Двовладдя, маніпуляції і замовчування злочинів: у Конституційному Суді триває хаос

Закон вимагає високих моральних якостей суддів. Цьому мали сприяти високі зарплати й стати основою незалежності.

До теми Кумівство у КСУ: судді призначають помічниками дружин та родичів колег, – "Схеми"

Наприклад, у квітні 2021 року Конституційний суд мав виплатити понад 250 тисяч гривень допомоги колишньому судді Михайлу Запорожцю. Він вважав, що з ним не повністю розрахувалися після відставки.

Високі зарплати не гарантують прозорість

На той час Михайлу Запорожцю вже виплатили більше ніж № мільйони. Суддя порахував, з чого б мала складатися винагорода:

• посадовий оклад – 180 тисяч гривень;
• доплата за науковий ступінь – 27 тисяч гривень;
• доплата за роботу, що передбачає доступ до державної таємниці – 18 тисяч гривень;
• доплата за вислугу років – 108 тисяч гривень;
• доплата за перебування на адміністративній посаді судді – 9 тисяч гривень.

За версією Михайла Запорожця, його винагорода як судді мала б становити 342 тисячі. Попри такі гроші, законність рішень суддів КСУ останнім часом почали піддавати сумніву.

Запорожець вимагав для себе нагороду / Фото "Схеми"

Неконституційне рішення Зеленського

27 березня 2021 року президент Володимир Зеленський скасував укази про призначення суддями Конституційного Суду Олександра Тупицького й Олександра Касмініна. Проте вони не припинили бути суддями КСУ, а Тупицький – ще і його головою.

Два рази журналісти "Схем" зауважували, що на початку засідання сенату КСУ під час оголошення відсутніх суддів пролунали їхні прізвища. Суддя Олександр Литвинов вкотре зауважив, що Тупицького та Касмініна не пустили до будівлі КСУ, і оголосив перерву у розгляді справи.

Касмініна та Тупицького не пускали до приміщення КСУ / Фото "Схеми"

Невизначеність, чи лишаються вони суддями, кидає тінь не тільки на легітимність та прозорість суду, а й на його рішення. До прикладу, на думку "Батьківщини" та ОПЗЖ, відсутність Тупицького та Касмініна в залі Конституційного Суду ставить під сумнів його майбутнє рішення щодо закону, який відкриває ринок землі в Україні. Політсили мають схожі позиції щодо цього закону – вони його противники. Суд розглядає їхні подання щодо конституційності закону.

У "Батьківщині" та ОПЗЖ сумніваються у законності ринку землі / Фото "Схеми"

"Якщо суддю силоміць не допускають до участі в розгляді справи – це ставить під сумнів легітимність усього складу Конституційного Суду", – відзначав представник суб'єкта права на конституційне подання Сергій Власенко.

Знімальна група "Схем" помітила, що перед судом на вулиці перебували Тупицький та Касмінін. Вони хотіли потрапити всередину. Охорона їх не пропускала.

Хто керує Конституційним Судом

"Схеми" запитали про це у самих суддів КС. На таке пряме запитання вони не відповідали. Судді викручувалися або просто мовчали: "Подивіться на сайті", "Подивіться на стелі на 3 поверсі".

Сергій Головатий, який за відсутності Тупицького на засіданнях головує, сказав, що це питання не до нього. Зазначив, що не може висловлювати особисту думку, коли є юридична ситуація.

Головатий начебто керує КСУ / Фото Андрій Гудзенко/LIGA.net

Чітку позицію висловив представник президента у Конституційному Суді Федір Веніславський. Він сказав, що повноваження виконує заступник голови Конституційного Суду Сергій Головатий.

"Касмінін і Тупицький не є суддями КСУ. Це випливає з указу президента про скасування указу президента-втікача Януковича, який призначив Тупицького і Касмініна. Вони визнали, не є суддями, бо оскаржують указ президента, яким цей статус вони втратили", – сказав Веніславський.

"Схеми" звернулись до аналітичного центру – фундації DEJURE і поцікавились думками їхніх експертів. Там вважають, що головою досі є Тупицький, оскільки зняти його з посади КСУ може лише двома третинами голосів. Укази президент видав поза своїми повноваженнями.

