Ховають сотнями: на кладовищі Севастополя закопали понад 30 тисяч російських військових

За даними джерел 24 каналу в українських спецслужбах, російське керівництво не гребує будь-якими методами для приховування втрат на війні серед свого населення. При цьому головне для Путіна – не створити відчуття маленької кількості загиблих, а зробити так, аби рідні не дізнавалися про долю своїх синів та батьків.

Дивіться також Офіційна мобілізація чергуватиметься із прихованою: Путін вигадав, як вести війну без бунтів

Росіяни вже давно не вірять у байки про кілька тисяч загиблих, але нормально ставляться до того, що гине хтось їм незнайомий. Коли ж рідних та друзів таємно ховають десь не у їх рідних містах, а на тимчасово окупованих територіях, суспільний договір між владою та населенням не порушується.

Севастополь перетворився у місце масових поховань

• З початку повномасштабного вторгнення російські командири та солдати намагалися не забирати тіла загиблих товаришів по зброї. Однак подекуди рештки все ж таки вивозили з поля бою.
• У таких випадках росіяни зазвичай не повертали "двохсотих" до рідних міст, а ховали у найближчих обраних командуванням населених пунктах. Лише іноді, коли командири вирішували визнати того чи іншого воєнного злочинця офіційно загиблим, цинкову труну відправляли до глибинки для передачі родичам.
• У лютому 2022 ліквідованих та вивезених з поля бою росіян ховали у білоруському Гомелі, в Курську та Бєлгороді. Згодом, коли росіяни отримали по шапці на Півночі, потреби проводити масові поховання в цих містах не стало. Натомість "задвохсочених" на Сході прикопували в Донецьку та Луганську.
• Хабом поховань росіян, бойовиків та мобілізованих на Півдні України став Севастополь. Саме туди загарбники привозили ті тіла ліквідованих, які попри все вивезли з поля бою. Там ховали також і тих, хто помирав від поранень у кримських лікарнях.

Загалом, за даними українських спецслужб, в окупованому українському місті, де тимчасово базується російський Чорноморський флот, за 8 місяців війни закопали майже 30 тисяч представників загарбницького війська. Ховали за сотню кілометрів від дому у Севастополі не тільки кадрових російських окупантів та строковиків, але й бойовиків та мобілізованих з Донбасу. Продовжується ця тенденція й досі.

Генерали спускали до низу наказ не проводити ідентифікацію загиблих. Тіла жителів окупованих територій Донецької та Луганської областей на Херсонському та Запорізькому напрямку російські загарбники майже ніколи не вивозили. Однак поранених подекуди насправді везли до Криму, де, втім, медики нікого не лікували. Подальший шлях терористів цілком зрозумілий – понівечені тіла бойовиків ночами вивозили на кладовища Севастополя, де тихенько закопували у безіменні могили.

Російських військових, яким таки пощастило отримати від держави клаптик землі площею два квадратних метри, ховали з табличками. Однак родичам зазвичай казали, що з окупантом все добре. Або ж доповідали, що він зник безвісти.

У такий спосіб представники російського міноборони отримали змогу красти сотні мільйонів, які держава виділяла для компенсацій родинам. Крім того, генерали уникали додаткового навантаження на логістичну систему, адже тіла загиблих не треба було перевозити на тисячі кілометрів до їх рідних глибинок.

На кладовищах в Росії тисячі місць заброньовані під мобілізованих

Навіть попри те, що загарбники намагаються приховати масштаби втрат, на кладовищах Росії за 8 місяців виникли тисячі нових могил. Крім того, представники місцевої влади у всіх регіонах постійно займаються бронюванням місць на цвинтарях для тих вояк, яким пощастить повернутися додому в труні, а не бути з'їденим собаками в українському степу.

Через таке бронювання цивільні росіяни зіштовхнулися з неможливістю проводити поховання своїх рідних. Бо місця на багатьох кладовищах закінчилися, а вільні –  заброньовані під частково мобілізованих, яких, без сумніву, незабаром привозитимуть по всіх російських містах тисячами. Адже через перекидання на фронт великої кількості "гарматного м'яса" втрати загарбницького війська постійно зростатимуть.