Клімкін пояснив, чому світ ніколи не визнає анексію Криму

Головний дипломат країни

— Президент є головним дипломатом в Україні. Є виклики і коли дипломатія — частина державної політики та політики безпеки. На сьогодні ми повернулися до ситуації, коли виконуємо Конституцію. Коли Президент реально визначає зовнішню політику. І всі, хто до цього причетні, теж її реалізують. В часі агресії Росії це єдиний правильний шлях, я у цьому впевнений. Упевнений, оскільки я дивлюся на ситуацію з середини і з певної перспективи. Я вважаю себе членом команди, яка в даному випадку називається "Україна".

Росія у Сирії

— Я думаю, що зараз Путін буде намагатися стати гравцем на Близькому Сході, оскільки Росія фактично перестала бути таким гравцем. У мене завжди запитують, що він (Путін, — 24) може виграти від цього? Я завжди кажу, що ні Сирію, ні Донбас чи Крим не можна купити дестабілізацією у країні. Я зараз спробую пояснити. Те, що сьогодні робиться Росією — її спроба внести додатковий бардак. Є хаос, який теж має якісь свої закони. А бардак — він не має ніяких.

Спроба зробити "бардак" на Близькому Сході може призвести до неймовірних наслідків.

— Причому, коли до Росії немає жодної довіри. А ситуація, коли довіра з'явиться до Росії... І це, впринципі, гра Путіна — щоб довіра з'явилася у певних деталях. Вона сьогодні неможлива, оскільки дуже багато пройдено за останній рік. Ну, менше року.

Прихований мотив Путіна

— Я не кажу, що взаємодії з Росією на Близькому Сході не може бути. Взаємодія з нею і політична, і військова обов'язково буде, оскільки здійсниться якесь рішення. Це рішення може бути тільки політичним. Ви ніколи не переможете ІДІЛ військовим шляхом. Значна кількість тих, хто на стороні ІДІЛ, це колишні військові армії Саддама. Росія чудово їх знає. Вона добре знає їх менталітет. Вона значною мірою їх тренувала. Класичний російський підхід — зробити щось таким чином, щоб там була криза, або й дві кризи. І потім, щоб ці кризи можна було розрулювати лише з Росією. Тому взаємодія з Росією буде. І по Сирії, і, можливо, з інших питань. Однак, це не призведе до глобальних змін у відносинах з Росією. У Сирії на сьогодні не залишається помірною опозиції. Там є радикали, там є різні радикали. Там є різні групи та різні меншини. І там є Асад.

Росія підтримує не так Асада, як армію і спецслужби, які є, як вона вважає, основою стабільності, на яких у Путіна і у Росії є певний вплив. І на сьогодні він на цьому відіграватиме. Тому він буде грати не один день, щоб знайти одразу рішення, а на перспективу. І він це знає.

— Я згоден з тим, що у випадку, якщо ситуація по Сирії та деяких інших питань не знайде певного продовження в розмовах, у першу чергу, з Вашингтоном, менше, звичайно, з Європейським Союзом, то Росія і Путін можуть свідомо вирішити дестабілізувати ситуацію на Донбасі. Але, знову-таки, ось дуже важливий момент — дестабілізувати ситуацію так, як це робилося рік тому, завдяки таким атакам, які були у районі Мар'їнки, вже не працює.

Світ ніколи не визнає анексію Криму

— Жоден розумний український політик, принаймні, як я вважаю, ніколи не піде на компроміс щодо Криму. Це питання не політики, а того розуміння, як повинна функціонувати Європа та світ. І, до речі, окупація Криму перевернула мізки багатьом європейцям. Коли був у Німеччині, я це спостерігав. Тобто багато людей, які ставилися до Росії загалом позитивно чи стримано позитивно, тотально поміняли свою думку.

Тому, по Криму компромісу щодо його належності Росії ніколи не буде. Його не буде у нас, не буде і в цивілізованому світі. Якщо один раз визнати, що "окупація — це "ок", тоді спочатку Крим, далі Сирія, а потім російські війська з'являться ще десь. Окупація буде фактом життя.

— Питання України можна намагатися використовувати, і це у Росії використовується для виправдання.

Вибори у Росії

— У наступному році в РФ одночасно парламентські та місцеві вибори. Ці вибори будуть розглядатися як певна платформа, трамплінчик для наступних виборів. Я вірю, що ситуація в середині країни буде ускладнюватися для російської влади. Вже зараз більшість росіян стурбовані економічною ситуацією, переживають про свої зарплати. Реальна ситуація посилюватиметься, тобто цей фактор працюватиме на витривалість. Я завжди кажу, що час працює проти Росії. Час, насправді, працює і проти нас у питаннях дестабілізації.

Війна на Донбасі

— Я категорично проти починати розмову щодо продовження Мінська, оскільки Росія відразу вискочить з тих зобов'язань, які вона взяла. Остання дискусія на міністерському рівні свідчить про те, що у політичному вимірі Росія свою позицію аж ніяк не поміняла. Це абсолютно та ж логіка, яка завжди звучить. Тому ми повинні прийти до кінця виконання наших зобов'язань. Показати, що Росія не виконує свою частину, причому починаючи від безпеки і закінчуючи гуманітаркою. У Мінська немає формального терміну в плані виконання всіх зобов'язань. Є чіткий термін, що Росія до кінця року повинна передати нам контроль над українсько-російським кордоном. Ми були готові йти. Тобто, крок за кроком, з виборами. Знову-таки вони морочать голову з Конституцією та з усіма питаннями, за якими ми намагаємося виконати наші зобов'язання.

Більше — дивіться у програмі.