Імперія Медведчука, "НАШ" – не наш і гучні фейки: як Росія утворила другий фронт проти України

7 лютого 2022, 19:29
Читать новость на русском

Війна Росії проти України триває вже 8 років, натомість інформаційна агресія Москви тягнеться значно довше і лише останнім часом наша країна почала завдавати удари у відповідь. Про історію боротьби Незалежної України на інформаційному фронті – читайте в матеріалі сайту 24 каналу.

Як працює російська пропаганда

Після розвалу СРСР та проголошення самостійної України інформаційна залежність від Росії нікуди не зникла. Колишня метрополія у 90-і, хоч і була слабка, але ніколи не забувала про "м'яку силу".

За темою YouTube заблокував канали ОПЗЖ UkrLive та "Перший незалежний"

Російський інформаційний простір і російська адженда домінували в Україні – кремлівська пропаганда працювала на повну силу. Попри це, остаточно переконати українців в тому, що їх країна має бути колонією Росії, не вдалося.

У 2014 році в Україні було повалено промосковський режим –  тоді ж Росія розпочала відкриту збройну агресію, загарбала Крим і частину Донбасу. Це була гібридна війна, адже окупанти завдавали удари не лише на полі бою, але й в інформаційному просторі. Потік російських фейків про "громадянську війну", "зелених чоловічків", "розіп'ятих хлопчиків", "двох рабів", "американських найманців", "нацистів-бЄндеровців" тощо зомбував людей та фактично розв'язував окупантам руки.

Тоді ж постало питання –  як протидіяти російській пропаганді. Перші спроби були важкими. Як і в зоні реальних бойових дій, важкий тягар взяли на себе волонтери –  саме завдяки їх старанням були розвіяно чимало міфів російської пропаганди.

Також до боротьби долучилося чимало українських ЗМІ, що зайняли державницьку позицію. Втім, серед українських засобів масової інформації сформувалася й доволі потужна п'ята колона, що керувалася інтересами Кремля та завдавала неабиякої шкоди Україні –  її репутації та обороноздатності.

Важливо Як Росія 30 років намагалася знищити українську державність

МінСтець

Наприкінці 2014 року українська влада зрозуміла необхідність системної протидії російській інформаційній агресії. Саме цим фактом пояснювалась поява нового відомства – Міністерства  інформаційної політики. Воно отримало неформальну назву "МінСтець" –  від прізвища його очільника –  Юрія Стеця.

В Україні появу інституції сприйняли з ентузіазмом, проте, доволі швидко прийшло розчарування –  "МінСтець" засмутив своєю неефективністю та бездіяльністю, отримав репутацію синекури для кума тодішнього президента Порошенка, а також став інформаційним прихистком для так званих "порохоботів" –  групи інтернет-підтримки голови держави, що більше переймалася відбілюванням його репутації після чергового факапу, ніж системною боротьбою з окупантами та їхніми наративами.

Цікаво Вже не МінСтець – соцмережі відреагували на відставку Стеця

Так було втрачено час і стратегічну ініціативу, що дозволило проросійським силам перейти в наступ на інформаційному фронті.

Телеканали "Інтер", NewsOne, 112 Україна, ZIK та інші, сайти "Вєсті" (з 2016 року –  Страна.ua), "РІА Новості-Україна", а також купа так званих "блогерів" у соцмережах на чолі з Анатолієм Шарієм, Андрієм Портновим тощо щодня отруювали думки українців.

Санкції та блокування російських соцмереж

Лише за 3 роки після початку війни українська влада наважилась завдати удар у відповідь. 28 квітня 2017 на засіданні РНБО було ухвалено санкції проти російських медіа в Україні, а 15 травня того ж року тодішній президент Порошенко своїм указом заборонив діяльність російських соцмереж і пошукових сервісів –  Mail.ru, "ВКонтакте" та "Одноклассники".

Влітку 2017-го було відкрито кримінальне провадження проти видавця "Страни-Юа" Гужви. Ще за рік було зупинено антиукраїнську діяльність "РІА Новості-Україна" та заарештовано керівника пропагандистів Вишинського.

Ці кроки дозволили частково заткнути російську пропаганду в Україні, а блокування російських соцмереж і поштових сервісів завдало великого удару не лише по пропагандистах, але по й спецслужбах країни-агресора.

