Наша війна за незалежність доруйнує імперію: чим для Росії обернеться її неминуча поразка

Застійна Росія

Що вона не здатна виготовити навіть власних меблів чи національних ароматів. Він припустив, що причина у національному характері і ментальності росіян, які хочуть мати царя і люблять у всьому застій, бо "від нас нічого не залежить".

Радимо Військовий "trash": як очистити Україну від руїн "русского міра"

І наголосив, що в російській імперії жили шведи, фіни та англійці, німці і поляки, французи та євреї, які й творили вєлікую культуру та імперію. Етнічна "зачистка" зумовила те, що крім росіян слов'янського походження, тут у більшості тепер живуть чеченці, таджики та азійські народи, які несуть іншу культуру. Тому росіяни не здатні зробити якісну виделку чи простий чайник. Навіть власного хорошого молока і м'яса не мають. Вже не кажучи про якісні книги чи фільми.

Росія так і не навчилася щось експортувати, окрім сировини. Це або людська сировина: від балерин, оперних співачок до повій. Або хутро, нафта, газ і деревина. І, як підсумок, зазначає, що перспективи у країни печальні, бо ісламізація є очевидною. Та й Китай нависає.

Все чуже, нічого свого

Васільєв не згадав про внесок українців у творенні російської імперії. Феофана Прокоповича, греко-католицького священника з Вишгорода, що перейшов у православ'я, і не тільки заклав фундамент і очолив російську православну церкву, а й став ідеологом імператорської влади і церкви. Мелетія Смотрицького, на працях якого вчився і створював російську граматику Ломоносов. Багатьох відомих і забутих українців, які стали будівничими російської імперії. Звісно, що він не сказав головного: творити і любити можуть лише вільні люди, які мають вибір, а не раби. Хоча свобода й породжує тривогу, бо майбутнє не визначене.

Актуальне Народ-гній у всій красі: у Росії придумали, як відмитися від крові українців

Наша війна за незалежність не тільки доруйнує імперію, до створення якої ми доклалися. Вона показує їх неспроможність до творення і вміння лише красти. Не тільки унітази і пральні машини. Як привласнили нашу історію, музичні твори і героїв. Як з нашого "Доброго вечора, ми з України!" ліплять своє "добрий вєчєр, ми із Росії". Як примітивно копіюють наші меми. Як режисер Сєрєбрєнніков краде пісню-реквієм Василя Гренджа-Донського "Пливе кача" і почварить її у "пливьот утка да по бурним водам". І коли вони побачили світлини наших військових з котиками, то вкрали херсонського єнота, щоб створити недолуге відео. Та й вкрасти не можуть, бо роблять лише жалюгідні підробки.

Тому російське омертвіле марно намагається повернути у неволю українське творче. Вони переконують себе, що не можуть програти у цій війні. Бо ця війна для них є також війною за існування. І неминуча їх поразка запустить процес розпаду. Щоб не говорили скептики. І, як казав поет, тож нехай собі як знають. Божеволіють, конають – нам своє робить.