Жорстокі сутички в Косові: як Сербія розхитує ситуацію на Балканах
На тлі напруженості на півночі Косова у НАТО вирішили направити додаткові сили до регіону. Нова хвиля заворушень у Косові відбулася після місцевих виборів, які не визнають етнічні серби.
Журналіст 24 Каналу Олексій Печій проаналізував, чому в Косові спалахнули сутички та чи причетна до цього Сербія. Більш детально читайте далі в матеріалі.
Дивіться також Сутички на півночі Косова: поранені миротворці НАТО і серби, Вучич терміново звернувся до народу
Між Сербією та Косовом знову може спалахнути новий виток конфлікту
У НАТО оголосили, що Альянс направить у Косово ще 700 військовослужбовців, які поповнять ряди KFOR, тобто міжнародних сил під керівництвом НАТО.
Відповідно загальна кількість миротворців там тепер становитиме 4500 осіб. Якщо коротко, то таке рішення було прийняте після того, як 29 березня в північній частині Косова сталися сутички між KFOR та місцевими протестувальниками. Тоді постраждали 30 миротворців НАТО та 52 протестувальники.
Зазначається, що травми миротворців включали переломи та опіки від саморобних вибухових запальних пристроїв. Також троє військовослужбовців було поранено з вогнепальної зброї. Тепер додатковий батальйон переведено у резерв і він буде готовий до розгортання протягом семи днів, якщо буде потрібно.
І насправді така ситуація точно вказує на те, що між Сербією та Косовом знову може спалахнути новий виток конфлікту.
Новий спалах протистояння нарощувався ще з минулого місяця, коли в Косові відбулися вибори. Однак по-справжньому вибухнуло вже 29 травня.
Зокрема, на півночі Косова 29 травня миротворці НАТО сформували кордони безпеки навколо трьох мерій, щоб стримати сербів, які протестують проти приходу до влади мерів – етнічних албанців у населеному здебільшого сербами районі.
У Лепосавичі, що недалеко від кордону з Сербією, американські миротворці у спорядженні для протистояння масовим заворушенням встановили колючий дріт навколо будівлі мерії, щоб захистити її від сотень розлючених сербів.
Миротворці НАТО також заблокували ратушу в Зубін-Потоку, щоб захистити і її. У Звечані косовська поліція, укомплектована винятково етнічними албанцями, застосувала сльозогінний газ проти сербів, які прорвалися через барикаду і намагалися пройти до будівлі мерії.
"Філіал" партії Вучича проігнорував вибори в Косові
І тут справді цікава ситуація. Серби, які становлять більшість на півночі Косова, досі вважають Белград своєю столицею – навіть через понад два десятиріччя після проголошення незалежності Косова у 2008 році.
Натомість етнічні албанці становлять понад 90% населення Косова в цілому, але косовські серби на півночі вже давно вимагають виконання угоди 2013 року про створення асоціації автономних муніципалітетів на їхній території.
Однак до таких закликів про автономію не дослухалися. Тож, 23 квітня, у Косові відбулися вибори. Місцеву владу обирали лише у чотирьох муніципалітетах, населених переважно етнічними сербами.
При цьому партія "Сербський список" – фактично філіал Сербської прогресивної партії Вучича, політична сила, яка вважається головним представником інтересів косовських сербів, – бойкотувала ці вибори.
Зрештою цей бойкот призвів до того, що перемогли на них політики, більш лояльні до влади Косова, тобто представники албанців. Але одночасно явка на цих виборах стала настільки низькою – менш ніж 3,5% від зареєстрованих виборців, що визнати їх дійсно дуже непросто.
Які проблеми створює низька явка на виборах
І тут треба визнати – влада Сербії доклала багато зусиль, щоб вибори у Косові були проігноровані місцевими сербами. І це їм вдалося – явка склала лише 3,5% і більшість із цієї кількості – албанці.
Ось, наприклад, що у квітні заявляв віцепрезидент "Сербського списку" Мілан Радоїчич, партія якого якраз показово бойкотувала вибори у чотирьох регіонах, які населені переважно сербами.
"Тим, хто думає, що з одним-двома відсотками голосів вони можуть очолити муніципалітети на півночі, я повинен сказати, що сербський народ ніколи не дозволить їм це зробити. Порожні скриньки для голосування стали поразкою і розгромом прем'єра Косова Альбіна Курті та міжнародної спільноти", – сказав Радоїчич.
