Таємний проєкт MKUltra: як ЦРУ роками накачувало американців ЛСД заради контролю над розумом
Холодна війна була епохою не лише ядерного протистояння, а й глибокої всеосяжної параної. У 1950-х роках коридорами Вашингтона повзли тривожні чутки, що Радянський Союз та комуністичний Китай нібито опанували мистецтво "промивання мізків".
Адже американські військовополонені, які поверталися з Корейської війни, робили нехарактерні для них антиамериканські заяви – і це викликало справжній жах у вищих ешелонах влади США. Відповіддю Центрального розвідувального управління (ЦРУ) став один із найтемніших і найцинічніших проєктів у світовій історії розвідки – MKUltra, і 24 Канал розповість про нього трохи докладніше.
Як експерименти з ЛСД перетворили країну на гігантську лабораторію ЦРУ?
Затверджена у квітні 1953 року директором ЦРУ Алленом Даллесом, надсекретна програма MKUltra мала на меті розробити хімічні, біологічні та психологічні методи контролю над людським розумом. Головним "архітектором тіней" став доктор Сідні Готтліб – блискучий хімік, який щиро вірив, що людську свідомість можна розібрати на гвинтики, а потім зібрати заново, підкоривши чужій волі.
Упродовж наступних двох десятиліть ЦРУ перетворило власну країну на гігантську неконтрольовану лабораторію. У центрі уваги доктора Готтліба опинився діетиламід лізергінової кислоти, більш відомий як ЛСД. ЦРУ скупило практично всі світові запаси цієї речовини, зокрема й у швейцарської фармацевтичної компанії Sandoz.
Спочатку експерименти проводилися на добровольцях, але дуже швидко дослідники перетнули межу етики. Агенти почали таємно підсипати ЛСД у напої своїх колег, військових, лікарів та звичайних громадян, щоб подивитися, як вони реагуватимуть на раптову зміну свідомості.
Найбільш кричущим епізодом стала операція "Опівнічна кульмінація" (Operation Midnight Climax). У Сан-Франциско та Нью-Йорку ЦРУ облаштувало спеціальні конспіративні квартири. Завербовані секс-працівниці заманювали туди чоловіків, яким таємно підмішували в алкоголь величезні дози ЛСД. За дзеркалами Гезелла (прозоре з одного боку) сиділи агенти з мартіні у руках і холоднокровно нотували поведінку піддослідних.
Жертвами ставали ті, хто не міг поскаржитися в поліцію – наркозалежні, маргінали, дрібні злочинці, тобто ЦРУ свідомо обирало людей, які не могли дати здачі. Причім експерименти не обмежувалися галюциногенами – застосовували й електрошок, сенсорну депривацію, гіпноз, екстремальний психологічний тиск.
Якою була спроба ЦРУ контролювати розум людей за допомогою ЛСД: дивіться відео FaridGovoryt
У канадському меморіальному інституті Аллена за фінансування ЦРУ доктор Юен Кемерон стирав пам'ять пацієнтам із депресією, занурюючи їх у медикаментозну кому на тижні та безперервно програючи аудіозаписи з деструктивними повідомленнями. Наслідки були катастрофічними – люди втрачали здатність говорити, забували своїх дітей і залишалися такими на все життя.
Трагедія торкнулася навіть урядовців. У 1953 році Френк Олсон, бактеріолог армії США, випив лікер Куантро, в який Готтліб потай додав ЛСД. Через кілька днів глибокої параної та депресії Олсон випав із вікна десятого поверху готелю у Нью-Йорку. ЦРУ десятиліттями приховувало справжню причину його загибелі, називаючи це звичайним самогубством.
Чому наймасштабніший злочин проти розуму так і залишився без належного покарання?
Проєкт MKUltra (з 1964 – MKSearch) офіційно згорнули у 1973 році на тлі Вотергейтського скандалу. Розуміючи, що кільце розслідувань стискається, тодішній директор ЦРУ Річард Гелмс віддав наказ знищити всі документи, пов'язані з програмою. Здавалося, таємниця назавжди зникне – проте бюрократія зіграла злий жарт із самими спецслужбами.
У 1974 році журналіст Сеймур Герш опублікував у The New York Times викривальну статтю про незаконне стеження ЦРУ за американцями, що спровокувало створення Комітету Черча у Сенаті США. А у 1977 році сталося неймовірне – під час аудиту знайшли близько 20 000 документів MKUltra, які випадково збереглися в іншому архіві. Ці папери не містили медичних карток, але розкрили масштаби фінансування понад 149 підпроєктів у 80 університетах, лікарнях та в'язницях.
Подальші слухання у Сенаті шокували світ, проте правосуддя виявилося сліпим. Сідні Готтліб дістав імунітет від кримінального переслідування в обмін на свідчення, і помер у 1999 році без покарання за зламані долі тисяч людей. А Річард Гелмс узагалі відбувся штрафом, причім за неправдиві свідчення в іншому процесі. Жоден високопосадовець ЦРУ не сів за ґрати за тортури над власними громадянами.
Проєкт MKUltra так і не створив магічної "сироватки контролю над розумом". Та у наші дні, коли технології нейроінтерфейсів та штучного інтелекту відкривають нові горизонти впливу на свідомість, історія MKUltra залишається похмурим нагадуванням про те, що відбувається, коли держава, прикриваючись інтересами національної безпеки, скидає з себе "кайдани" моралі та закону.