Хто підставив Дональда Трампа, або Недоброзичливий інтерес до України

27 січня 2020, 14:20

Хвилі у світових медіа, здійняті через чергове загострення іранської кризи, потроху вщухають: мало хто вже згадує загиблого іранського генерал-майора Касема Сулеймані на прізвисько "Тінь", ціни на нафту знову покотилися додолу, а про збитий іранськими ППО український літак західному, а особливо американському читачеві чи телеглядачеві вже й нецікаво стало.

Тим часом увага суспільства в США знову повернулася до теми, через яку, як припускають деякі коментатори, Дональд Трамп і затіяв усю цю історію з Іраном – а саме, до розгляду справи про його імпічмент. Точаться дебати, має чи не має колишній радник Трампа з питань національної безпеки Джон Болтон давати відкриті свідчення, призначається суддя Верховного суду, який має головувати під час розглядання справи в Сенаті... Сорок п'ятому президентові Сполучених Штатів знову стає непереливки, а тут ще раптом (а чи раптом взагалі?) до преси потрапила історія, яка якнайкраще підігріває інтерес до процедури імпічменту Трампа. І знову в цій історії, нехай і не своєю волею, виявилася замішана Україна…

Важливо! "Як довго протримається Україна": новий запис розмови Трампа оприлюднили у мережі

Відома американська компанія, яка займається кібербезпекою, Area 1 Security, офіційно повідомила, що в листопаді минулого року було зчинено хакерський напад на український нафтогазовий холдинг "Бурисма", в якому працював колись син найімовірнішого кандидата на наступних президентських перегонах в США Джо Байдена, Ґантер Байден. Нагадаємо, що саме "Бурисма" й стала причиною страшенного скандалу, відомого нині, як "Українагейт", позаяк Дональд Трамп та його особистий адвокат, ексмер Нью-Йорка Рудольф Джуліані, вимагали від Володимира Зеленського відновити слідство проти цієї компанії та проти пов'язаних із нею Джо та Ґантера Байденів. Як Трамп, так і Джуліані неодноразово підкреслювали, що вони мають докази, що Ґантер Байден брав участь у корупційних схемах, які нібито застосовувала "Бурісма", але досі жодного такого доказу надано не було.

І от, тепер стає відомо, що на сервери українського холдингу ще в листопаді, саме тоді, коли американський президент голосно розповідав про докази проти батька та сина Байденів, було зчинено хакерську атаку. Та ще й не простими хакерами, а, як підкреслив керівник фірми Area 1 Security Орен Фалькович, "російським військовим хакерським підрозділом". За його даними, хакери намагалися отримати доступ до бази даних працівників "Бурісми". Які саме та чиї саме дані їх зацікавили – про це Фалькович нічого не каже, так само й про те, чи отримали вони, зрештою, те, що шукали, але стверджує, що напад був успішним та що він не був одиничним – скоріше, вважає керівник Area 1 Security, йдеться про довготривалу атаку.

Слід зазначити, що Орен Фалькович вважається одним із найавторитетніших в США фахівців з питань кіберзахисту. Більше того – до того, як заснувати свою компанію, він встиг "пограти на іншому боці" – був хакером на службі американської розвідувальної організації NSA. До числа клієнтів його фірми належать численні американські та європейські провідні політики та керівники великих компаній, в тому числі – й кілька можливих кандидатів на посаду президента США. Хто саме – він, звичайно, не каже, але в одному з інтерв'ю, яке він давав трохи раніше, Фалькович стверджував, що до нього звернулася низка американських сенаторів, чиї електронні поштові скриньки намагалися "зламати" невідомі хакерські групи. Взагалі, за його словами, наразі можна спостерігати масовані хакерські атаки проти багатьох американських парламентарів – як сенаторів, так і конгресменів, як демократів, так і республіканців. Фалькович вважає, що протягом останніх років подібна кібервійна стала business as usual.

Можливо, саме через те, що в Орена Фальковича склалася репутація фахівця, який не кидає слів на вітер, багато хто в Америці та Європі вірить наданій ним інформації про напад кремлівських хакерів на сервер "Бурисми". Німецька газета Die Welt, зокрема, зазначила:

Час, обраний для нападу, змушує припустити, що російські агенти могли шукати матеріали, які могли б зашкодити колишньому віцепрезиденту США Джо Байдену та його сину Ґантеру.

Тобто, росіяни чомусь цікавилися даними, в яких є вкрай зацікавлений Дональд Трамп. Дивний збіг, справді дивнй.

А ще того дивніше, що інформацію про напад на "Бурісма" Орен Фалькович оприлюднив не в листопаді минулого року, коли сталася ця атака, не в грудні, коли Конгрес США ухвалив постанову про імпічмент президента, а лише зараз. Зараз, коли через "іранське загострення", загибель Сулеймані та збиття українського літака американська публіка стала, як демонструють соцопитування, набагато менше цікавитися процедурою імпічменту Трампа, ніж це було ще перед різдвяними та новорічними святами. Тепер цей інтерес спалахнув з новою силою й, якщо американський президент розраховував на якісь суспільні "дивіденди" від своєї іранської політики, то тепер стало зрозуміло, що цей розрахунок не виправдався: американці аж ніяк не забули про імпічмент... або, може, краще було б сказати – їм про це не дали забути?

Є в цій історії й ще один аспект. Як відомо, в доповіді спецпрокурора Роберта Мюллера, який розслідував "Рашагейт" – тобто, факти втручання російських хакерів у передвиборчу президентську кампанію в США 2016 року на боці Дональда Трампа, нема ніяких прямих звинувачень в тому, що Трамп та його команда напряму співпрацювала з Кремлем. Мюллер зазначив лише, що він не має досить доказів, аби звинуватити Трампа в подібному колабораціонізмі. Але тепер, коли російські військові хакери раптом вирішили допомогти Трампу "накопати компромат" на Байдена – скоріш за все, багато хто згадав ці звинувачення та запитав себе – а чи не стоїть за ними все ж таки щось більш істотне, ніж прості підозри? Чи не є Трамп насправді, скажімо м'яко – дещо залежним від Кремля?

З іншого ж боку – може бути й навпаки. Російські хакери навмисне проявили інтерес до "Бурісми", навмисне й демонстративно розшукували дані про Байденів, аби показати світові – мовляв, так точно, таваріщ Трамп є агентом таваріща Путіна! Зрештою, важко відкараскатися від відчуття, що вся ця історія є трохи награною…

Так чи інакше, а можна констатувати одне: історія з імпічментом знову потрапила в США "у фокус" і, скоріш за все, там тепер і залишиться. На превеликий жаль не пропаде й вельми недоброзичливий інтерес до України. А це прикро.

Читайте також: Трамп про слова Болтона: Я ніколи не пов’язував допомогу Україні з Байденом