Прем'єр Косова звинуватив Белград у провокації
Натомість сам прем'єр Косова Курті запевняв, що на вибори прийшло так мало виборців, бо це була відверта провокація Белграда.
Мовляв, самі серби спочатку бойкотували вибори в тих регіонах, де вони ж є більшістю, а тепер висловлюють незадоволення результатом виборів. І вся ця історія і справді схожа на провокацію влади проросійського президента Сербії Александра Вучича.
З одного боку, вибори пройшли відповідно до законодавства Косова і все ніби й нормально. З іншого – серби зробили все можливе, аби ці вибори виглядали жалюгідно з явкою у 3,5% виборців. А більше їх і не могло бути, адже північ Косова це територія, де переважно проживають саме серби.
Тож, з одного боку, немає причин не визнавати ці вибори, але одночасно не можна заплющувати очі на те, що легітимність нової влади стає дуже низькою. Вкрай низька явка на виборах ледь не на рівні статистичної похибки суттєво ускладнює їх визнання. І тепер все це вилилося у справжні криваві сутички.Як виникли сутички в Косові
Зокрема, вже 29 травня серби на півночі Косова пішли блокувати роботу новообраних муніципалітетів, адже вони не визнають албанців владою. На допомогу косовській поліції прийшли миротворчі сили НАТО.
Унаслідок сутичок у місті Звечан на півночі частково визнаного Косова постраждали миротворці Північноатлантичного Альянсу у складі місії KFOR та серби, що протестували під адмінбудівлею через невизнання місцевих виборів.
Італійські ЗМІ, які посилаються на заяву KFOR, заявили, що постраждали 25 миротворців, серед яких низка італійців. За словами міністра закордонних справ Італії Антоніо Таяні, троє з постраждалих італійців перебувають у важкому стані.
З боку сербів постраждали понад 50 людей. З них один перебуває в критичному стані, ще двоє – у важкому. Серед постраждалих є й колишній голова міста Звечан Драгіша Мілович, у якого поранення грудної клітини.
І почалося все якраз через те, що якраз члени просербської місцевої партії "Сербський список" відмовились виконувати розпорядження миротворців відійти від будівлі муніципалітету, і прорвали кордон поліцейських і миротворців.
У відповідь ті застосували світло-шумові гранати і, як пишуть сербські ЗМІ, вогнепальну зброю. Варто наголосити, що це ті самі члени партії "Сербський список", які у квітні бойкотували вибори, і тепер вони ж не визнають чинну владу на півночі Косова.
Вучич використовує методички Кремля
І тепер обидві сторони звинувачують один одного у розпалюванні провокацій. Прем'єр Косова Альбін Курті заявив, що покладає відповідальність за сутички у муніципалітетах на півночі Косова на радикальних сербів, яких, за його словами, контролюють із Белграда.
Прем'єр Косова також розкритикував реакцію держсекретаря США Ентоні Блінкена, який висловив невдоволення тим, що у Косові вирішили будь-що забезпечити доступ новообраних мерів в адмінбудівлі, які заблокували місцеві серби – попри наполегливі поради західних союзників – і що це призвело до зайвого загострення ситуації.
Альбін Курті назвав цю заяву "умиротворенням" президента Сербії Вучича, адже нібито Захід пропонував просто перемістити новообраних політиків в інші будівлі, або ж дати їм працювати дистанційно, щоб знизити напругу. Курті відмовився від цих умов.
З іншого боку, президент Сербії Александр Вучич поклав відповідальність за події на Приштину та заявив, що це саме НАТО не захистив сербів на півночі Косова.
І тут вже дуже схоже, що Вучич ледь не відпрацьовує методички Кремля, про те, що у конфлікті винні НАТО. Ба більше, ще на початку весни вже були спроби ЄС все ж провести мирні переговори між Сербією та Косовом, і тепер аналітики звинувачують владу Вучича в тому, що він свідомо створив ситуацію напруги, аби бойкотувати мирні переговори.
Але найбільш обурливою виявилася заява президента Сербії Александра Вучича, який заявив, що найскладніша ситуація щодо Косова ще попереду, оскільки прем'єр-міністр Косова Альбін Курті, за його словами, мріє стати схожим на президента України Володимира Зеленського.