Для Харкова транспорт – не розкіш, а засіб збагачення

Харків'яни до недавніх пір скаржилися, що за одну поїздку в маршрутці доводиться платити до 10 грн, а загальні витрати на проїзд для працюючого городянина складають не менше 500 грн на місяць. Але, як виявилося, даремно скаржилися – це була ще цілком помірна плата. У всякому разі, так вважає місцева влада, яка вирішила "подарувати" харків'янам на Новий рік нові тарифи на проїзд.

Про можливе підвищення вартості проїзду в міському транспорті Геннадій Кернес розповів на зустрічі з журналістами ще в кінці грудня 2018 року. Однак, тільки днями стали відомі деталі планованого підвищення. Так, вартість проїзду в Харківському метрополітені найближчим часом має зрости до 8 грн, а в наземному електротранспорті – до 6-8 грн. Це буде вже друге підвищення вартості проїзду за останні 12 місяців. Навесні ціни на проїзд в громадському транспорті вже виросли на 1 грн. Підвищення цін аргументується необхідністю знизити збитковість КП, ось тільки вже зараз ситуація у метрополітені перестала бути критичною. Так, якщо за 2017 рік збиток КП склав 87,2 млн грн, то в І кварталі 2018 року – вже 48,2 млн грн, а в І півріччі – і зовсім 27 млн ​​грн. При тому, що показник запланованих збитків за цей період становить 127 млн ​​грн! Такими темпами за підсумками року КП повинно було і зовсім вийти на беззбитковість. Тоді навіщо, питається, підвищувати ціни на проїзд?

Створюється стійке враження, що місцева влада і сама злякалася, що КП раптом так добре почало працювати. Мабуть, такі результати не дуже влаштовували харківського мера, і темпи нарощування збитків швидко відновилися. Дані Харківського антикорупційного центру свідчать, що підприємство активно почало закуповувати різні товари за завищеними цінами – то дверні навіси в півтора рази дорожче реальної вартості, то лампи у фірми-новачка за ціною, яка в два рази перевищує ринкову. Як підсумок, вже в третьому кварталі, за неофіційними даними, збиток метро виріс до 80 млн грн. Це не кажучи вже про те, що з'явилися затримки з виплатою зарплат рядовим співробітникам підприємства.

Сумнівні тендери – це давня "фішка" Харківського метрополітену. За словами експертів, незалежний аудит підприємства не проводився вже багато років і тому є цілком вагомі причини. Спочатку КП очолював соратник Геннадія Кернеса Сергій Мусєєв, батько того самого Максима Мусєєва, недавно звільненого голови Холодногірського району Харкова, якого СБУ підозрює в зраді. При цьому сам Максим Мусєєв з листопада 2010 року обіймав посаду заступника генерального директора КП "Харківський метрополітен", а з січня 2011 року – директора КП "Харківпас". Але при цьому, з 2014 року, директором метрополітену став В'ячеслав Стаматін, чоловік Марини Стаматіної – юридичного радника Геннадія Кернеса і його заступника з питань правового забезпечення. Та сама Марина Стаматіна, яка ще недавно володіла частками в бізнесі міського голови Харкова – "НПК-холдингу" і "7-му каналі" – і продала їх його синові. Тому навряд чи хтось зможе стверджувати, що міський голова далекий від бізнесу на метро.

Втім, є і більш вражаючий приклад. В кінці минулого року Геннадій Кернес заявив, що з 2019 року в метрополітені почне працювати система E-ticket. Поки, звичайно, це тільки слова, адже весь минулий рік місцеві чиновники годували харків'ян аналогічними запевненнями. Але, крім нескінченного перенесення термінів, нічого не відбувалося. Ну хіба що за період "впровадження" вандали вже встигли зламати значну частину терміналів, збиток від чого перевищив 0,5 млн грн. Правда, можна не сумніватися, що проект буде запущений. Адже, як повідомляли ЗМІ, електронний квиток впроваджує фірма, яка тісно пов'язана з мером. Так, ще пару років тому 50% "Платіжного центру", який впроваджує проект, належали "Компанії з управління активами "Фінекс-Капітал", від якої в 2015-2016 рр мер Харкова отримував мільйони дивідендів. Журналісти тоді підрахували, що ТОВ "Платіжний центр", яке бере комісію в розмірі 6,5% за кожен платіж в терміналі, за рік тільки від метрополітену отримало б таким чином 47 млн ​​грн. Але це було б при ціні проїзду в 4 грн. А якщо перерахувати з урахуванням нової ціни у 8 грн, то виходить вже без малого 100 млн грн.

Додамо до розрахунків доходи від E-ticket на наземному електротранспорті, який, як ми пам'ятаємо, теж повинен подорожчати до 8 грн. І вийде ще 40 млн грн. Разом – чистий дохід компанії, афілійованої з мером Харкова, складе 134 млн грн. Чим не причина для підвищення плати за проїзд?

Втім, це тільки одна зі сторін "бізнесу" на громадському транспорті. Днями на сайті Мінінфраструктури з'явилася інформація про те, що Харків став лідером за запланованими на 2019 рік закупівлями громадського транспорту. Відповідно до даної інформацією місто планує закупити 61 тролейбус і 35 вагонів метро. Робити це підлеглі Кернеса будуть не за кошти бюджету, які "освоюються" переважно на скверах, пам'ятниках і зоопарках, а за кредити ЄІБ і ЄБРР. Так, на початку минулого року ці міжнародні організації виділили Харкову 370 млн євро на оновлення рухомого складу та будівництво третьої лінії метрополітену. На ці гроші планувалося закупити 36 вагонів метро і побудувати 3,5 кілометра підземки. Але минулого року закупівля зроблена не була.

А у вересні 2018 року ЄБРР і "Тролейбусне депо №2" підписали угоду на 10 млн євро про закупівлю нових тролейбусів, в якій мова йде про 70 нових тролейбусів.

Здавалося б, нормальна європейська практика – оновлення транспортного парку за кредитні кошти. Ось тільки є два нюанси. По-перше, кредити транспортних комунальних підприємств Харкова вже досягли розміру бюджету міста (440 млн доларів кредитів проти 457 млн ​​дол. доходів бюджету за нинішнім курсом). І зрозуміло, за чий рахунок планується віддавати борги – підвищення вартості проїзду якраз хороший приклад.

По-друге, дивовижність тендерів, які місто примудряється проводити за кредитні гроші. Трохи вище ми писали, що спочатку передбачалося за гроші ЄБРР закупити 70 тролейбусів, був оголошений тендер, 18 грудня відбулося розкриття тендерних пропозицій на поставку, відомо, що свої пропозиції на тендер подали три компанії, і тендерний комітет почав обробку поданих документів. І все, подальша доля закупівлі на даний момент покрита мороком.

У той же час, як ми пам'ятаємо, за свіжими даними Мінінфраструктури, мова йде про плани із закупівлі вже 61 тролейбуса. Куди поділися ще дев'ять, можливо, так і залишиться загадкою. А може згодом ми дізнаємося, що виділених грошей не вистачило на всі 70 машин, оскільки тендер виграв чийсь черговий бізнес-партнер. Загалом – стандартна для Харкова історія. В якій мер ніби як і ні до чого.