Історія Жанни д'Арк: як юна діва очолила армію Франції та чому король дозволив її спалити
Столітня війна розривала Францію на шматки, залишаючи по собі лише попелища та відчай, аж поки на історичній арені не з'явилася Жанна д'Арк – проста селянська дівчина з лотаринзького села Домремі. Її непохитна віра та нібито містичні видіння змусили загартованих у боях генералів схилити голови, а занепалого спадкоємця престолу – повірити у справжнє диво.
Проте блискучий тріумф Орлеанської діви виявився напрочуд коротким, адже велика європейська політика часто не прощає щирості та безкорисливості. Король Карл VII (Шарль VII), який лише завдяки її мечу здобув омріяну корону, холоднокровно відвернувся від своєї рятівниці, дозволивши англійцям перетворити її на попіл. 24 Канал розповість про це трохи докладніше.
Як неписьменна дівчина-підліток змогла очолити військо Франції?
На початку 1429 року Франція стояла на краю прірви, адже англійські війська та їхні бургундські союзники контролювали майже всю північ країни разом із Парижем. Саме у цей найтемніший час до замку Шинон, де переховувався дофін Карл, прибула 17-річна Жанна – вона стверджувала, що чує голоси святих архангела Михаїла, Катерини Александрійської та Маргарити Антіохійської, які наказали їй зняти облогу з Орлеана та коронувати законного монарха у Реймсі.
Історичні хроніки свідчать, що дівчина змогла впізнати переодягненого Карла у натовпі придворних, що стало першим кроком до здобуття його довіри. Після виснажливих теологічних допитів у Пуатьє, де духовенство підтвердило її цнотливість та чистоту намірів, Карл пішов на безпрецедентний крок – дозволив юній дівчині, яка ніколи не тримала у руках зброї, стати духовною лідеркою та натхненницею армії поруч із досвідченими полководцями. І поява Жанни у лицарських обладунках на білому коні таки стала тим психологічним каталізатором, якого дуже потребувала деморалізована французька армія.
Вона не була стратегом, але її феноменальна хоробрість та агресивна тактика ведення бою зламали звичні шаблони середньовічної війни. Замість тривалих маневрів Жанна вела солдатів у прямі нищівні штурми. У травні 1429 року сталося неможливе – облогу Орлеана, яка тривала понад пів року, зняли всього за 9 днів після прибуття Орлеанської діви. Ця блискавична перемога перетворила її на живу легенду, а англійців змусила повірити, що проти них воює сама потойбічна сила.
Далі була блискуча Луарська кампанія та розгром ворога при Пате, що відкрило шлях до Реймса. 17 липня 1429 року Карл VII був урочисто помазаний на царство, а Жанна стояла поруч із ним, тримаючи свій переможний стяг. Її місія здавалася виконаною – але саме цей тріумф став початком її трагічного кінця.
Найцікавіше з історії про Жанну д'Арк: дивіться відео CaptivatingHistory
Чому Карл VII зрадив свою рятівницю і віддав її на поталу інквізиції?
Після коронації у Реймсі політичні інтереси Карла VII та цілі Жанни кардинально розійшлися. Король прагнув дипломатичного врегулювання конфлікту та укладення миру з герцогом Бургундським Філіппом Добрим, тоді як Жанна вимагала повного вигнання англійців з континенту і рвалася у бій за Париж. Її войовничість почала дратувати королівський двір, який вбачав у популярній народній героїні загрозу своїм кулуарним домовленостям.
Фатальний момент настав 23 травня 1430 року під час вилазки поблизу обложеного міста Комп'єнь. Через зраду чи трагічну випадковість міські ворота зачинилися занадто рано, відрізавши Жанні шлях до відступу, і вона потрапила у полон до бургундців. І хоча Жан де Люксембург запропонував її на продаж, Карл VII вирішив піти на свій найганебніший вибір – він просто проігнорував ситуацію.
Французький монарх не запропонував викуп, не спробував обміняти її на знатних англійських полонених і не організував рятувальної операції. Для Карла VII Жанна стала політичним баластом – її статус посланниці Бога заважав дипломатичним іграм, а можливе звинувачення дівчини в єресі кидало б тінь на легітимність коронації. Зрештою, англійці викупили Жанну за колосальну суму у 10 тисяч ліврів і перевезли до Руана.
Судовий процес, який очолив проанглійський єпископ П'єр Кошон, був відвертим політичним фарсом, замаскованим під інквізиційне розслідування. Дівчину звинуватили в єресі, ідолопоклонстві та носінні чоловічого одягу. Попри блискучий захист і феноменальну пам'ять, яку Жанна демонструвала під час допитів, вирок був наперед визначений, і 30 травня 1431 року 19-тирічну героїню спалили живцем на площі Старого ринку у Руані.
Лише через чверть століття Жанну визнали невинною – у 1456 році, коли Карл VII остаточно виграв війну та ініціював процес реабілітації, щоб очистити своє ім'я від зв'язку з єретичкою. Але попіл Орлеанської діви до того часу вже давно був розвіяний над водами Сени, залишивши людству одну з найдраматичніших історій про велич духу та ницість влади.