КМДА: Столичними вулицями ходять 500 психічно хворих

Втім, місця там для них немає, - заявляють в Київській держадміністрації.

“Коли люди повертаються з психлікарні, їм рекомендують, щоб вони знаходилися в психоневрологічних інтернатах, вони звичайно звертаються в “соціальний захист”. В Головному управлінні соціального захисту, на сьогоднішній день, на черзі на поселення в психоневрологічні інтернати, як жіночий, так і чоловічий, приблизно 500 людей”, - каже начальник Управління праці та соцзахисту КМДА Світлана Назаренко.

Чергу до психінтернатів київська влада вирішила скоротити за рахунок самотніх пенсіонерів. Один з міських будинків для ветеранів війни перепрофілювали в інтернат для людей із психічними розладами. Втім, це проблему не вирішить, - кажуть в КМДА. Крім того, інтернат не є закладом закритого типу.

“Для підопічних, які не утримуються в інтернаті, в нас абсолютно вільний вхід-вихід. Тобто в залежності від діагнозу, який в нього прописаний в медичній картці”, - каже заступник директора Київського психоневрологічного інтернату Ігор Лазаренко.

Більшість з мешканців таких інтернатів "тихі шизофреніки", - як кажуть лікарі. Прямої загрози суспільству вони не становлять. Тому, за бажанням, повертатимуться до життя серед здорових людей. Як співіснувати з ними в побуті з власного досвіду знає пані Валентина. Вона разом з іншими мешканцями одного із столичних будинків близько 10 років прожила в смороді з тарганами. Одна з її сусідок страждала від психічних розладів, з усіх околиць зносила сміття до своєї квартири.

“Вона не сварилася, нічого. Всім говорила: добре, добре, я приберу. Але тим часом все більше зносила сміття. Дочка її приїжджала, вивезла не одну машину сміття. Поки її рік не було, вона знову наносила повну квартиру сміття”, - каже киянка Валентина.

Проблеми, які створюють психічно хворі сусіди, слід вирішувати з їхніми опікунами. Якщо таких немає, правники радять звертатися до міліції.

“Це 173 стаття Кодексу про адміністративні правопорушення. Тобто вони своїми діями порушують порядок. Ті особи, які вважають, що їхні права порушені поведінкою цих осіб, мають право звернутись до правоохоронних органів з відповідною заявою, і просити даних осіб притягнути до адміністративної відповідальності”, - каже адвокат Володимир Місечко.

“Ця проблема не є міліцейською доти, поки людина, навіть психічнохвора не скоїла злочин. Звичайно, працівники міліції мають таку людину затримати, скласти відповідні документи, і повідомити лікарів про цю людину”, - каже керівник відділу зв'язків із громадськістю київської міліції Володимир Поліщук.

Через суд хворому можуть призначити курс примусового лікування. Але згодом вони знову повертаються до звичного життя, до наступної скарги на їхню поведінку.