Хто відповість за те, що Росія вбиває нас українською зброєю

Не знаю, якого ефекту прагнуть досягти такі дописувачі – вказати на чергову підступність ворога, чи ж примусити свою аудиторію посипати голову попелом. Але додам, що реальність тут дещо ширша.

Читайте також Війна на знищення України: росіян здивують два факти

Український слід

У 1999 році в рамках домовленостей у Ялті Україна передала Росії не тільки 575 крилатих ракет типу Х-55, але й носії цих ракет також – три бомбардувальники-ракетоносці Ту-95МС і вісім бомбардувальників Ту-160.

Не виключено, що частину цих літаків росіяни зуміли зберегти в строю, і зараз використовують для ракетних ударів по території України (наприклад, як нещодавно – для "віялового" удару по залізничній магістралі "Львів –  Київ").

Тут лінію можна розвивати й далі. Наприклад, для ударів морськими ракетами "Калібр" по нашій території рашисти використовують до трьох фрегатів проєкту 11356, силові установки до яких у 2012 – 2013 році поставила наша промисловість.

Або ж – орки відзначились серією абсурдних атак проти елеваторів, курятників чи взагалі вуличних сортирів, для яких застосовувались крилаті ракети типу Х-59М2, радянського виробництва, але уже російської "модернізації", які застосовуються з літаків типу Су-35С чи навіть Су-57.

За даними з деяких джерел (які вимагають перевірки після війни), наприкінці 2000-х Україна продала Росії останні запаси своїх радянських ракет Х-59, які могли бити взагалі-то на дистанцію близько 100 кілометрів. Гарний "недопалок", який можна було б кинути в чергову нафтобазу.

До теми Чому Україні необхідний перехід до мілітаризованої економіки

Навіть якщо про Х-59 – не підтвердиться, уже є привід у післявоєнних дискусіях говорити, що в проміжку 2000 – 2010-х років Україна була в статусі одного із контрибуторів ресурсів для появи рашистської імперії. Як уже до війни починали говорити, що Україна зразка 18 –  19 сторіччя була одним із контрибуторів для появи "класичної" російської імперії.

Історія свідчить

Наша війна уже досягла ефекту та масштабу, як Друга світова, матеріалу для осмислення буде на роки наперед, і там важливо буде не зриватись у крайнощі, які уже мають місце.

Бо оце регулярне культивування тези "росіяни по нам б'ють ракетами, які ми віддали за газ", уже переходить у специфічну річ, яку заведено описувати фразою "жертва сама винна".

Більш продуктивно в даному випадку задаватись питанням – а в якому стані свідомості тоді були політичні еліти, раз наша країна продавала за газ такі дороговартісні озброєння, як крилаті ракети та стратегічні бомбардувальники?

Наші Х-55, Ту-95 та Ту-160 ми віддавали у 1999-му році, і то був час, коли Юлії Тимошенко для обрання нардепом було достатньо показати на Чернігівщині "мірикл" із включенням світла, вирубленого під час "віялових відключень".

Важливо Україна захищає світ від чуми

1994 рік був явно голоднішим, але хайп на збереженні ядерного статусу був одним із елементів, який дозволив Кучмі виграти президентські вибори. В країні, що у 1990 році добровільно наклала мораторій на нові проєкти в ядерній енергетиці із-за Чорнобилю.

За часів Ющенка Україна проголошувала курс на НАТО, і шалено знижувала свій оборонний потенціал.

Наприклад, у 2007 році наша країна зняла із озброєння ОТРК "Ельбрус" (він же "Скад"), що мав дальність стрільби на 500 кілометрів. І досі здатен показати противнику "кузькіну мать" за необхідності, як це показала Вірменія під час війни за Карабах в 2020 році.