Отруйний чай від Сі та хто стоїть за витоком "секретів" США: про що пише західна преса

Наразі відомо, що це точно найбільший витік інформації про війну за понад рік, що минув з моменту повномасштабного вторгнення Росії. Водночас пропагандисти з Росії вже активно підхопили тезу про якусь "успішну операцію" своїх спецслужб. Та чи не спіймали в Кремлі на гачок самі себе? 24 Канал традиційно зібрав підбірку найцікавішого зі шпальт західних медіа. 

Цікаво Справа про витік "секретних документів" США заплутаніша, ніж навіть здається

Хто злив секретні документи США та як це вплине на Україну

Десятки документів, чимало з яких – під грифом "цілком таємно", розповідають нам не лише про українську війну, а й про багато інших міжнародних справ США. Зокрема, про події на Близькому сході чи Південній Кореї.

CNN та The New York Times вказують, що Вашингтон шпигував не лише за ворогами, а й за друзями. Злиті документи містять дані про типи важкого озброєння України, темпи виснаження ППО, рівень захисту критичної інфраструктури та подробиці про артилерію, танки та авіацію. Окрім України, США начебто шпигували й за Південною Кореєю та Ізраїлем. Єрусалим був обурений звітом ЦРУ про Моссад, де мовилося про заохочення антиурядових протестів.

Зверніть увагу! Представники Пентагону анонімно зізналися американським ЗМІ, що більшість документів – справжні. Водночас щонайменше в одному із них є інформація, яка, очевидно, була змінена кимось. Та зважаючи на те, що мовиться про не менш, як 100 документів, це видається відносно дрібною деталлю.

Наразі активно триває внутрішнє слідство в цій справі. Звідки та як відбувся витік і хто за ним стоїть, розслідуватимуть у Пентагоні та Мін'юсті США.

Про скандал та джерела витоків на Заході не писав хіба лінивий. Наразі версій існує чимало, та не всі вони насправді наближені до реальності.

Вперше про існування документів повідомила газета The New York Times після того, як 5 квітня низка російських телеграм-каналів поширила п'ять фото, що стосуються вторгнення в Україну, принаймні одне з них, як з'ясували в Bellingcat, було грубо відредаговано.

• Ці документи були датовані початком березня, приблизно тоді, коли вони були вперше розміщені в мережі на Discord, платформі обміну повідомленнями, популярній серед геймерів.
• Однак у Bellingcat мають докази того, що деякі документи, датовані січнем, могли бути розміщені в мережі ще раніше. Bellingcat також поспілкувалася з трьома членами спільноти Discord, де були розміщені зображення, які стверджують, що за останні місяці на інших серверах Discord було розміщено набагато більше документів.
• Цікаво, що канали Discord, на яких були розміщені документи, датовані березнем 2023, були присвячені комп'ютерній грі Minecraft і фандому філіппінської ютуб-зірки. Потім вони поширилися на інші сайти, як-от іміджборд 4Chan, а потім з'явилися в телеграмі, твітері та в найбільших медіа-виданнях по всьому світу.

Зміст зображень, пікселізований Bellingcat

Важливо! Українська влада відразу поставила під сумнів правдивість документів, а Михайло Подоляк, радник голови Офісу Президента, заявив, що за ймовірним витоком стоїть Росія. Навіть попри те, що представники американських спецслужб, яких цитує New York Times, схоже, натякають на їхню автентичність. Подоляк також  наголосив, що поширення інформації про витік – це спроба Росії відвернути увагу від підготовки України до наступу

й "посіяти сумніви і взаємні підозри" між Києвом та союзниками.

Наразі офіційно Пентагон не підтверджує автентичності всіх знімків, але допускає, що в деяких випадках там дійсно можуть бути засекречені дані. При цьому, в Міноборони США наголосили, що документи за форматом дійсно схожі на ті, що використовують для брифінгів керівництва.

Жоден із документів не був відсканований, а швидше сфотографований. На документах, датованих початком березня, можна побачити складки, а на задньому плані документів, датованих початком березня, помітні такі предмети, як коробка від мисливського прицілу і трохи клею Gorilla. Це вказує на те, що принаймні деякі з документів були сфотографовані в одному місці.

Фактором, що ускладнює розслідування, є те, що документи саме роздруковані і сфотографовані, що, за словами чиновників з Пентогону, може значно ускладнити відстеження походження витоку. Про це пише Financial Times.

