і безпеки, є останнім аргументом. Наукові розробки й винаходи – це те, на що робить наголос Північноатлантичний Альянс. Передові технології, які намагається застосовувати НАТО, здатні рятувати життя людей, покращувати екологічну ситуацію у світі, заощаджувати енергоресурси.

У чому особливість військових навчань

Британський корабель SD Northern River може майже зависнути на воді поблизу узбережжя Туреччини. Попри сильну течію судно утримує система стабілізації. Щойно корабель зрушить із курсу, електроніка та гвинти повернуть його у потрібне положення.

"Ми контролюємо положення, відтак можемо рухатися з точною швидкістю, точним курсом, а також утримуватися в межах одного метра від бажаної позиції", – сказав командувач корабля Ендрю Макбіт.

Ендрю Макбіт / Скриншот з відео

На регулярній тренувальній операції екіпаж отримав сигнал тривоги – у відкритому морі пішов на дно підводний човен. Визначивши координати субмарини, корабель вирушив на допомогу. На його облавку обладнання, здатне виявити аварійний об'єкт та врятувати екіпаж.

"Це не військові навчання. Ми відпрацьовуємо порятунок людей. Для нас важливе наше братерство. Для нас важливо бути тут і бути готовими рятувати життя", – пояснив командос військово-морських сил Італії Геннаро Віталіано.

Як рятують людей із затонулих човнів

На підводну розвідку з борту корабля спустили глибоководний апарат "Немо". Він має оглянути корпус субмарини, що зазнала аварії, оцінити збитки та підготуватися до рятувальної операції.

Маємо систему втручання. Це дистанційно керований апарат. А ще підводний човен, що спускається на глибини для порятунку людей та систему для їхньої евакуації,
– зазначив керівник програми НАТО з порятунку підводних човнів Ян Дункан.

Всередині рубки британського корабля електронні прилади, монітори й датчики. Саме звідти військові НАТО пильно стежать за курсом і діями "Немо". Табло на екрані показує глибину і дистанцію до затонулої субмарини.

Підводний апарат здатен працювати на глибинах до понад 600 метрів приблизно 96 годин. Щойно "Немо" завершує огляд, до затонулого човна пристиковується рятувальний батискаф.

"Апарат спускають на підводний човен, там він пристиковується. Ми зливаємо воду, щоб переконатися, що є гідростатичний тиск. Він потрібен, аби утримувати апарат на підводному човні", – сказав Дункан.

Які можливості має система порятунку

Коли екіпаж залишає затонулу субмарину через люк, його доправляють у рятувальний відсік. Таку систему екстреного порятунку екіпажу підводних човнів у 2011 році заснували 3 країни НАТО:

• Франція;
• Велика Британія;
• Норвегія.

Наразі в межах програми зусилля координують усі союзники й подекуди партнери Альянсу.

Зверніть увагу Після скандалу: у Франції заговорили про зміну стратегічної концепції НАТО

"Система порятунку підводних човнів НАТО унікальна. Це найбільша у світі система евакуації під тиском. Вона розрахована на порятунок 500 людей на відстані до 600 метрів за умов атмосферного тиску 6 барів", – наголосив Дункан.

Рятувальну операцію можна розгорнути впродовж 72 годин після отримання сигналу тривоги – в будь-якій точці Світового океану, за винятком районів з льодовим покривом. У найкоротші терміни апарати з рятувальною системою можуть зануритись і відправитись до місця аварії.

Правила, які діють під водою

Екіпаж субмарини надсилає сигнал тривоги за допомогою універсальної системи зв’язку під водою. Вона подібна до тієї, яку застосовують для усіх сучасних ґаджетів.

Телефони, ноутбуки, телевізори здатні тримати зв'язок та обмінюватися даними одне з одним і зі своїми власникам через радіосигнали. Кожен пристрій приймає трансляцію на тій чи іншій частоті завдяки системі стандартів. Радіочастотний спектр розділений, тому сигнали не змішуються і потрапляють у потрібне місце.

Такі ж правила діють і під водою. Величезна кількість підводних човнів, дослідницьких суден, роботів та датчиків повинні тримати контакт, але під водою технології, яким користуємося на землі, не працюють.

Принцип роботи зв'язку

Вихід знайшли науковці НАТО. Команда Центру морських досліджень та експериментів Альянсу в Італії запропонувала новий стандарт підводного зв'язку. Його активно використовують уже понад 4 роки.

Досі не існувало стандартів цифрового підводного зв'язку. У цьому плані НАТО є лідером, оскільки Альянс першим запропонував систему для обміну даними під водою,
– зазначив керівник проєкту з підводних комунікацій Жоао Алвеш.

Що забезпечує обмін даними для підводних пристроїв

Новий стандарт назвали "Янусом" на честь давньоримського бога, покровителя початку й кінця. Ця система розділяє діапазон можливих частот підводного зв'язку і дозволяє всім пристроям спілкуватися між собою.

"Якщо кожен спілкуватиметься різною мовою, неможливо буде порозумітися та досягти консенсусу. Ми спробували прокласти шлях до майбутнього підводного інтернету, де датчики, безпілотні транспортні засоби та екіпаж човнів могли б спілкуватися та співпрацювати", – розповів Алвеш.

Команда Центру морських досліджень та експериментів Альянсу в Італії запропонувала новий стандарт підводного зв'язку / Скриншот з відео

"Янус" забезпечує обмін даними для різноманітних підводних пристроїв. Універсальна частота – 11 із половиною кілогерц. Через неї будь-який об'єкт може сповістити про себе та увімкнутися до загальної мережі.

Тільки-но 2 кораблі або роботи встановлять між собою контакт, то зможуть перемикнутися на будь-яку іншу зручну частоту: вищу – для швидкого обміну даними або нижчу, що дозволяє обмінюватися сигналами на великих відстанях, заощаджуючи енергію.

Чому "Янус" схожий на англійську мову

Розробники порівнюють "Янус" з англійською мовою – універсальною для спілкування в будь-якому куточку світу. Познайомившись, іноземці починають спілкуватися англійською, але коли з’ясовують, що для кожного рідна, наприклад, італійська, – переходять на неї.

Науковці переконують: такий зв'язок можна використовувати та у цивільному житті. Наприклад, аби вчасно запобігти й оперативно подолати наслідки аварій поблизу морських платформ із видобутку нафти, під час охорони портів та інфраструктури, наукових досліджень, пошуково-рятувальних операцій.

Повний випуск "Фактор безпеки" про гарантування безпеки під водою і на суходолі: дивіться відео