"Хай пам'ятають, що тут живуть люди": про життя одного з прифронтових будинків

В одній з багатоповерхівок Красногорівки більшість дверей вже давно зачинені до кращих часів. Всередині квартир гуляє лиш вітер. Свої оселі не захотіли залишати лиш трохи більше двох десятків людей. Проте нарікають, що про них забули.

"Нехай звернуть увагу. І нехай пам'ятають про те, що тут живуть люди – 12 сімей. І хоч якусь увагу звернуть на це. Ось це моє єдине прохання", – сказала мешканка прифронтового будинку Людмила.

Читайте також: Ми маємо законодавчо захистити військових від таких випадків, як з Колмогоровим, – нардеп

За три роки тут звикли давати собі раду самі. Навіть коли снаряд влучив у будинок і обвалились сходи, наслідки долали самостійно. Поки не відремонтували, з будинку виходили через горище.

Є власне бомбосховище у підвалі і нашвидкоруч збудована кухня з пічкою. Щойно холоднішає, готувати їжу просто на вулиці на відкритому вогні несила. А дровами запаслися ще з літа. Зараз ходовий товар подорожчав. Деякі мешканці будинку протоплюють квартири тільки на ніч. Гріються, як і військові на фронті, буржуйками.

Гуманітарна допомога, а це якраз вікна, опалювальні прилади і паливо, до цього будинку не доходять. Для міжнародних організацій це "червона зона", тобто занадто близько до лінії фронту, занадто часті вибухи і свист куль. Лиш 400 метрів до передової. Але у військово-цивільній адміністрації обіцяють допомогти.

У нас є обласна програма надання палива. От зараз ми подали заявку в область. Я сподіваюсь, що скоро буде вугілля. Так само опалювальні прилади. Привозять нам волонтери, донори. Ми це роздаємо їм. Роздамо тим, хто не підпадає під програми різних міжнародних організацій,
– запевнив керівник військово-цивільної адміністрації міста Красногорівка Олег Ліванчук.

Жителі прифронтового будинку у допомогу і державну, і від міжнародних організацій вже не вірять. Але, попри це, підуть просити її знову. Поки ж добре живеться тут хіба домашнім тваринам.

Більше – дивіться у сюжеті.