Вид з висоти пташиного польоту на будівлю Пентагону у Вашингтоні / фото Jason Reed JIR / CN

Хоча поки не вдалося виявити першоджерело цих очевидних витоків, вдалося простежити поширення документів на різноманітних інтернет-форумах протягом останніх місяців, перш ніж про них повідомили проросійські телеграм-канали, а потім і основні ЗМІ.

Головне питання – хто ж міг отримати доступ до цих документів? Як виявилось, доступ мають співробітники різних відділів Пентагону та навіть за його межами. Тому коло тих, хто з ними працює, навряд чи можна назвати вузьким.

• Згідно з одним зі звітів, Китай може використати удари України по цілям глибоко в Росії "як можливість представити НАТО агресором і збільшити допомогу Росії, якщо вважатиме удари достатньо потужними".
• Чи вплине скандал на обмін розвідінформацією, та на можливість американців збирати інформацію про плани Росії? Можливо. Вочевидь, опубліковані фото можуть викривати методи розвідки США, яка насправді глибоко проникла в російські структури. Робота цих людей може перебувати під загрозою. США, зокрема, вдалося дізнатися про оцінку російським хакером для ФСБ газової інфраструктури Канади, постачання російським міноборони боєприпасів "вагнерівцям" і плани російської розвідки організувати антизахідну і антиукраїнську кампанії в Африці.
• Водночас після розголосу про витік представники Міноборони США заборонили поширення будь-якої розвідувальної інформації, що може свідчити про паніку серед військових лідерів. За даними CNN, у Європі посадовці з розвідки схвильовані, що обмеження доступу союзників до розвідданих США може залишити "їх у темряві". Чимало злитих документів були позначені як такі, що не призначені для іноземних союзних урядів, але інші документи союзники могли отримати за потреби.

Чи вплине цей витік на військову підтримку України з боку США? У Вашингтоні чітко запевнили, що ні. Білий дім знову наголосив, що підтримка, в тому числі військова, триватиме стільки, скільки буде потрібно.

Загалом, запитань досі залишається більше ніж відповідей. Навіть для Пентагону. Там не змогли чітко запевнити в тому, що вдалось взяти під контроль можливий витік, і що незабаром в мережі не з’явиться ще більше подібних документів. 

Водночас зміст багатьох з цих документів вже давно був усім відомий. Важливо ще підкреслити, що там насправді немає нічого про напрямки майбутнього українського контрнаступу. 

Хороший і поганий коп: чи вдалося переконати Сі Цзіньпіна

Перша реакція західних аналітиків та ЗМІ однозначна: візит Макрона пройшов за китайським сценарієм. Сі із задоволенням прийняв пропозиції розширювати зв'язки з Європою на тлі протистояння Китаю з США, а сказане Макроном про Україну та Росію начебто пропустив повз вуха. Та, схоже, не все так однозначно, як може здаватися на перший погляд.

Макрон розраховував на те, що Сі Цзіньпін "приведе Росію до тями". Головним пріоритетом Макрона було переконати Сі не надсилати Росії зброю. Про це повідомляє Axios з посиланням джерела в французькому уряді. Та чи вдалося йому хоч трохи похитнути думку китайського дракона? 

Макрон сподівався переконати Китай змінити свою позицію щодо Росії, але Сі Цзіньпін не відступив від своєї підтримки вторгнення Москви в Україну / фото Ng Han Guan / AP

Макрон і президент Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн зустрілися з Сі в Пекіні. Цю зустріч західні ЗМІ вже охрестили "хороший коп, поганий коп". Більш яструбино налаштована фон дер Ляєн приїхала відразу після жорсткої та критичної промови щодо Китаю, тоді як Макрон під час свого триденного візиту привіз із собою 53 бізнес-лідерів та зірок шоу-бізу, які прагнуть укласти угоду.

Однак головним питанням порядку денного була Україна. Європейські лідери закликали Сі нарешті зробити довгоочікуваний дзвінок президенту України Володимиру Зеленському і підкреслили, що будуть непоправні наслідки, якщо Сі озброїть свого "дорогого друга" Владіміра Путіна.

Французькі джерела видання стверджують, що для Макрона існує стратегічний сенс висловити підтримку спробам Китаю виступити посередником між Росією і Україною, оскільки вже краще, аби Пекін говорив про мир, ніж про те, як озброїти Росію.

Білий дім і чимало західних аналітиків відкинули "мирний план" Пекіна як "фіговий листок", який забезпечує "дипломатичне прикриття" російської агресії.

