Раніше було у кожному домі: топ-5 забутих речей української хати
- Бомбетля була багатофункціональною конструкцією, яка слугувала лавкою, шафою та ліжком, і нагадувала сучасні дивани-трансформери.
- Скриня зберігала найдорожчі речі та була прикрашена орнаментами, а кожна дівчина мала свою для приданого.
Сучасні квартири наповнені технікою, дизайнерськими меблями та декором, однак ще якихось сто років тому українська хата мала зовсім інше "обладнання". Речі, якими щодня користувалися наші прабабусі й прадіди, сьогодні здаються екзотикою або музейними експонатами.
Проте багато з них були настільки продумані та функціональні, що легко могли б конкурувати з сучасними гаджетами. Як вони виглядають – розкаже 24 Канал з посиланням на сторінку у тіктоці @kharakternyk_show.
Дивіться також Металеві ролети від осколків і багато розеток: українці у мережі дали поради для першого ремонту
Які речі раніше були в кожній українській хаті?
- Бомбетля
Бомбетля – справжня зірка традиційного інтер'єру. Це була багатофункціональна конструкція, яка одночасно виконувала роль:
- лавки;
- шафи;
- ліжка.
Зазвичай у бомбетлі зберігали одяг, постіль або цінні речі. Удень вона виглядала як звичайна лавка, а вночі легко перетворювалася на спальне місце. Її можна назвати попередницею сучасних диванів-трансформерів.
- Скриня
Скриня була головним місцем зберігання найдорожчих речей у хаті: вишитого одягу, рушників, прикрас, документів або грошей. Кожна дівчина мала свою скриню – вона збирала туди придане ще з дитинства. Скриню часто прикрашали різьбою, малюнками та орнаментами, роблячи її гордістю господарів.
Топ-5 забутих речей української хати: дивіться відео
- Маслобійка
У часи, коли холодильників і магазинного масла не існувало, у хазяйстві була незамінна маслобійка. Це пристрій, у якому збивали вершки до стану густого селянського масла. Вершки наливали всередину. За допомогою ручного механізму їх збивали. На виході – натуральне домашнє масло. Процес тривав 20–40 хвилин і вимагав сили, але результат був справжнім делікатесом.
- Коромисло
Коромисло – вигнута дерев'яна перекладина, яку клали на плечі. До кінців кріпилися відра, найчастіше з криниці чи джерела. Завдяки коромислу вага рівномірно розподілялася, тому можна було переносити більше води і менше втомлюватися. Уміння красиво і рівно йти з коромислом вважалося ознакою вправності та жіночої грації.
- Рогач
Рогач – довга металева або дерев'яна "вила" зі спеціальним захватом. Ним:
- витягали гарячі горщики з печі,
- пересували дрова,
- регулювали жар.
Це був один із найважливіших інструментів біля печі. Його місце знали всі, і торкатися рогача без потреби не можна було – це була зона відповідальності господині.
Чому важливо пам'ятати про ці речі?
Як пише Ethnography.org.ua, кожен предмет мав продуману конструкцію та символічне значення. Вони демонструють винахідливість українців і те, як у простих побутових речах поєднувалися:
- практичність,
- естетика,
- традиція.
Сьогодні ці предмети можна побачити в етнографічних музеях або в хатах, що зберегли старовинний уклад. Але пам'ять про них – частина нашого культурного коду.
Які існують забуті українські традиції?
- Українська культура має безліч звичаїв, які колись були невіддільною частиною побуту, а сьогодні знайомі лише з розповідей старших.
- Серед них – вечорниці, де молодь збиралася співати, вишивати й знайомитися; толока – спільна праця всією громадою, коли люди безкоштовно допомагали одне одному будувати хату чи збирати врожай.