Закон Грема про "пекельні санкції": що заважає реальному покаранню Росії
24 Канал проаналізував історію санкційного тиску адміністрації Трампа на Кремль й те, чи не є новий закон про санкції більш символічним, ніж практичним кроком.
7 серпня американський Сенат схвалив законопроєкт покійного Ліндсі Грема щодо посилення санкцій проти Росії зі співвідношенням голосів 68 проти 9. Ініціатива передбачає запровадження 100-відсоткових мит проти країн, які купують російську нафту та газ. Насамперед йдеться про Китай та Індію. Крім цього, у законі згадуються санкції проти російського "тіньового флоту" танкерів, російських фінансових установ, а також ключових кремлівських енергетичних проєктів.
Напередодні своєї смерті Ліндсі Грем заявив, що Білий дім вже схвалив цей закон, а президент Трамп готовий його підписати. Мова про ту саму особу що роками блокувала запровадження цих санкцій. Ба більше, Трамп без усіляких нових законів міг давно сам ввести тарифи проти російських енергоресурсів та інших країн, які їх купують. Але "петляв" до останнього. Власне, робить це і зараз, але простір для маневру для нього драматично звужується.
24 Канал проаналізував історію санкційного тиску адміністрації Трампа на Кремль й те, чи не є новий закон про санкції більш символічним, ніж практичним кроком.
У цьому нам допомогли люди, які буквально знають адміністрацію президента США як свої п'ять пальців:
Джон Болтон, радник президента США із питань національної безпеки (2018 – 2019) та посол США в ООН (2005 – 2006).
Скотт Лукас, професор міжнародної політики Інституту Клінтона Університетського коледжу Дубліна.
Як Трамп наважився на перші санкції проти Росії, а згодом сам все зіпсував
З моменту повернення Дональда Трампа до Білого дому у січні 2025 року, американський президент неодноразово обіцяв завершити війну в Україні за 24 години. Трамп чомусь вирішив, що може взяти Путіна дружбою, "особистою харизмою" та "мистецтвом угод".
При цьому очільник Білого дому вочевидь не дуже розбирався у природі війни в Україні та основних її причинах. Трамп загалом не дуже орієнтується в історії та українській її частині, зокрема. Певну роль в цьому відіграло бізнес-минуле Трампа. Угода – це слово, яке підіймає президенту США настрій і мотивує його до подальших досягнень.
Після багатьох телефонних дзвінків та прийняття Путіна на Алясці із простеленням для диктатора червоної доріжки американськими військовими, а також наполегливими спробами Європи та прибічників України в Америці, сприйняття Путіна Трампом почало повільно змінюватися. Вже за декілька місяців після Аляски, у жовтні 2025 року, проукраїнська фракція в команді Трампа використовує відсутність прогресу у завершенні війни та впертість Путіна для того, щоб проштовхнути серйозні обмежувальні заходи проти найбільших нафтових гігантів Росії – компаній "Роснєфть" і "Лукойл".
Тоді міністр фінансів США Скотт Бесент, який очолював групу підтримки обмежувальних заходів, вніс компанії до чорного списку та вибив їх із легального нафтового ринку. Мінфін заборонив будь-які операції з компаніями, заблокував їх рахунки й майно та фактично заборонив будь-якій країні купувати у них нафту. Це були перші спроби Трампа санкціонувати Росію.
На той час російська нафта торгувалася за ціною 54 – 59$ за барель, тому були сподівання на те, що вона ще більше спуститься вниз. Ба більше, багато західних експертів розповідали, що Міністерство фінансів США володіє унікальним важелем впливу на російську економіку і ніхто у світі не хоче мати проблеми із цим відомством.
Як повідомляли інсайдери, Мінфін США міг ввести санкції конкретно проти всіх нафтопереробних заводів у Китаї, Індії та Туреччині, які переробляли російську нафту. Отже, санкції Мінфіну США мали серйозний ефект на Кремль, адже Москві довелося вигадувати схеми обходу санкцій та проведення платежів через китайські банки.
