Чому українцям варто менше говорити про те, де наступатимуть ЗСУ

Війна – не спринт

1. Ми пройшли кампанію 2022 року – пройшли доволі успішно, виснаживши ворога в обороні й створивши умови для наступальних дій. Але окрім того, що це успішна кампанія, це ще й дуже виснажлива кампанія. Бійцям треба відпочинок, а техніці – обслуговування.

Цікаве Путіну час замовляти 12-метрову труну

2. Окрім того, що ми далі тиснемо ворога на Луганщині, треба ще стримувати його на Донеччині (Бахмут, Авдіївка і Вугледар). На Донеччині за добу – десятки атак ворога на трьох напрямках. І це все треба стримувати, не даючи ворогу досягнути цілей.

Плюс наш шанс на перемогу – це грати від активної оборони, давати ворогу виснажити себе в дурних атаках, а далі проводити підготовлені контрнаступи.

Важливо Лівобережжя Херсонщини стане для окупантів "островом невезіння": коли чекати звільнення

Вирішальна зима

3. Ключове завдання – пройти зиму так, щоб зберегти мораль і рішучість наших армійців на кампанію 2023 року. Може це і завдання-мінімум, але його реалізація ключова.

Це не означає, що ми зупинимося взимку. Засоби дальнього вогневого ураження будуть робити ворогу максимальні проблеми, ускладнюючи проходження зими. Армійці на передку також не будуть сидіти склавши руки, а завдавати максимального ураження.

До теми – Чубаров заявив, що кримчани чекають на ЗСУ: дивіться відео