Говорячи про виживання та розвиток нашої економіки, час у побут вводити поняття "мілітаризована економіка", або економіка воєнного часу.

Читайте також Рамштайн: прорив для України

Чому?

  • Та тому, що війна з Росією не закінчиться, поки вона (Росія) буде існувати біля наших кордонів.
  • Будь-яке перемир'я з ордою буде тимчасовим, і це буде скоріше тимчасове припинення вогню.
  • Росія не залишить спроб дестабілізувати Україну, зруйнувати робочі підприємства, насамперед ВПК, енергетику, транспортну та інші типи інфраструктур.
  • Інвестицій в умовах військових загроз ми не отримаємо, допоки не створимо комплексну безпеку для громадян та інвесторів.
  • Західна фінансова допомога на відновлення економіки буде обмеженою. І сконцентрується довкола відновлення інфраструктури (транспортної, житлової)
  • Розподіл коштів буде в руках донорів, основними підрядниками будуть компанії з західних країн.

Розраховувати ми зможемо тільки на себе та іншого варіанту, окрім як розвивати мілітаризовану економіку, у нас не буде.

США як взірець

Вивчивши досвід відновлення країн після війни, дивлюся на досвід країн із військовою економікою і тут один із найяскравіших прикладів – США.

І хоча на території США бойові дії під час Другої світової війни не велися, США були найяскравішим прикладом мілітаризованої економіки. У той час у США була планова економіка (!) та найшвидше економічне зростання в історії США.

Стратегічні ресурси проводилися в кількостях, встановлених у Вашингтоні, і розподілялися між кінцевими користувачами державними чиновниками, які засідали у Раді з військового виробництва.

Ключові ціни та заробітна плата регулювалися, а не віддавалися на відкуп ринкам. Переважна більшість інвестицій спрямовувалося, фінансувалося і здебільшого належало федеральному уряду.

Тисячі приватних підприємств, які не виконували інструкції планувальників, були просто передані уряду, включаючи деякі з найбільших корпорацій країни, таких як Montgomery Ward.

Американський досвід для України

Якщо повернутися до України, ми, звичайно ж, розуміємо, що Україна та США перебувають у різних статусах і з різною ресурсною базою.

Але що ми можемо взяти з досвіду минулого:

  1. Мілітаризована економіка – це планова економіка, де всі ресурси в державі (і державні, і приватні) підпорядковані єдиному плану для досягнення єдиної мети – перемоги!
  2. Мілітаризована економіка – не демократична. Банально немає часу на плюралізм та демократію. Ціна питання – життя та виживання
  3. Нам потрібно мати жорсткий антикризовий план, який передбачає вирішення найважливіших завдань:
  • забезпечення армії необхідними ресурсами (зброя, боєкомплекти, паливо, логістика, харчування, медицина, тилове забезпечення)
  • економіка, що працює на перемогу – ставка на ВПК, держзамовлення оборонних сучасних систем, створення екосистеми оборонних інновацій з державним фінансуванням, забезпечення критичними матеріалами. Працююча транспортна та енергетична інфраструктура
  • план забезпечення життя громадян – система безпеки, забезпечення продовольством, роботою, підвищення кваліфікації.

Відповідь критикам

Знаючи, що зараз почнеться виття прихильників ліберальної економічної моделі, відповім.

Ті моделі, які працюють на економіці, що росте, не працюють у кризові періоди. Різні виклики вимагають різних підходів та рішень.

Саме цей підхід дозволив країнам "азійським економічним тиграм" стати економічно успішними в той час, коли вони знаходилися, а деякі й сьогодні перебувають у стані війни.

Важливо заздалегідь між собою домовитися, що мілітаризована економіка – це тимчасове явище. До моменту усунення зовнішньої небезпеки. Що не виключає потреби вже сьогодні мати стратегію економічного розвитку з побудовою економіки 4.0 замість зруйнованої індустріальної економіки часів СРСР

А далі будуємо щасливе ліберальне суспільство! Але спочатку – переможемо!

Чому Росія історично краде все українське – дивіться відео: