Українські крафтові настоянки: історія першопрохідця

27 червня 2018, 10:00
Читать новость на русском

Вам мабуть вже доводилось чути про першу українську крафтову горілку. Однак навряд чи ви знаєте, що в її основі лежать рецепти видатного українця, який жив ще в ХІХ столітті. Його життя – це історія про неосяжну відданість та любов до своєї справи.

Клим Житник, справжній майстер настоянок, народився на початку 1820-х років в Чернігівській губернії. Зараз він відомий як справжній вчений, дослідник і новатор, який цікавився вивченням питань екстрагування і мацерації лікарських рослин, а також їх впливу на людську імунну систему. А також – практичною реалізацією здобутих знань.

Читайте також: Як унікальний авторський продукт "крафт" отримав неабияку цінність

Розпочалось все у Харківському університеті, де Житник вивчав ботаніку. До речі, серед його одногрупників був ще один всесвітньо відомий українець – Ілля Мечников, який пізніше стане нобелівським лауреатом. Можливо, і Житнику вдалось би досягти таких висот, однак через брак грошей йому довелось покинути університет, хоча всі відзначали його успіхи в ботаніці.


Клим Житник – автор рецептів унікальних настоянок

Незважаючи на те, що завершити навчання Житнику не вдалось, свого захоплення він не покинув. Юнак влаштувався у місцеву винокурню, де отримав можливість не лише заробляти на проживання, але й експериментувати з екстрактами цілющих рослин. Ночі Клим проводив за читанням ботанічних книг, а вдень – вже на практиці створював пристрої, щоб отримувати з рослин корисні екстракти. Знаючи все про трави Слобожанщини, він зумів віднайти ті, що ідеально поєднуються зі смаком якісної горілки.

Читайте також: Кого Ілля Мечников вважав генієм його часу: несподіваний факт

Житник став справжнім знавцем рослинного царства. Тоді він вирішив – його знання мають втілитись у практичний результат, корисний людям. Так з’явились перші рецепти його трав’яних настоянок.

Згодом за свої унікальні рецепти настоянок Житник отримав величезний на той час гонорар – 3 тисячі рублів. Ці гроші дали йому можливість продовжити вивчати ботаніку в Європі, а згодом – емігрувати у Канаду. А настоянки за його рецептурою ще довго подавалися до столів поміщиків.