Формулювання "скасувати указ про призначення" – це юридичне шахрайство. Президент може скасовувати указ про призначення позачергових виборів парламенту – і це буде означати, що у нас не буде парламенту?,
– пояснив експерт фундації DEJURE Степан Берко

Після скасування Зеленським указу про призначення Олександра Тупицького суддею Конституційного Суду на нього продовжили розподілятися судові справи. Зокрема 13 квітня 2021 року на нього розподілили скаргу екссудді Дарницького районного суду Євгена Вовка щодо конституційності статей закону про Вищу раду правосуддя. Також до Тупицького потрапила конституційна скарга Владислава Дуди щодо конституційності статті Кримінального процесуального кодексу.

Листи високопосадовцям від Тупицького

Сам Тупицький, як з'ясували "Схеми", активно надсилав листи високопосадовцям. У лютому, вже після указу президента, жалівся прем'єр-міністру Денису Шмигалю, що листи за його підписом повертають без розгляду з Міністерства фінансів.

Листи Тупицького / Фото "Схеми"

Тупицький звертався і до Володимира Зеленського – запрошував взяти участь у церемонії складення присяги новим суддею Конституційного Суду. На бланку листа зазначив: "голова Конституційного Суду". Таке ж звернення Тупицький направив і голові Верховної Ради Дмитру Разумкову. Цікаво, що лише у листі до Володимира Зеленського зазначив "з глибокою повагою", а до Разумкова – просто "з повагою".

2 суддів видають різні розпорядження

У Конституційному Суді триває війна розпоряджень. Їх одночасно видає і Олександр Тупицький, підписуючись головою КС, і Сергій Головатий як виконувач обов'язків голови.

9 березня Головатий скликав пленарне засідання суддів, щоб розглянути лист від Державного бюро розслідувань. Мета засідання – перенаправити документи від правоохоронців на розгляд комісії з питань регламенту та етики Конституційного Суду, яка готує висновки про припинення повноважень суддів КСУ. Звернення стосувалося "вчинення суддею Тупицьким істотного дисциплінарного проступку, грубого та систематичного нехтування своїми обов'язками, що є несумісним зі статусом судді".

Засідання могло стати першим кроком для легітимного звільнення Тупицького. Якщо комісія визнає дисциплінарний проступок у його діях, то остаточне рішення щодо звільнення можуть ухвалити всі судді КС.

Двоє суддів віддають паралельні розпорядження / Фото "Схеми"

Того ж дня, коли Головатий скликав засідання, Тупицький його розпорядження скасував. Пояснив тим, що видали з порушеннями, що призвело, на його думку, до перевищення повноважень. Через кілька днів Тупицький додатково попросив перенаправити копію запиту від заступника керівника управління ДБР, де можуть бути й матеріали досудового розслідування щодо нього. Раніше їх направили з бюро Сергію Головатому.

Водночас за словами судді Ігоря Сліденка, засідання все ж таки провели, але безрезультатно. Судді просто розглянули звернення від ДБР, як і пропонував Тупицький.

Засідання було безрезультатним / Фото "Схеми"

"У демократичних суспільствах, де Конституційний Суд – це справді інституція, де судді дорожать своєю репутацією. Навіть публічної інформації не доведена в суді достатньо, щоб судді сказали: "Піди з цієї посади та доводь свою невинуватість, бо кидаєш тінь на всю інституцію"", – вважає експерт фундації DEJURE Степан Берко.

Реакція суддів на ймовірні шахрайства та хабарі

Державне бюро розслідувань раніше повідомило Тупицькому про підозру у неправдивих показаннях та підкупі свідка, щоб той відмовився давати показання. Напередодні "Схеми" опублікували розмови голови КСУ, які можуть свідчити про його причетність до суддівського шахрайства та отримання хабарів. "Схеми" запитали у Тупицького про мету зустрічі із цим свідком.

"Схеми" оприлюднили розмови Тупицького / Фото "Схеми"

"Зустрічався, щоб він не втручався ні в моє особисте життя, і тим більше не вмішував мене в ті справи, до яких я не маю ніякого стосунку", – сказав Тупицький.

Тупицький заперечує зустріч / Фото "Схеми"

Після останніх зборів суддів минуло близько 3 місяців. Відтоді ані судді, які є членами комісії з питань регламенту та етики, ані судді усього Конституційного Суду не зібралися, щоб обговорити ймовірний дисциплінарний проступок Тупицького.

За словами судді Конституційного Суду з 2006 по 2015 рік Віктора Шишкіна, вони повинні були це зробити, оскільки їх до цього "змушують норми закону". Суддя Сліденко є членом комісії з питань регламенту та етики. Сказав, що особисто збирав голоси, щоб звільнити Станіслава Шевчука, який очолював КСУ з 2018 по 2019 рік.

Тупицький сам ініціює перевірки

Наприкінці квітня цього року Сергій Головатий розпорядився зупинити виплату заробітної плати та використання службових автомобілів суддями Тупицьким і Касмініним. До вирішення справ у судовому порядку. Того дня, за інформацією ЗМІ, Тупицький зупинив дію цього розпорядження і розпочав службову перевірку щодо самого Головатого.

Через місяць після цього обміну розпорядженнями "Схеми" зафіксували, як Олександр Тупицький приїхав до Голосіївського суду на службовому авто з літерами "КС". До цього ж суду в робочий час в інші дні на службових машинах приїжджали судді Сліденко та Завгородня.

Тупицький користувався службовим авто у неробочий час / Фото "Схеми"

Журналісти "Схем" запитали в самого Тупицького, чи можна пояснити відвідування іншого суду, в якому вони не працюють, службовою необхідністю. Суддя відповів, що так заведено.

Чому всі були в Голосіївському суді

Щодо них розглядали справи стосовно ймовірного конфлікту інтересів суддів під час ухвалення резонансного рішення. Ним фактично скасували частину антикорупційної реформи.

Зрештою всіх трьох Голосіївський суд виправдав. Утім деталі справи та аргументи сторін громадськість не почула. Попри запити "Схем", зокрема й до Вищої ради правосуддя, судді Голосіївського суду не дозволили журналістам бути на цих засіданнях, коли там перебували судді Конституційного Суду. Хоча усі справи були відкритими. Також не організували онлайн-трансляцій.

Журналістам не дозволили бути на відкритому засіданні / Фото "Схеми"

Чому конкурс – "бомба сповільненої дії"

Весною 2021 року в Офісі Президента сказали про намір обрати нових суддів на місце Тупицького і Касмініна. Експерт фундації DEJURE Степан Берко сказав, що це "бомба сповільненої дії".

"Тому що у нас буде двоє суддів КСУ, повноваження яких не припинили указом президента, бо він не конституційний. І буде нібито двоє осіб, призначені на посади суддів КС, яких не існує. Питання буде в тому, в якому складі взагалі КСУ може ухвалювати рішення? Якщо президент піде на такий крок, це заблокує КСУ", – вважає Берко.

В Офісі Президента хотіли обрати нових суддів / Фото "Схеми"

Представник президента Федір Веніславський не вбачає ризиків, що може бути два судді на одне крісло. Зазначив, що механізму наявності двох суддів точно не буде.

Також 30 квітня минув термін, коли керівник Офісу Президента Андрій Єрмак, відповідно до указу Зеленського, мав внести пропозиції щодо персонального складу цієї конкурсної комісії. Під час зустрічі з послами "Великої сімки" Єрмак наголошував, що президент та його команда "рішуче налаштовані на перезавантаження Конституційного Суду". Минуло майже два місяці, але роботу комісія так і не розпочала.

До теми Єрмак анонсував повне перезавантаження Конституційного Суду

Чи причетний Тупицький до інших кримінальних злочинів

"Схеми" вже розповідали, що ДБР розслідує можливу державну зраду та незаконне відчуження Тупицьким земельної ділянки. Мовиться про незадекларовану раніше землю у Криму. Її він став вже після анексії півострову й оформив договір купівлі-продажу за російським законодавством. Після розголосу Тупицький вказав інформацію в декларації за 2020 рік.

Нерухомість Тупицького у Криму / Фото "Схеми"

Нині у Бюро повідомили "Схемам" про нові епізоди на причетність до яких перевіряють суддю. Це самовільне привласнення владних повноважень, а також несанкціоноване втручання в роботу автоматизованих систем. Ймовірно, йдеться про розподіл судових справ.

Як розподіляють справи у КСУ

До розподілу справ у КСУє чимало запитань у колишніх і нинішніх суддів. Ігор Сліденко каже, що систему створили так, щоб можна було нею дуже легко маніпулювати.

"Потрібно, щоб справа потрапила якомусь конкретному судді. Приходить там той, що здає ці конверти. Він говорить, що сьогодні суддя такий-то, у нього справа зайде через три справи й чекає. Заходить один, другий з тим конвертом, а він з третім конвертом прийшов, третій конверт зафіксували. Цей суд дірявий, як старе відро. Робити це дуже просто", – каже Ігор Сліденко.

