Хто і скільки заробляє на карткових платежах в Україні?

За даними НБУ, на кінець минулого року в Україні діяло 68,9 млн банківських карт (зростання на рік на 16%), з яких дві третини були в активному використанні, повідомляє "Бізнес.Цензор".

При цьому якщо ще 2-3 роки тому українці використовували платіжні картки здебільшого для того, аби зняти готівку в найближчому банкоматі, то за результатами 2019 р. обсяг безготівкових операцій з картами вперше перевищив 50% за сумою і 80% за кількістю усіх операцій з картками і склав майже 1,8 трлн грн.

А цього року, незважаючи на кризу, обсяги будуть ще вищими. Адже через коронавірус і карантин, за даними Нацбанку, обсяги безготівкових платежів з використанням карток тільки за І квартал 2020 р. зросли ще на чверть.

За минулий рік інфраструктура використання карт також активно розвивалася – кількість POS-терминалів за рік зросла майже на 20% до 334 тис. одиниць. Загалом через термінали за минулий рік пройшло понад 2,1 млрд операцій на загальну суму 513,4 млрд грн.

Українські банки і міжнародні платіжні системи (в Україні більш популярна Mastercard, на неї минулого року припадало 68,5% усіх карт) непогано заробляли на карткових платежах. Тільки за перші 9 місяців 2019 р. дохід банків від обслуговування карткових платежів склав близько 10 млрд грн. Стільки фінансові організації отримали від підприємців у якості комісії за обслуговування кожної оплати банківською карткою.

Торгові точки, у свою чергу, збільшують вартість товарів, перекладаючи навантаження на кінцевого споживача. Причому платити підвищену ціну доводиться і тим, хто розраховується готівкою. За підрахунками експертів, через комісії банків і платіжних систем, у середньому, українці переплачують з кожної купівлі близько 5 грн.

Копійка до копійки

При здійсненні платіжної операції за допомоги банківської карти, крім підприємця, у якого ви купуєте товар, заробляють ще три особи (іноді дві).

Це, по-перше, банк, який надає торговій організації POS-термінали і здійснює підтримку і обслуговування кожної покупки з використанням карти. Такий банк називається еквайєром, а його підтримка – послугою еквайрінгу. Саме еквайєр зараховує на рахунки торгової точки грошові кошти від кожної угоди, проведеної за допомогою карти. За це банк бере свою комісію – т.зв. merchant fees.

В Україні ця комісія в середньому складає для великих компаній від 1,7%, для малого і середнього бізнесу – від 2 до 2,5% від суми кожної оплати.

До 60% усіх POS-терміналів у нашій країні належать Приватбанку, ще близько 25% сумарно – Ощадбанку і Райффайзен Банку Аваль. І залишок приблизно у 15% ділять Альфа-Банк, Укрексимбанк, ПУМБ, Південний та інші.

Друга сторона, яка заробляє на картковій операції – банк-емітент платіжної карти, якою покупець розраховується з продавцем. З ним банк-еквайєр ділиться частиною прибутку за операцією – і ця комісія, т.зв. interchange, складає від 1,4 до 2,2%. У разі, якщо платіжна картка належить самому банку-еквайєру, жодної interchange нікому ніхто не платить.

І третя особа, яка з радістю заробляє свій відсоток від кожної транзакції – платіжна система, до якої належить карта – Visa або Mastercard. Їхній дохід складає приблизно 0,3% від кожної операції.

Для розширення ринку карткових платежів банки активної "підсаджують" клієнтів на різноманітні "золоті" і "платинові" карти, знижки і кешбеки, які, фактично, власник карти "оплачує" сам собі, розраховуючись за завищеною ціною за товари і послуги.

Така ситуація суттєво гальмує розвиток ринку безготівкових послуг. Адже для підприємців набагато вигідніше працювати з готівкою. Оскільки послуги інкасації коштують бізнесу приблизно в 100 разів дешевше, аніж за картковими платежами.

Через це частина бізнесу не поспішає розвивати в себе можливість оплати за допомогою платіжних карт, що стимулює зокрема і додаткову тінізацію економіки.

Держава не поспішає втручатися

Обсяги карткових платежів (1,8 трлн грн) вже перевищують обсяги державного бюджету України (1,27 трлн грн – за видатками у 2020 р.).

Здавалося б, такі значні обсяги операцій, монопольне становище двох міжнародних платіжних систем і доволі високі комісії з платежів вже давно мали б звернути на себе увагу з боку державних органів і передовсім, увагу Антимонопольного комітету.

Але держава поки не поспішає втручатися. На відміну від країн Євросоюзу – де ще п’ять років тому було прийнято спеціальний регламент 2015/751, у якому чітко прописано максимальні відсотки комісії за обслуговування платіжних карт – не більше 0,2% для дебетних і 0,3% для кредитних карт.

Самостійно ж вирішити проблему високих комісій банків і платіжних систем не можуть навіть великі компанії – що вже казати про малий бізнес.

Щоправда, перший крок, аби зруйнувати цю "банківсько-платіжну монополію" Верховна Рада Україна вже зробила на початку жовтня 2020 р. Законопроєкт №4178 передбачає поступове зниження загальної комісії за проведення платежу, еквайрінгу – до 1,5% з початку наступного року, до 1% з липня 2021 р., і максимум 0,5% з початку 2022 р.

Прийняття цього законопроєкту, по-перше, допоможе знизити навантаження на підприємців. Все ж таки розмір банківської комісії майже співставний з розмірами єдиного податку, який платять суб’єкти спрощеної системи оподаткування (а за деякими групами ФОП комісія навіть перевищує єдиний податок).