Еммануель Макрон і Сі Цзіньпін на чайній церемонії в Гуанчжоу в останній день державного візиту президента Франції до Китаю / фото Thibault Camus / AP

Зверніть увагу! На противагу цьому, Макрон заявив у Пекіні, що пропозиції Сі, хоч і недосконалі, та демонструють "бажання відігравати відповідальну роль і намагатися побудувати шлях до миру". Він також закликав Сі визнати відповідальність Росії за розв'язання війни.

Подібно до свого рішення проводити регулярні телефонні розмови з Путіним після вторгнення, Макрон, схоже, робить ставку на те, що переконання Сі з більшою ймовірністю вплине на поведінку Пекіна, ніж спроби ізоляції.

Ми, європейці, помилимося, якщо дозволимо Росії бути єдиною європейською країною, яка розмовляє з Китаєм,
– сказав він. І варто визнати, що в цих словах є логіка.

Водночас, з'явившись разом із Макроном, Сі не змінив жодної зі своїх попередніх позицій щодо України, окрім заяви про готовність виступити зі спільним з Францією закликом до "міжнародної спільноти зберігати раціональність і спокій". Це такий собі втішний приз для Європи та Франції.

• Макрон, як правило, займає більш помірковану публічну позицію щодо Китаю з низки питань, ніж його колеги в США і деяких інших західних країнах. Частково тому, що він не стикається зі сильним внутрішньополітичним тиском, який змушує його демонструвати свою жорсткість щодо Китаю, каже французький посадовець на умовах анонімності.
• Тим не менш, його візит і візит фон дер Ляєн припадає на чутливий момент у дебатах між лідерами ЄС щодо Китаю, який є як основним торговельним партнером, так і "системним суперником".
• Фон дер Ляєн висловила занепокоєння щодо ймовірної крадіжки китайської інтелектуальної власності, зростаючого торговельного дисбалансу блоку з Китаєм і надмірної залежності від Китаю щодо певних товарів. Вона також застерігала щодо експорту певних чутливих технологій до Китаю, що є головним пріоритетом для США.

Китайські чиновники і державні ЗМІ назвали фон дер Ляєн занадто близькою до Вашингтона, а посол Китаю в ЄС після її виступу заявив, що європейські лідери повинні "побачити, де є їхні інтереси, а потім протистояти небажаному тиску з боку США".

Можливо, й не дивно, що Макрон отримав набагато тепліший прийом у Пекіні, ніж фон дер Ляєн, і більше часу наодинці з Сі.

Еммануель Макрон і Сі Цзіньпін після зустрічі з пресою у Великому залі народних зборів у Пекіні / фото Ng Han Guan / AP

Дебати про те, як розвивати торгівлю між ЄС та Китаєм, можуть переплітатися з війною в Україні. Ноа Баркін з Німецького фонду Маршалла вважає, що радники Макрона обговорювали можливість запропонувати Сі угоду, згідно з якою "Франція чинитиме опір тиску США щодо роз'єднання з Китаєм, якщо Пекін інвестуватиме дипломатичний капітал у досягнення миру в Україні".

Водночас якщо Китай почне озброювати Росію, наступна дискусія в ЄС буде присвячена санкціям проти Пекіна. Очевидно, що це в плани Сі точно не входить.

У росіян закінчуються не лише танки, а й танкові екіпажі. І далі буде гірше...

Втративши щонайменше 2 000 танків з часу повномасштабного вторгнення в Україну та намагаючись відшукати високотехнологічні компоненти, які потрібні для створення нових танків, Росія витягує з довготривалого зберігання сотні 60-річних Т-62 і 70-річних Т-55. Танків, які були застарілими вже десятиліття тому. Про це пише воєнний аналітик Девід Акс для Forbes.

Радянські танки Т-55 у Польщі 1981 року / фото WIKIMEDIA

41-тонний Т-62 зі 115-міліметровою гладкоствольною гарматою або 40-тонний Т-55 зі 100-міліметровою нарізною гарматою не тільки легше відновити для російської промисловості, ніж новіші Т-90 або Т-72. Зрештою, Т-62 або Т-55 потребують менше підшипників і електронних компонентів.

Старим танком також легше керувати екіпажу. А це вже має наслідки для навчання.

Екіпажі готуються до них (Т-55 і Т-62) за коротший проміжок часу,
– зазначив український експерт Олександр Коваленко.

Т-55 і Т-62 належать до покоління радянських танків до впровадження автоматичного заряджання гармати, складних систем управління вогнем і компонування екіпажу, які дозволяють навіднику і командиру незалежно шукати цілі.