Все складалося явно на шкоду російській економіці. Тоді активізувалися розмови про те, що нафта по 40$ за барель поставила б економіку Росії на коліна. І все було б чудово, якби не одне але – війна США проти Ірану.
Через відкриту власноруч скриньку Пандори ціни на нафту полетіли вгору. У березні цього року США йдуть на відчайдушні кроки – дозволяють Індії купляти російську нафту, аби стабілізувати світові енергетичні ринки на тлі закриття Ормузької протоки та надзвичайної ситуації. Далі – дозвіл на купівлю російської нафти усіма покупцями.
Таким чином, санкції фактично не діяли з березня до середини червня 2026 року, що дозволило Росії отримати надприбутки та фактично "відбити" ті втрати, які були понесені із попередніми обмежувальними заходами проти компаній "Лукойл" і “Роснєфть".
Станом на сьогодні російська нафта марки Urals торгується по 84$ за барель. А все через результати війни США проти Ірану. Санкції проти "Роснєфть" і "Лукойл", де-юре, ще діють, але за такої високої ціни Росія від них не страждає, адже отримує прибутки.
Тарифи проти клієнтів Кремля – як має працювати закон Грема
Закон Ліндсі Грема, також відомий як Закон Грема-Блюменталя, не забороняє країнам купувати російську нафту, а має на меті карати покупців підвищеними митами. Цікаво, що цього разу такі повноваження має отримати не президент США, а торговельний представник США, який самостійно буде визначати розмір мит, враховуючи обсяги купівлі російської нафти конкретними країнами.
Водночас важливо розуміти: давати зелене світло на це буде якраз Дональд Трамп. Торговельний представник лише де-юре буде ухвалювати рішення та коригувати ставки мит. Отже, без благословення з боку президента США нічого не буде.
Під прицілом: Китай, Індія, Словаччина, Угорщина, Азербайджан, Франція, Японія та Бельгія. Торговельний представник може коригувати ставку в межах від 0% до 100%, якщо країна збільшує або зменшує закупівлі російської нафти та газу.
Законопроєкт містить і виняток для країн, які імпортують менше 15% російського природного газу від загального російського газового експорту і водночас роблять значні кроки для зменшення залежності від російських енергоносіїв. Окрема незначна (з огляду на розмір товарообігу), але приємна річ: для товарів, які безпосередньо імпортуються з Росії до США, законопроєкт передбачає можливість встановлення мита до 500%. Принаймні деякі елементи російського експорту можна буде суттєво вибити з американського ринку.
Окремо законопроєкт передбачає санкції щодо російських фінансових установ. Під прицілом: Центральний банк РФ, "Сбєрбанк", ВТБ, "Газпромбанк", та інші фінансові установи, які відповідають визначеним критеріям державної власності. Такі заходи мають обмежити можливості Росії проводити фінансові операції, зокрема, у рамках продажу нафти.
Звісно, не обійшлося й без "тіньового флоту" росіян, який зараз в основному використовується для продажу нафти та газу в обхід західних санкцій. По ньому теж вдарять й нададуть Білому дому більше повноважень для санкціонування таких суден. Документ також передбачає санкційний тиск на великі російські енергетичні проєкти. Таким чином, США прагнуть обмежити розвиток нової арктичної енергетичної інфраструктури Росії, яку та прагне розвивати спільно з Китаєм. До того ж США заборонять імпорт російського урану з певними винятками.
Професор-американіст Скотт Лукас зазначає, що у Кремлі побоюються ухвалення нового закону Грема та знову пробують зманіпулювати адміністрацією Трампа, аби збити її із правильного шляху.
За словами Лукаса, саме тому Путін звільнив Роберта Гілмана, колишнього американського військового, якого заарештували у січні 2022 року під час подорожі Росією. Російські медіа тоді повідомляли, що його затримали за нібито побиття поліцейського в нетверезому стані. Гілмана засудили до двох років позбавлення волі та пізніше додали ще 8 років за те, що він нібито напав на охоронців у виправній колонії.
