Правильні рішення у нас завжди приймаються із запізненням, – нардеп про гучні відставки

Чи справді таким вже несподіваним було резонансне рішення глави держави та чи немає тут якихось підводних каменів, наскільки чиста репутація у тимчасового в.о. генерального прокурора пана Симоненка, чи варто хвилюватися через його тісні зв’язки з Татаровим і Єрмаком та що слугувало причиною цих відсторонень – ексклюзивно сайту 24 каналу розповів народний депутат України від партії "Слуга народу" Олег Дунда.

​Читайте ще Зеленський призначив виконувача обов'язків глави СБУ: що відомо про Василя Малюка

Що це було за несподіване рішення і чи є в ньому щось приховане від неозброєного ока?

Ну, для когось це було очікувано, а для когось – може, й несподіванка (усміхається). Давайте врешті-решт визнаємо, що це рішення було не те, що нагальним, а вже навіть запізнілим. Якщо дивитися на речі реально, то це потрібно було зробити вже давно. І щодо однієї постаті і щодо іншої. Можемо окремо пройтися по кожному.

Нічого позитивного про Венедіктову?

Так, давайте...

Взагалі стосовно кадрових питань я трошки посипатиму зараз голову попелом. У тому сенсі, що сучасна влада і я, як її представник… ми робимо в цілому досить правильні кадрові рішення, але дуже вже запізно. І це є головною проблемою.

Те, що потрібно було зробити рік, а то й два тому, ми робимо лише зараз. Немає нічого гіршого за вдале, а проте запізніле рішення. Як наслідок, воно вже не дасть того ефекту та результату, якого б можна було очікувати за умови, якби все робилося вчасно.

А що стосовно кожної з цих двох постатей, по-перше, по Венедіктовій, я ще минулого року казав, що вона не може виконати ті завдання, які перед нею, як перед генпрокуроркою, були поставлені.

От, якщо сьогодні спробувати згадати якісь знакові моменти, що ними нам запам’яталася пані Ірина Венедіктова, то серед них не буде жодного позитивного.

Вона не продемонструвала хоча б найменшого прогресу по жодній зі справ. А відтак її ефективність дорівнює нулю. Гостро питання про звільнення пані Ірини постало ще наприкінці минулого року. Однак через війну та інші масштабні події, це питання було вирішено відкласти. Добре, що хоч зараз вже зробили те, що повинні були зробити вже давно.

А по Баканову історія взагалі дивна. За 3 роки СБУ так і не стала тією, якою повинна була стати. Ця структура як була таким собі болотом, так ним залишилася і сьогодні.

От наведу деякі приклади. Що від подібного органу вимагають у першу чергу? Боротьби із загрозами для держави всередині та ззовні останньої. Одначе, СБУ при Баканову це завдання не виконувала, займаючи натомість більше конформістську позицію.

Рік тому було поставлене завдання перевірити державних посадовців на наявність у них російських паспортів. Дуже дивно було б, якби відповідна служба не володіла такою інформацією. Але ж в тому то й справа, що вона нею володіла якраз таки. Проте у відповідь на офіційне звернення там сказали, що потрібної інформації у них немає.

Одразу ж виникає питання: а навіщо тоді така служба безпеки нам потрібна?

В той час, як громадський сектор та журналісти такі дані мають, а спецслужба – ні. Ну, то хай тоді вже громадські діячі й очолюють СБУ.

Чи, до прикладу, ситуація з паном Ковальовим. Людина (стала колаборантом – 24 канал) десь в середині березня, а СБУ та ДБР почали реагувати аж наприкінці квітня. Їм потрібен був місяць для того, щоб відреагувати на це. А скільки випадків дезертирства було в лавах службовців? От хоч би й на Херсонщині. Таких історій дуже багато.

При цьому ця ж служба має час приходити до народних депутатів і запитувати їх, чому це вони проти стамбульських перемовин?

Баканову явно не місце в кріслі, з якого його було усунуто, каже депутат / Фото надане героєм

Давайте трошки більше деталізуємо прокурорську історію. Теперішній в.о. Симоненко, за інформацією від деяких інших ЗМІ, мав певні зв’язки з криміналом та є креатурою Татарова-Єрмака, по суті.

Про зв’язки пана Симоненка я нічого не чув. Наскільки я знаю, з цього нічого доведено не було. На додаток, люблять людину звинувачувати у зв’язках із якимись сумнівними фігурами. А потім нічого з цього не доводити.

Читайте також Зеленський призначив Олексія Симоненка виконувачем обов'язків генпрокурора

Розумію, що це є піар-акція для того, щоб цю посадову якимось чином збити.

А стосовно Татарова, то він є заступником голови Офісу Президента. Хочемо ми того, чи ні, а будь-яка достатньо значуща фігура серед чиновників буде мати з ним якісь професійні стосунки.

У такому випадку увагу перш за все треба звертати на те, чи добре новопризначений виконує свої обов’язки.

В інтерв’ю Сергію Іванову на каналі "Ісландія", Ви сказали, що Баканов не виконував фактично своїх обов’язків останні кілька місяців. Замість нього, за Вашими словами, це робив його заступник Малюк. То все залишиться так і надалі, чи нам все ж варто чекати чогось якісно нового?

Хотілося б, звичайно, щоб чинний стан речей змінився. Судячи з того, що я бачу, працівники СБУ на місцях намагаються виконувати свої обов’язки. Принаймні, у Київській області.

Чи буде Малюк або наступний голова Служби безпеки ефективним на 100%? Я в цьому не впевнений. Взагалі на 100% важко виконати якесь таке завдання, але будемо на це сподіватися.

У мене була десь рік тому дуже цікава зустріч із представниками СБУ. Під час неї я намагався для себе зрозуміти, чи змінилося їхнє світосприйняття та розуміння своєї роботи.

За її результатами я вже тоді зрозумів, що Баканова треба знімати. Адже було видно, що він зайняв якусь таку інертну позицію, мовляв, я не буду втручатися, хай воно собі тече само по собі.

Тому і сталася 2 місяці тому фактична зміна керівника на Малюка. До нього багато претензій. І у зв’язку із цим, скоріш за все, він буде тимчасовим керівником. Сам по собі цей посадовець людина дуже однобока. Бачить СБУ суто як силовий орган. В той час, як ця служба в першу чергу є інтелектуальною, аналітичною частиною силового блоку. І лише потім силова, власне кажучи.

Затримання чергового зрадника в лавах служби стало останньою краплею в питанні звільняти Баканова чи ні?

Ні, його б звільнили і без цього чергового викриття зрадника. Біда в тому, що за 30 років ми так і не змогли провести належної люстрації в силовому середовищі службовців безпеки. Як наслідок, абсолютна більшість з них і далі продовжувала мислити категоріями дружби із рф. Тому такі затримання стануть рутиною найближчим часом.

Пристрасті довкола САП якось вплинули на долю Венедіктової?

Аж ніяк. Ексгенпрокурорка жодним чином не впливає на призначення голови САП. Цим займається відповідна комісія. Саме вона повинна все ж таки завершити свою роботу в цьому напрямку.

Одним з ключових питань останнього часу було величезне число зрадників у прокуратурі. Але тоді треба чекати й на звільнення Монастирського, бо серед поліціянтів зрадників було не менше. Треба визнати це чесно.