Фактор Президента: чому не може бути дострокових президентських виборів

Весною ЗМІ з посиланням на власні таємні джерела з певною періодичністю нагадували про можливість дострокових виборів на осінь 2018 року. Варіантів було два – дострокові парламентські. І одночасно дострокові парламентські і президентські.

Читайте також: На виборах президента вперед може вирватися будь-хто, – голова КВУ

Перший варіант був вигідний президенту Петру Порошенку і справді розглядався в коридорах Адміністрації Президента. Адже можливість сформувати парламент "під себе" та залучити адміністративний ресурс – давали більше гарантій Петру Олексійовичу зберегти свої повноваження на наступні 5 років.

Варіант з дочасними президентськими і парламентськими виборами міг бути ситуативним, або форс мажорним. Бо жодна політична сила, яка зараз представлена у владі (включаючи і так званих опозиціонерів), до переможних виборів цього року навіть на рівні свого сталого електорату не готова.

Відтак усі представники українського політикуму розуміють, що ймовірність проведення виборів у 2018 році дорівнює нулю. Однак після презентації "Нового курсу для України" від Юлії Тимошенко піднялась чергова хвиля публікацій про дострокові президентські вибори.

Спробуємо поворожити на кавовій гущі або розкласти пасьянс української політики.

Отже, вичерпний перелік підстав щодо призначення дострокових президентських виборів визначений Конституцією України (стаття 108). Допустимо, що варіант складання повноважень чинним президентом можливий. Що далі? Далі вибори, до яких повноцінно не готові ключові претенденти на крісло керівника країни. І найголовніше – склавши повноваження самостійно, Петро Порошенко себе позбавляє навіть можливості балотуватись повторно. Звісно, право юридичне він має. Але політично – такий крок рівний самопоїданню.

Електорат сьогодні дуже чутливий, а за останні кілька років політичні партії, скоротивши свої бюджети, припинили фінансувати обласні, міські та районні структури. Дехто з ТОПових представників влади своєї партії не має, або її рейтинги далекі від переможних. Відповідно, сітки, за якою традиційно працюють агітатори в полях, немає.

Така ситуативність вкрай не сприятливий фактор для ключових політичних гравців, щоб входити у президентські перегони вже цієї осені. Масові шоу на ТВ і посилення частоти рейтингів, які мають переконати потенційних виборців, що є лідер виборчої гонки, і не варто звертати увагу на інших, це лише публічна сторона медалі. Вона мінімальним чином впливає на результат в регіонах, де електорат часто заполітизований і дуже диференційований. І за лаштунками про це добре знають.

Усе це наводить на думку, що які би таємні джерела не повідомляли про вибори цієї осені, чи крайні націоналістичні сили, такий варіант розгортання подій практично неможливий. Простіше повірити в те, що їх можуть спробувати зірвати весною, наприклад, загостренням ситуації на Сході та введенням воєнного стану.

Але Україна не є у вакуумі, і на сьогодні ми сильно залежні від міжнародних місій та партнерів. Тому треба набратись терпіння і уважно спостерігати за розгортанням політичних баталій восени 2018 року і зимою 2019 року. При цьому бути готовими зробити правильний вибір на виборах Президента весною 2019 року та народних депутатів – восени 2019 року.

Читайте також: Низький рейтинг Порошенка: чи зможе щось витягнути президента з дна