По-друге, це може створити певний антиінфляційний стимул – адже підприємцям треба буде закладати в фінальну ціну товару значно меншу комісію банків і платіжних систем.

І, по-третє, парадоксально, але від зниження комісії можуть виграти також банки і платіжні системи. Адже, по суті, тут може спрацювати той же принцип, що вже спрацював на інших високотехнологічних ринках – наприклад, на ринку мобільних телефонів і мобільного зв’язку. Нагадаємо, мобільні оператори і виробники мобільних телефонів в довгостроковій перспективі стратегічно виграли від серйозного зниження цін, зростання доступності мобільного зв’язку і, як результат, від різкого розширення ринку. Той же принцип може допомогти банкам і платіжним системам різко збільшити ринок безготівкових платежів і збільшити їхній дохід – не за рахунок величезних комісій, а за завдяки суттєвому зростанню кількості операцій платіжними картками.

Український бізнес: "Це ненормально, коли в Україні комісія за обробку банківських карток в 2-3 рази вища, аніж в РФ і в 4-5 разів вища, ніж в ЄС".

Владислав Чечоткін, співвласник інтернет-магазину Rozetka.ua:

За діючим законодавством, торгове підприємство не може відмовити в прийомі оплати банківською картою і не може змінювати ціну при різних способах оплати. При цьому Нацбанк і держава роблять усе, аби покупці максимально відмовлялися від готівки. А отже, у бізнесу просто не залишається альтернативи. Ми маємо сплачувати банкам за переказ грошей наших покупців 2-3% з кожного продажу. У 2020 р. Rozetka.ua заплатить за ці послуги банків 250 млн грн.

Самостійно домовитися з банками неможливо, тому що у бізнесу немає альтернативи. По суті в нас діє прихований податок у 2-3% від обороту. Адже понад 70% всіх еквайрінгових платежів проходять через державні банки.

Без законодавчого врегулювання тарифів не обійтися. Впевнений, що це ненормально, коли в Україні комісія за обробку банківських карт в 2-3 рази вища, аніж в РФ і в 4-5 разів вища, аніж в ЄС. Зниження комісії покращить конкурентне становище українського бізнесу і допоможе знизити ціни для кінцевого покупця.

Сергій Бадритдинов, керуючий директор INTERTOP Ukraine:

Ця комісія дуже негативно впливає на бізнес. Якщо в Європі вона обмежена на рівні 0,5%, то в нас і малий і середній бізнес сплачує 2-3% з кожної транзакції. Саме тому доволі часто в дрібних торгових точках кажуть: "У нас не працює термінал". Ця комісія стримує розвиток системи безготівкового розрахунку і розширює частку тіньової економіки.

Думаю, наша мережа, як і деякі інші великі ритейлери України, завершать цей рік майже без прибутку. Причина – карантинні заходи проти COVID-19. А ця комісія додатково і боляче б’є і по великому, і дуже сильно – по малому бізнесу.

Поступове зниження відсоткових ставок комісії буде вигідне і банкам, і малому бізнесу, і ритейлу. Не доведеться закладати її в ціну, зменшиться розмір тіньової економіки в результаті збільшення оплат через POS-термінали. Виграють усі.

Прийняття законопроєкту №4178 я вважаю не тільки своєчасним, але навіть трохи спізнілим кроком. Адже регулювання розміру комісії банків і платіжних систем – це світовий тренд, це європейський досвід.

Ми намагалися самостійно домовлятися з банками про зниження комісії вже багато років. Але є 2 платіжні системи і 3 банки, які "тримають" 80% усіх карт, і, зрозуміло, що вони з нами не хочуть домовлятися. З мого досвіду, платежі з кожним роком стають все вищими. Без змін на законодавчому рівні позитивної динаміки в цьому питанні не буде.

Олеся Оленицька, директор з питань співпраці з державною владою "МЕТРО Кеш енд Керрі Україна":

Парадоксально, але при діючих зараз технологіях, розрахунок готівкою для українського підприємця в 100-150 разів більш вигідний, ніж розрахунок карткою. Так, вартість інкасації банком готівкової гривні в середньому коштує 0,02% від суми. А комісія за проведення карткових платежів коливається від 1,8 до 3%. При цьому якщо ми, великі мережі, ще можемо виторгувати трохи менший відсоток завдяки серйозним оборотам, то малий бізнес змушений платити по повній - 2-3% з кожного платежу плюс 300-400 грн за кожний POS-термінал щомісяця.

А для нашої компанії саме малий бізнес – зокрема готелі, ресторани, кафе, виробники продовольчої продукції – є основними клієнтами.

Комісія за розрахунок платіжними картками в Україні в рази вища, аніж в країнах Євросоюзу. За кожні 100 грн, сплачені карткою, підприємець має 2,5-3 грн віддати банку. Враховуючи, що український бізнес, особливо малий і середній бізнес, переживає зараз надзвичайно важку кризу, ми закликаємо банки і міжнародні платіжні системи зробити крок на зустріч бізнесу і зменшити комісії по платежах.

Олександр Богородов, фінансовий директор МакДональдз в Україні:

Частка cashless продажів у нашій компанії з 2018 року зросла майже вдвічі і сьогодні складає 42% від усіх платежів. При цьому, зростання частки таких платежів збільшує тиск на бізнес, адже ця комісія – це стаття видатків, яка зростає найбільше у нашому бюджеті. Наприклад, з березня по вересень 2020 р. через кризу кількість транзакцій в МакДональдз значно впала, але відрахування за безконтактні платежі зросли на 9%. Тобто при менших обсягах продажів ми все одно сплачуємо більше. Сума комісії склала понад 1 млн доларів.