Зверніть увагу Як не стати жертвою московських фейків: поради Христо Грозєва

На цьому етапі боротьби з російською пропагандою стали очевидними також і деякі проблеми. Зокрема, відмова української влади від реалізації судової реформи призвела до того, що багатьом проросійським пропагандистам вдалося уникнути відповідальності, а відсутність політичної волі, чіткої та зрозумілої інформаційної політики, а головне –  підкилимні домовленості, не дозволили завершити зачистку інформаційного поля України від агентів впливу ворога.

Як активісти пікетували телеканал "НАШ" 2 лютого 2022 року / Фото Валентини Поліщук:

Таким чином, в інформаційному просторі залишились такі діячі як В'ячеслав Піховшек, Надія Савченко, Ілля Кива, Євгеній Мураєв, Світлана Крюкова, Олена Бондаренко, Матвій Ганапольський, а головне – сам Медведчук.

Розквіт та занепад медійної імперії Медведчука

Зміна влади в Україні не одразу вплинула на ситуацію. Поки президент Зеленський обіцяв "подивитись в очі Путіну", кум останнього –  Віктор Медведчук –  завершував формування власної медійної імперії, розпочате за часів і сприяння Петра Порошенка.

2019-й і 2020-й роки стали апофеозом проросійського інформаційного шабашу. Лише тоді нова українська влада зрозуміла небезпеку.

Не проґавте Як відрізнити журналіста від пропагандиста

2 лютого 2021 року президент Зеленський на підставі рішення РНБО знищив медійну імперію кума Путіна –  було запроваджені санкції проти його міньона та номінала Тараса Козака, а за два тижні –  проти самого Медведчука та його дружини Марченко.

Тоді ж були нарешті вимкнені з ефіру пропагандистські канали NewsOne, 112 Україна та ZIK, що діяли в інтересах агресора. Блокування змусило канали Медведчука мігрувати в YouTube та фактично зачинитися у невеличкому гетто, яке практично ніхто не дивився, але на яке так само витрачалися великі гроші.

"НАШ" – не наш"

Після цього в українському телепросторі залишився лише один відверто антиукраїнський телеканал –  "НАШ", номінальним власником якого є проросійський політик-популіст Євгеній Мураєв. Той самий, якого британська розвідка відкрито назвала агентом впливу Москви.

Українці вийшли під стіни телеканалу "НАШ" / Фото Валентини Поліщук, 24 канал

"НАШ" неодноразово пікетували представники громадськості, останній великий пікет відбувся 2 лютого. Питання про блокування й цього ресурсу поставало неодноразово, але наразі він і досі працює.

Активісти зібралися біля телеканалу "НАШ": дивіться відео

Другий фронт

Загроза нового повномасштабного вторгнення Росії до України привернула до нашої держави увагу всього світу. Зокрема, й до роботи російських і проросійських пропагандистів у глобальних соцмережах. Нарешті було увімкнено банхамер.

4 лютого 2022 року ранок для багатьох почався з істеричного волання на весь фейсбук журналістки Медведчука Діани Панченко. Виявилося, що адміністрація YouTube заблокувала рештки медійної імперії кума Путіна –  канали UkrLive та "Перший Незалежний". Така ж доля спіткала її колег з YouTube-каналів терористів Донбасу.

YouTube заблокував "Перший Незалежний" та UkrLive / Скриншот

Ще раніше серія банів прокотилася по Facebook і Twitter. Якщо так піде далі, то пропагандистам залишиться лише TikTok. Поки що.

Втім, загроза не минула –  сайт "Страна.ua", який було забанено у серпні 2021 року, наразі працює через "дзеркало". Нікуди не поділася й мережа телеграмканалів, що діє в інтересах Росії, хоча у 2021 році й по них було завдано доволі потужних ударів.

Підсумовуючи 8 років боротьби з антиукраїнською пропагандою, хочеться сказати –  "нарешті", констатувати, що чимало часу та можливостей було втрачено на старті, але й визнати –  коли шанс все виправити з'явився, його нарешті не було згаяно. Втім, це лише початок довго шляху. До перемоги.

Як активісти пікетували проросійський телеканал: дивіться відео