Звичайно, Росія боїться цих санкцій. Ось чому вони звільнили Роберта Гілмана, аби спробувати знову зманіпулювати американцями. Якщо Палата теж підтримає цей закон, а Трамп його підпише, то принаймні з погляду символіки, це було б важливим меседжем США на підтримку України. Крім цього, це змусило б такі країни, як Китай, замислитися над своєю позицією щодо цього конфлікту. У такому випадку, чисто в теорії, китайцям довелося б мати справу із високими тарифами. Важливу роль теж відіграють санкції Європейського Союзу, які повністю заборонили імпорт російського газу. Це рішення імплементують вже до кінця цього року.
Джон Болтон, ексрадник Дональда Трампа із питань національної безпеки, зазначив, що закон Грема суттєво посилить тиск на Росію.
Якби цей закон був імплементований, це суттєво посилило б тиск на Росію. Звичайно, багато країн, які є найбільшими покупцями російської нафти, також є друзями Сполучених Штатів. Я думаю, що краще було б спочатку вдарити по "тіньовому флоту" Росії.
Болтон зазначає, що це рішення безумовно правильне, але з сумом додає, що ухвалено воно було з великим запізненням.
Хоча економічні санкції завдали шкоди Росії з моменту їх запровадження, європейці, наприклад, запровадили 21 різний пакет санкцій протягом чотирьох років, їх слід було запровадити одразу в лютому 2022 року. Загалом логіка поступового введення санкцій є помилковою. Якби ми зразу вдарили по Росії усім, що у нас є, тоді це спричинило би більше проблем для Путіна.
Водночас пан Болтон підкреслює, що закон Грема-Блюменталя не містить норм, які зобов’язують Трампа вводити санкції, а лише дозволяють президенту США це зробити, якщо у нього виникне бажання. І це і є головним. Бо, як ми вже бачили минулого року, якщо у Трампа є відповідне бажання, він може обкласти санкціями та тарифами навіть пінгвінів на безлюдному острові на краю світу й не буде потребуватиме легітимізації через Конгрес. Але Путін – не пінгвін, з ним Трамп так не грає.
Розширення влади Трампа під прикриттям допомоги Україні
Хоч в Сенаті закон і проголосували, але Демократи піддали нову версію законопроєкту дуже серйозній критиці. І справа тут не в Україні. Американські законодавці підтримують посилення санкційного тиску проти Росії, але не розширення тарифних повноважень адміністрації Трампа.
Річ у тім, що під прикриттям посилення санкцій проти Росії Трамп "зашив" у закон опцію підвищити тарифи на товари, наприклад, з Китаю та європейських країн для інших цілей: торговельних війн чи просто власних забаганок. І все це можна буде подати під соусом підтримки України та посилення тиску на Путіна.
Сенатор Рон Вайден та конгресмен Річард Ніл назвали нову редакцію законопроєкту Грема-Блюменталя "рецептом" для хаосу та підвищення тарифів:
Конгрес не зможе зупинити Трампа, якщо він одноосібно вирішить знизити ці тарифи або підвищити їх за власним бажанням. Ми повинні припинити передавати свої повноваження щодо торгівлі та тарифів виконавчій владі, яка вийшла з-під контролю і більше зацікавлена у консолідації власної влади, ніж у добробуті американського народу.
У Палаті представників одну з найжорсткіших позицій зайняли демократи Грегорі Мікс і Дон Баєр:
Законопроєкт надає президенту широкі нові тарифні повноваження, які президент може безконтрольно перетворити на зброю, як він уже неодноразово робив у минулому.
Сенатор-демократ Рафаель Ворнок погодився підтримати просування законопроєкту після отримання певних гарантій від адміністрації, але заздалегідь попередив Трампа про юридичні наслідки, якщо все це вийде за межі розумного:
Ми не повинні обирати між стримуванням агресії Путіна та стримуванням тарифного режиму цього президента. Росію потрібно карати, але для цього не обов'язково давати Трампу необмежену тарифну владу. Якщо президент проігнорує закон, якщо він перевищить свої повноваження, ми побачимося з ним у суді.
Суд – не пуста погроза
20 лютого 2026 року Верховний суд США завдав серйозного удару по самочинній тарифній війні Трампа. Судді постановили, що президент США Дональд Трамп перевищив повноваження під час введення підвищених тарифів на товари з низки країн світу, адже керувався законом IEEPA 1977 року, який дозволяє президенту під час оголошеної надзвичайної ситуації регулювати імпорт.
Суд постановив, що президент США не має права підвищувати мита, керуючись тим законом, та скасував майже всі тарифні укази американського лідера. Голова Верховного суду США Джон Робертс зазначив, що президент США не може самостійно встановлювати розмір мит на іноземний імпорт, якщо Конгрес чітко не делегував йому таке право. Ба більше, згідно з Конституцією США, лише Конгрес має право регулювати міжнародну торгівлю та ухвалювати рішення щодо розміру мит. Фактично тоді президент США перебрав на себе функції американського Конгресу.
До того ж, судова гілка американської влади почала активно діяти. Джон Болтон зазначив, що американські суди вже почали обмежувати владу Трампа щодо тарифів, тому президент досить мало має простору для маневрів у цьому питанні. Ба більше, Палата представників може суттєво змінити текст закону.
Верховний суд вже визнав його перші укази про тарифи неконституційними. Другий набір мит теж був визнаний неконституційним нашим Федеральним судом міжнародної торгівлі. Станом на сьогодні це питання ще розглядається у Верховному суді. Зараз Трамп запровадив третю хвилю тарифів. Я думаю, що є велика ймовірність, що їх також визнають неконституційними. Тож надання йому більших повноважень є дуже ризикованою пропозицією. Побачимо, можливо, Палата представників внесе правки у закон Грема.
"Пекельні санкції" в заручниках однієї людини
Як бачимо, все заплутано. Ліндсі Грем точно був би радий тому, що за його закон, ймовірно, буде проголосовано в Конгресі та він буде підписаний президентом США. Водночас поки залишається більше запитань, ніж відповідей на них.
Все знову зводиться до політичної волі Дональда Трампа, який часто (завжди) є і непослідовним, і непередбачуваним. Закон фактично надає йому широкі повноваження щодо підвищення тарифів на товари з багатьох країн, але не зобов'язує його це робити. Рішення буде ухвалювати торговельний представник США, але "зелене світло" має надійти з Білого дому.
Якщо Трамп дійсно вирішить бити по Росії новими санкціями, цей закон може завдати багато шкоди російському нафтовому експорту, адже ніхто з цих країн точно не хоче платити більше за експорт до США. Але в тому й справа, що він не хоче вирішувати, хоча давно мав вже це зробити.
Доля нових "пекельних санкцій" проти Росії залишається в руках Дональда Трампа. І це великий виклик для президента Зеленського та української дипломатичної команди. На тлі очікуваних візитів Джареда Кушнера та Стіва Віткоффа Києву важливо не лише не втратити поточну ініціативу, а навпаки утримати стабільною позицію Трампа щодо України й не дати йому шансу "забути" про ті обіцянки, які були надані на саміті НАТО в Анкарі, зокрема, особисто покійному Ліндсі Грему.
Часті питання
Які основні положення закону Ліндсі Грема щодо санкцій проти Росії?
Закон передбачає запровадження 100-відсоткових мит проти країн, які купують російську нафту та газ, зокрема Китай та Індію. Він також включає санкції проти російського "тіньового флоту", фінансових установ та енергетичних проєктів Кремля.
Чому закон Ліндсі Грема викликав критику з боку демократів у США?
Демократи критикують закон за те, що він розширює повноваження адміністрації Трампа у сфері тарифів, що може бути використано для інших цілей, як-от торговельні війни, під прикриттям підтримки України.
Які ризики та виклики стоять перед адміністрацією Трампа у зв'язку з новим законом про санкції?
Незважаючи на потенційний тиск на Росію, закон не зобов'язує Трампа запроваджувати санкції. Це може призвести до непередбачуваних рішень з боку президента, що створює ризики для міжнародної торгівлі, а також виклик для української дипломатії у збереженні підтримки США.