• Перевагою є те, що екіпаж з чотирьох осіб може швидко навчитися керувати старим танком – наприклад, всього за кілька тижнів тренувань.
• Недоліком, звісно, є те, що екіпаж досі їздить на застарілому танку. Т-55 або Т-62 легше використовувати, тому що це стара, недосконала техніка, яка може не прослужити довго в бою. І яка може призвести до того, що нові танкісти будуть гинути швидше.

Проте росіяни, схоже, цінують те, що старі танки менш вимогливі до підготовки. Зрештою, багато з тих 2 000 танків, які вони втратили в Україні, підірвалися разом з екіпажами. Цілком можливо, що тисячі досвідчених російських танкістів загинули на війні. А замінити їх може бути так само важко, як і замінити їхні танки.

Водночас є зростаючий дефіцит хороших танкових екіпажів у Росії, якщо відстежувати партію з десятка відновлених Т-72, Т-80 і Т-90, які прибули до моторизованої частини російської армії поблизу Сватового на сході України.

Найцікавіше, що в цілій частині немає екіпажів, які готові керувати цими танками,
– зазначив Коваленко.

Призначення нових екіпажів на старі танки може здаватися вирішенням цієї проблеми. Та насправді, це короткострокова доцільність, причому самовбивча.

Можна модернізувати оптику на Т-55 або Т-62, замінивши 70-річний приціл навідника ТШ 2-22 на аналоговий приціл 1ПН96МТ-02, який хоч і не такий складний, як сучасний цифровий приціл "Сосна-У", але, принаймні, новий і надійний. Також можна посилити захист старого танка, прикрутивши на корпус і башту блоки динамічного захисту. Але російська промисловість небагато може зробити для покращення основної гармати Т-55 або Т-62. І все це проблематично.

"Найбільш суттєвим недоліком Т-62 є його низька скорострільність", – пояснювали в армії США в бюлетені 1979 року.

Якщо екіпаж українського Т-64, Леопарда-2 або М1 може зробити 10 або навіть 12 пострілів за хвилину, то екіпаж Т-55 або Т-62 може впоратися з трьома або чотирма пострілами за хвилину.

Причин безліч. "Боєприпаси незручно зберігати для швидкого заряджання", – мовиться в бюлетені армії США. За певних умов зброя має бути піднята, перш ніж заряджаючий зможе додати новий снаряд у частину ствола. Система автоматичного викидання потребує шість секунд для завершення циклу.

Хоча Т-55 і Т-62 мають й інші обмеження – наприклад, повільний механізм наведення башти, млявий темп стрільби є одним із обмежень, через яке чимало російських танкістів загинуть у прямих зіткненнях з українцями.

Під час вирішальної битви за Чернігів на півночі Україні навесні 2022 року українська 1-ша танкова бригада сховала свої Т-64 у лісах навколо міста. Коли повз них проїхали російські танки, екіпажі Т-64 відкрили вогонь.

Краща підготовка екіпажів у поєднанні з ближніми боями, де їхнє озброєння було конкурентоспроможним, а також швидке автоматичне заряджання Т-64 дозволило українським танковим екіпажам завдати значної шкоди заскоченим зненацька російським підрозділам,
– пояснюють аналітики Михайло Забродський, Джек Уотлінг, Олександр Данилюк і Нік Рейнольдс у дослідженні RUSI.

Оскільки Т-55 і Т-62 замінюють Т-72 в російських формуваннях, перевага українcьких танкістів лише зростатиме. Але порівняння старого російського танка з новим українським танком насправді не має сенсу. Кадрова криза в танкових військах Кремля є нагадуванням про те, що на війні люди мають більше значення, ніж техніка. Поспішне проходження новими танкістами короткого курсу підготовки з метою втиснути їх у старі Т-55 і Т-62 і прискорити пересування цих танків до лінії фронту може створити враження про російську силу. Але це не допоможе виграти битву.

Адже цим екіпажам, особливо командирам танків, бракуватиме досвіду.

Важливо, щоб особи, які приймають рішення в екіпажах і взводах (командири танків і командири взводів), мали необхідний досвід, який дозволить їм реагувати на майбутні поля бою, що швидко змінюються,
– зазначив Біллі Бернсайд в дослідженні, проведеному в 1979 році для армії США.

"Вирішуючи" проблему нестачі танків шляхом оснащення екіпажів застарілими танками, росіяни можуть створити ще більший дефіцит танків, отримавши цілу купу екіпажів Т-55 і Т-62 з чотирьох чоловік, які загинуть в односторонніх боях з краще оснащеними і підготовленими українськими військами.