Суддя Сліденко вважає принцип розподілу справ непрозорим / Фото "Схеми"

Раніше "Схеми" показували, як можна обійти розподіл справ у Конституційному Суді. "Запорізький завод феросплавів", пов'язаний з олігархом Ігорем Коломойським, подав до суду два однотипних подання одне за одним – а КСУ їх обидва і зареєстрував. Справи розподіляються за абеткою до прізвищ суддів.

Завдяки цій обставині уже інша справа, яка стосувалася призначення Артема Ситника керівником Національного антикорупційного бюро України, потрапила судді Тупицькому, на якого і раніше розподілялися справи, пов'язані з антикорупційним бюро та згаданим заводом. Пізніше, Конституційний Суд визнав указ про призначення Ситника неконституційним.

Чому справа феросплавного заводу була в Тупицького

"Схеми" проаналізували, яким був розподіл між суддями ще в одній справі – за поданням "Запорізького феросплавного заводу". Воно пов'язане з олігархом Ігорем Коломойським.

У чому суть справи? У червні 2019 року Конституційний Суд став на бік заводу. НАБУ позбавили можливості просити суд визнавати угоди, які пов'язані з корупцією і фігурували у кримінальних провадженнях, недійсними. Доповідачем у цій справі став суддя Тупицький. "Схеми" виявили, що ним міг бути не Тупицький, а зовсім інший суддя.

Відповідно до закону, суддю-доповідача у справі визначають розподілом звернень до суду між суддями почергово, в алфавітному порядку, за датою надходження та номером реєстрації. Всі подання реєструє КС. Секретаріат цього суду за законом може повернути подання, якщо воно не відповідає вимогам.

До теми КСУ забрав у НАБУ одну з ключових функцій на вимогу Коломойського

Тупицькому за абеткою розподіляють справи відразу після судді Сліденка. Але тоді зареєстрували 2 скарги, які, схоже, так і не розподілили між суддями. Виходить, якби ці два подання включили до розподілу, то скарга феросплавного заводу щодо НАБУ не змогла б потрапити на суддю Тупицького.

Чому не долучили інших суддів

"Схеми" звернулися до Конституційного Суду за роз'ясненнями. Там повідомили, що за результатами попередньої перевірки конституційні скарги за формою не відповідали вимогам.

У згаданій справі щодо Запорізького заводу феросплавів і НАБУ, яка зв'язала руки детективам, журналісти виявили ще один факт. Її розглядав сенат КС. Це приблизно половина від складу усіх суддів. Відсутність одного з них під час фінального розгляду вплинула на остаточне рішення. Це змінило кворум і зменшило кількість суддів необхідних для вердикту. Тому рішення ухвалили на користь заводу, пов'язаного з олігархом Коломойським.

Якби я був на цьому засіданні, то рішення могли не ухвалити, бо не вистачало голосів. Я голосував проти,
– сказав суддя Сліденко.

Відповідно до закону, рішення у справі за конституційною скаргою є ухваленим, якщо проголосували щонайменше дві третини суддів КС, які розглядають справу в сенаті.

"Тупицький інтерпретує це положення по-своєму. Якщо суддя вийшов у туалет або на день захворів, то не бере участі у справі. Хоч законодавцем йшлося про інше", – заявив колишній голова КСУ Станіслав Шевчук.

Про долю справи за поданням феросплавного заводу "Схеми" поцікавились і в Тупицького. Він порадив почитати рішення.

Тупицький радить журналістам читати рішення / Фото "Схеми"

Експерт фундації DEJURE Степан Берко пояснив, що має бути дві третини суддів, які розглядали справу. Проте, що саме це означає – невідомо.

"Чи це дві третини суддів, які розглядали справу на цьому засіданні, де ухвалювали рішення, чи це дві третини суддів, які взагалі в будь-який момент розглядали справу. Відповіді на це немає", – сказав експерт.

Судді затягують звільнення Тупицького

Розподіл справ у сумнівний спосіб і його наслідки, бойкотування зборів суддів, жонглювання розпорядженнями через невизначеність керівника КСУ – з усіх цих пазлів складається загальна картина того, що відбувається сьогодні з однією з ключових інституцій країни.

Судді КСУ кілька місяців мовчать. Вони відмовляються розглядати звернення від правоохоронців щодо Олександра Тупицького, що могло б стати першим кроком до його законного звільнення.

Разом зі скасуванням президентом указів про призначення двох суддів та планів оголосити конкурс на їхні місця, питання довіри та легітимності сьогодні вже ставлять не до одного Тупицького. Вони до всього Конституційного Суду і майбутніх ухвалених ним рішень.

Дивіться розслідування "Схем" про хаос у Конституційному Суді: